Рішення № 71992739, 01.02.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11154/17

2/243/440/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради Донецької області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов’янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради Донецької області про визнання права власності, яка мотивована тим, що його матері, ОСОБА_2, на праві приватної власності належали земельна ділянка 0,1000 га в м. Слов’янську по вул. Калузькій, 3, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1414100000:01:019:0097 та недобудований житловий будинок готовністю 80%, який розташований на вказаній земельній ділянці. ОСОБА_2 померла 09.10.2015 року. В установлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. 18.09.2017 року позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку 0,1000 га в м. Слов’янську по вул. Калузькій, 3, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1414100000:01:019:0097. Постановою нотаріуса від 18.09.2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недобудований житловий будинок готовністю 80%, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську в зв’язку з відсутністю реєстрації права власності на ім’я спадкодавця. Просить визнати за собою право власності в порядку спадкування після ОСОБА_2 на недобудований житловий будинок готовністю 80%, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську.

В судове засідання позивач, ОСОБА_1, та його представник, ОСОБА_3, не з’явилися, надали суду заяви, відповідно до яких просили розглянути справу без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Відповідач відповідно до наданої заяви просив розглянути справу без свого представника, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Свідоцтвом про народження серії V-НО №438789 від 04.02.1984 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-НО №059912 від 07.11.2006 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було розірвано, після чого ОСОБА_4 взяла собі прізвище ОСОБА_2.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії І-НО №925666 від 12.10.2015 року, ОСОБА_2 померла 09.10.2015 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли земельна ділянка 0,1000 га в м. Слов’янську по вул. Калузькій, 3, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1414100000:01:019:0097 та недобудований житловий будинок готовністю 80%, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську.

Частинами 1,2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно з ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 від 19.01.2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 була відкрита за №79/2015 за заявою про прийняття спадщини сином спадкодавця ОСОБА_1 Інші спадкоємці за законом, які передбачені ст.1261 ЦК України, син померлої, ОСОБА_7, та мати померлої, ОСОБА_8, спадщину не прийняли.

18.09.2017 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, що знаходиться в м. Слов’янську Донецької області по вул. Калузька, 3, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування після ОСОБА_2, яка померла 09.10.2015 року.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недобудований житловий будинок, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську Донецької області, відмовлено, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2017 року. Дана відмова нотаріуса обґрунтована відсутністю реєстрації права власності вказаного житлового будинку.

Згідно з п. 4.15 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 (зі змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання про можливість визнання права власності на вищевказане майно за позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до договору купівлі-продажу недобудованого будинку від 20.05.2003 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_2 купила недобудований будинок під номером 3 готовністю 80%, що знаходиться в м. Слов’янську по вул. Калузькій на приватизованій земельній ділянці.

Згідно з довідкою КП «БТІ» м. Слов’янська від 28.12.2017 року право власності на нерухоме майно, розташоване в м. Слов’янську по вул. Калузькій, 3, не зареєстроване.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем недобудованого житлового будинку, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську Донецької області, після померлої ОСОБА_2

Оскільки на теперішній час відповідно до ст. 25 ЦК цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилась у зв’язку з її смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що спадкодавцю ОСОБА_2 за життя на праві власності належав недобудований житловий будинок готовністю 80%, який розташований по вул. Калузькій, 3, в м. Слов’янську, права на який не зареєстровані у встановленому законом порядку. Зважаючи на те, що позивач, будучи єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті матері, як спадкоємець першої черги після її смерті, є позбавленим можливості реалізувати свої спадкові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому порядку, тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1259, 1268 ЦК України, п. 3.14 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на недобудований житловий будинок готовністю 80%, розташований за адресою: Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Калузька, будинок №3, загальною площею 200,9 квадратних метрів, житловою площею 129,9 квадратних метрів, як на майно, отримане в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, померлої 09.10.2015 року.

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_10