Вирок № 71992666, 05.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

№ 237/335/16-к

№ 1-кп/242/13/18

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Носаль А.В., за участю прокурора Тахтарова М.П., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050690001680 від 03.06.2013 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красногорівка, Мар’їнського району Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

08.04.2009 року приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будівлі кафе «СВ» по вул. Совєтська, м. Красногорівка, Мар'їнського району Донецької області, під час раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше незнайомим йому ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_2 удар кулаком правої руки в обличчя, від якого останній впав на асфальт. Після чого ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, почав наносити ОСОБА_2, який лежав на асфальті, удари ногами в область голови, внаслідок чого заподіяв йому: кровопідтік вій правого ока, обширну гематому тім'яно - потиличної області зліва, гостру черепно - мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеню з крововиливом під тверду та м'які мозкові оболонки правої півкулі, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину.

ПотерпілимОСОБА_2 під час досудового розслідування заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 18 000 гривень та відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.

Прокурором під час досудового розслідування було заявлено позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави витрат, понесених КЛПУ Мар'їнська ЦРЛ, на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 8 квітня 2009 року вночі він знаходився в кафе «СВ» по вул. Совєтська м. Красногорівка, де вживав спиртні напої, між ним та раніше незнайомим йому ОСОБА_2 відбулася сварка, вони разом вийшли на вулицю та, знаходячись біля кафе, він вдарив потерпілого кулаком в обличчя, потерпілий від його удару впав, він став бити потерпілого ногами по тулубу та голові. Потім він повернувся до кафе. У вчиненому щиро розкаюється. Цивільні позови визнає в повному обсязі.

Потерпілі в судове засідання не з»явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, судовий розгляд проведено в порядку ст.325 КПК України у їх відсутність.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в

апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ст.121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується незадовільно, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння .

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи дані про його особу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичних обставин та його наслідків, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, і приходить до висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкцією ч. 1статті 121 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року частину 5 ст. 72 КК України викладено у новій редакції, згідно якої зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У відповідностізі ст.72 ч.5 КК України (в редакції ЗУ від 26.11.2015 року №838-VIII) суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, та те, що ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням перебував під вартою з 15.04.2009 року по 20.08.2014 року, суд вважає за можливе застосувати до нього ст.72 ч.5 КК України, та оскільки вищезазначений термін попереднього ув'язнення, відбутий засудженим,перевищує максимальну межу покарання, передбачену санкцією статті 121 ч.1КК України, звільнити його від відбування покарання.

Вирішуючи цивільні позови про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно до положень ст. ст.128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним Судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6(з подальшими змінами та доповненнями) роз'яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну

громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у тому числі: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Відповідно до ч. 3, 4ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п. 9постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»- відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Виходячи із зазначених норм Конституції України та ЦК України, суд вважає, що потерпілий має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого.

В судовому засіданні документально підтверджені матеріальні витрати ОСОБА_2, понесені ним на лікування, на загальну суму 18 000грн., які підлягають стягнення з обвинуваченого.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, судом з'ясовано, що за своїм характером кримінальне правопорушення, скоєне стосовно потерпілого, було спрямоване проти життя, що є однією із важливіших цінностей та свобод людини, охоронюваних державою. Глибина фізичних та душевних страждань потерпілого, на думку суду, є значною та відчутною. Безперечно особа страждала, вчинені протиправні дії викликали значні зміни в його морально-психологічному стані, що внесло в його життя душевний та моральний дискомфорт, тому, виходячи із вищезазначеного, враховуючи обставини скоєного злочину, керуючись вимогами розумності і справедливості, приймаючи до уваги згоду обвинуваченого з позовом, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди обґрунтований, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно заявленого цивільного позову прокурором під час досудового розслідування про стягнення з обвинуваченого на користь держави витрат, понесених КЛПУ Мар'їнська ЦРЛ, на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, суд вважає, що вони обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 15.04.2009 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 15.04.2009 року по 20.08.2014 року у відповідності до ст. 72 ч.5 КК України з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст.72 ч.5 КК України (в редакції ЗУ від 26.11.2015 року №838-VIII) звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки строк попереднього ув»язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому основне покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі КЛПУ Мар'їнська ЦРЛ, витрати, понесені КЛПУ Мар'їнська ЦРЛ (р/р №35416005001827 УДК в Донецькій області, код 01989852 МФО 834016, банк УДК в Донецькій області) у розмірі 1202 (одна тисяча двісті дві ) грн.86 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська