Рішення № 71992532, 02.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14905/17

Провадження № 2/712/441/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСББ «Руднєва 97», Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.11.2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСББ «Руднєва 97», Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що з 20 вересня 1995 року вона на підстав договору з адміністрацією «Продтовари» та її сім’я вселилися в кімнати № 30, 32 по вул. В.Галви (Руднєва), 97 в м. Черкаси.

Зазначила, що в квітні 2012 року вони з відповідачем припинили проживати разом, за комунальні послуги вона сплачує сама, місцезнаходження відповідача їй не відомо.

Вказала, що має намір приватизувати кімнати, а тому хоче виписати з гуртожитку свого колишнього чоловіка ОСОБА_2

Просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою № 30, 32 в гуртожитку № 97 по вул. В.Галви (Руднєва) в м. Черкаси.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, із заявами до суду не звертався.

Представник третьої особи Черкаської міської ради в судове засіданні не з’явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи ОСББ «Руднєва 97» ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши думку позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.08.1995 року ОСОБА_1 уклала Договір найму жилого приміщення в гуртожитку Черкаського ВАТ «Продтовари» по вул.. Руднєва, 97, відповідно до якого Черкаським ВАТ «Продтовари» надано ОСОБА_1 кімнату жилою площею 18,0 кв.м. в гуртожитку по вул. Руднєва, 97 для користування наймачем і членами її сім’ї з 2-х осіб. В подальшому 12.04.1998 року був укладений аналогічний договір найму приміщення в гуртожитку про надання ОСОБА_1 кімнати жилою площею 17,9 кв. м. в гуртожитку по вул. Руднєва, 97 для користування наймачем і членами її сім’ї з 2-х осіб.

Як вбачається з довідки про склад сім’ї, виданої ОСББ «Руднєва 97» від 31.08.2017 року в кімнатах № 30, 32 по вул.. Руднєва, 97 в м. Черкаси зареєстровані ОСОБА_1, наймач, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з актом опитування сусідів від 28.11.2017 року, ОСОБА_2 не проживає в кімнатах 30, 32 по вул.. В.Галки ((Руднєва), 97 в м. Черкаси більше 6 років, не оплачує комунальні послуги на утримання будинку, місцезнаходження його не відоме.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалася на те, що відповідач не проживає у кімнатах № 30, 32 в гуртожитку по вул. В.Галви, 97 в м. Черкаси, даними кімнатами не цікавиться, комунальні послуги не сплачує.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71,72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на ст.ст.71, 72 ЖК України.

Відповідно до ст.ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов'язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Однак в судовому засіданні позивачем не доведено та не знайшли підтвердження в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач відсутній за місцем свого проживаннята не користується житлом у встановлені терміни без поважних причин, а тому питання визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою № 30, 32 в гуртожитку № 97 по вул. В.Галви (Руднєва) в м. Черкаси не можливе в силу вищевикладених обставин і до задоволення не може підлягати.

За таких обставин суд вважає, що позові вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78, 81, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 71, 72, 78 ЖК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСББ «Руднєва 97», Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий: Т.Є. Троян