Рішення № 71992504, 02.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5539/17

Провадження № 2-а/242/32/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Переясловської Ю.А., при секретарі Островерховому Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: ДП «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського ОУ УПФУ Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому зазначила, що вона перебуває на обліку в Селидівського ОУ УПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком та після призначення пенсії продовжує працювати. 20.11.2017 року вона звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Селидівського ОУ УПФУ Донецької області від 29.11.2017 року № 3864 їй було відмовлено в перерахунку пенсії, з тих підстав, що після попереднього перерахунку пенсії її страховий стаж становить 10 місяців замість необхідних 02 років, це зокрема обумовлено несплатою страхових внесків підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», на якому працює позивач, за період з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року до Пенсійного фонду України. Просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 29.11.2017 року № 3864 про відмову в перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву № 3864 від 20.11.2017 року про перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу з урахуванням періоду її роботи на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

У зв’язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р., на підставі п. п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України, ч. 1 ст. 12, п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, розгляд справи було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача до суду надано письмові заперечення на позовну заяву, згідно з якими ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському ОУ ПФУ Донецької області. 20.11.2018 року позивач звернулась до Селидівського ОУ ПФУ із заявою № 3864 про перерахунок пенсії відповідно до ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Селидівського ОУ ПФУ Донецької області позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії, з тих підстав, що її страховий стаж становить 10 місяців замість необхідних 2 років, це зокрема обумовлено несплатою страхових внесків підприємством на якому працює позивач – ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», за період з 01.01.2000 року по 31.10.2017 року до Пенсійного фонду України. Просить суд відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник третьої особи ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» письмових заперечень на позов не надав.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 7 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському ОУ ПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком.

20.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області з заявою про перерахунок її пенсії відповідно до положень ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидівського ОУ ПФУ Донецької області № 3864 від 29.11.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, з тих підстав, що після попереднього перерахунку пенсії її страховий стаж становить 10 місяців замість необхідних 02 років, це зокрема обумовлено несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Україна».

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Як вбачається з наданої копії трудової книжки, ОСОБА_1 з 14.10.1996 року по теперішній час працює на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш, як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов’язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає посилання Селидівського ОУ ПФУ Донецької області на те, що підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, є безпідставними, оскільки згідно довідки № 380 від 05.12.2017 року із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримуються суми страхових внесків зокрема і за період її роботи на вищевказаному підприємстві з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року. Єдиний соціальний внесок перерахований до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області у повному обсязі

Суд також наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому позовні вимоги в частині перерахунку пенсії із врахуванням періоду роботи позивача на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274), третя особа: Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна»,(м. Селидове, м. Українськ, вул. Богдана Хмельницького, буд.1, ідентифікаційний код 33621573) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3864 від 29.11.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 3864 від 20.11.2017 року про перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу із зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя