
Справа № 541/186/18
У Х В А Л А
іменем України
01 лютого 2018 року селище Шишаки
Колегія суддів Шишацького районного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Вергун Н.В.,
суддів: Рябченка В.В., Колоса Ю.І.,
за участю: прокурора Передерія А.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
його захисника - адвоката Якименка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції Передерія Андрія Анатолійовича щодо продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Полтава, мешканцю: АДРЕСА_1, українцю, громадянину України, з середньо професійною освітою, неодруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, непрацюючому, невійськовозобов'язаному, не інваліду І чи ІІ групи, раніше судимому вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, -
в с т а н о в и л а:
31 січня 2018 року на виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2018 року на адресу Шишацького районного суду Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 01 лютого 2018 року по матеріалам обвинувального акту відносно ОСОБА_1 призначено підготовче судове засідання о 14 год. 00 хв. 01 лютого 2018 року.
Під час підготовчого судового засідання прокурор Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Передерій А.А. звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.
Зокрема, акцентував увагу суду на відсутності у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, вчинення злочину проти життя та здоров'я особи в період іспитового строку, відтак перебуваючи на волі може вчинити новий злочин та негативно вплинути на хід судового провадження, шляхом незаконного впливу на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_1 вважав клопотання прокурора безпідставним та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Захисник обвинуваченого - адвокат Якименко В.О. підтримав думку свого підзахисного та просив задовольнити клопотання останнього.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи, заявлених учасниками справи клопотань, колегія суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, та не знаходить підстав для задоволення, заявленого обвинуваченим, клопотання, виходячи з наступного.
Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170260001000 від 02 листопада 2017 року, слідує, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 листопада та 26 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, перебіг якого закінчується 01 лютого 2018 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.
При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.
У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду не були допитані потерпіла та свідки, перебуваючи на волі обвинувачений може не тільки незаконно впливати на останніх, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі, а й переховуватися від правосуддя, або вчинити нові кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на максимальний термін.
При прийнятті такого рішення колегія суддів також враховує особу обвинуваченого, який вчинив злочин проти життя та здоров'я особи в період іспитового строку, призначеного вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2017 року, що свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення, його моральні якості, соціальний стан, що може свідчити не тільки про ухилення від суду, а й про невиконання його процесуальних рішень / ризик переховування /, характер протиправних дій та їх тяжкість, обґрунтовану підозру у вчиненні яких йому пред'явлено.
За сукупності таких обставин, у колегії суддів відсутні будь - які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м'який безпідставним та не знаходить обґрунтованих підстав для його задоволення.
Враховуючи те, що дане кримінальне провадження стосується підозри у насильницькому злочині, який спричинив загибель особи похилого віку, колегія суддів, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
З огляду на вказані обставини, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого про безпідставність та невмотивованість, заявленого прокурором, клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 199, 205, 331 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції Передерія Андрія Анатолійовича щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, - задовольнити.
Запобіжний захід ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під вартою, - залишити без змін.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, з 01 лютого 2018 року по 01 квітня 2018 рік.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвал, які не підлягають окремому оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Головуючий суддя:
____ В.В. Рябченко
____ Ю.А. Колос
Судове рішення № 71990459, Шишацький районний суд Полтавської області було прийнято 01.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 541/186/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: