Рішення № 71989921, 29.01.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/139/2018

Справа № 537/4950/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2018 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі – головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат зі сплати страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 5 133 грн. 68 коп. та судовий збір, сплачений при подачі позову до суду у розмірі 1600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 було укладено Договір страхування транспортних засобів № АК 545896, предметом якого є страхування автомобіля ACURA, державний реєстраційний номери ВІ5887ВС. За цим Договором ПрАТ СК "ПЗУ Україна" взяло на себе обов'язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов'язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

17.02.2017 року в м. Кременчук Полтавської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

23.02.2017 року постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

До ПрАТ СК "ПЗУ Україна" звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

ПрАТ СК "ПЗУ Україна" на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку, звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого, в розмірі 5 133,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пп. «ґ» п. 38.1.1 ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика про настання страхового випадку у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, керуючись положеннями пп. «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважають, що ОСОБА_1 зобов'язаний компенсувати ПрАТ СК "ПЗУ Україна" суму виплаченого страхового відшкодування, однак жодних дій, спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку, з боку ОСОБА_1 не було здійснено.

Враховуючи вищевикладене, ПрАТ СК "ПЗУ Україна" змушена була звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча завчасно надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вразі неявки відповідача в судове засідання, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання повторно не з’явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, - постановив: провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність представника позивача та відповідача.

Розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

14.12.016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АК/5458596), відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_3 з установленням строку дії договору до 14 грудня 2017 року.

14.03.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АІ/9355127) відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_4 з установленням строку дії договору до 14 березня 2017 року.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.02.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, що передбачені ст..ст.122 – 2, 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Вказаною постановою суду встановлено, що 17.02.2017 року близько 10 год. 05 хв. в м.Кременчуці по пр. Свободи навпроти будинку № 31 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_5 при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку і будучи учасником дорожньо - транспортної пригоди, залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив п. 10.1, 2.10 а ПДР України. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ст..82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто вказаною постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.02.2017 року встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, внаслідок чого автомобіль НОМЕР_6 отримав механічні пошкодження.

21.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку по договору страхування, що мав місце 17.02.2017 року.

22.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку по договору страхування, що мав місце 17.02.2017 року.

Відповідно до калькуляції №178220 загальні витрати на ремонт автомобіля НОМЕР_6 визначено у розмірі 5 133 грн. 68 коп.

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA2017021800030/L01/01, договір страхування (поліс) №АК5458596, розмір страхового відшкодування визначено в сумі 5 133 грн. 68 коп.

13.03.2017 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» складено страховий акт №UA2017021800030/L01/01, відповідно до якого дорожньо – транспортну пригоду, що сталася 17.02.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_5 та внаслідок якої автомобіль НОМЕР_6, отримав механічні пошкодження – визнано страховим випадком, загальний розмір страхового відшкодування визначено в сумі 5 133 грн. 68 коп. та прийнято рішення про нарахування та виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 5 133 грн. 68 коп. на виконання умов договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АК/5458596).

14 березня 2017 року позивачем на виконання умов договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АК/5458596) ОСОБА_2 проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 5 133 грн. 68 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2244.

Як вбачається з матеріалів справи та зокрема підтверджується регресною вимогою в справі №4191/2017, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування в порядку регресу суми страхової виплати в розмірі 5133,68 грн. оскільки всупереч вимогам пп. 33.1.4 ч.33.1 ст.33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» останній не повідомив ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку, чим порушив умови договору страхування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін у статтю 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було розширено перелік обов’язків учасників ДТП, у зв’язку з чим обов’язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов’язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Як вбачається з матеріалів справи та зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №167168 від 17.02.2017 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №166847 від 17.02.2017 року, факт вчинення дорожньо – транспортної пригоди зафіксовано працівниками Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП.

Згідно постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.02.2017 року водій ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, внаслідок порушення вимог яких відбулася дорожньо – транспортна пригода, яка визнана позивачем страховим випадком, факт настання цього страхового випадку позивачем не оспорюється, докази того, що виплата страхового відшкодування була проведена необґрунтовано суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що як встановлено судом, факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він у встановленому Законом порядку зафіксований правоохоронними органами, відповідач, як особа винна у дорожньо – транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності, сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, то суд приходить до висновку, що в даному випадку сам по собі факт неповідомлення відповідачем позивача - ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку не може бути підставою для ухвалення рішення про стягнення в порядку регресу із відповідача виплаченого страхового відшкодування, оскільки регресні зобов’язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків, в зв»язку з чим у задоволені позовних вимог ПрАТ СК «ПЗУ Україна» необхідно відмовити в зв’язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. ст.979 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.27 Закону України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місце знаходження: 04112 м.Київ вулиця Дегтярівська б.62, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26503028334127 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528 ) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_7) про стягнення в порядку регресу витрат зі сплати страхового відшкодування – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя: