Рішення № 71989802, 26.01.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7059/17

Провадження № 2/552/126/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, треті особи Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

06.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудований житловий будинок №6 по провулку Фруктовому в м. Полтава. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2010 року вона стала власником вказаного житлового будинку, який на час придбання складався з житлового будинку літ. А-1 житловою площею 29.1 кв.м, загальною площею 57.5 кв.м, сараїв позначених літ. «Б» та «В», погребу «в», вбиральні «г», огорожі №1 трубопроводу «К». Вона знесла вказаний будинок з метою побудови нового та отримала усі належні дозволи на будівництво нового будинку з обов»язковим виготовленням будівельного паспорту, однак будівельний паспорт не виготовила та збудувала будинок. Звернувшись до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції з приводу введення нового будинку в експлуатацію, отримала відмову, оскільки побудований без будівельного паспорту будинок є самочинно збудованим та їй роз»ясгнено, що декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об»єкта можлива тільки за умови визнання на нього права власності за рішенням суду. Просила припинити її право власності на старий житловий будинок літ «А» житловою площею 29.1 кв.м, загальною площею 57.5 кв.м, сараїв позначених літ. «Б» та «В», погребу «в», вбиральні «г», огорожі №1 трубопроводу «К» за адресою м. Полтава, пров. Фруктовий, 6 та визнати за нею право власності на житловий будинок літ «Д-1» загальною площею 137.6 кв.м, житловою площею 88.2 кв.м та господарські будівлі, а саме: гараж літ. «З», погріб літ «з», вбиральню літ. «Л», альтанку літ. «Е».

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення, пояснив, що будинок збудований на земельній ділянці, яка належить позивачеві на праві приватної власності, цільове призначення земельної ділянки не порушене.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області свого представника у судове засідання не направив, надав заяву про розгляд справи у відсутність їхнього представника та письмові пояснення з яких убачається, що Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 року не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об"єкт»в, а тому такі об»єкти підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку.

Третя особа, ОСОБА_4 просила задовольнити позовні вимоги. Пояснила, що вона є сусідкою позивача, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, вона не заперечує проти того, щоб за позивачем визнали право власності на самочинно збудований будинок навіть при тому, що гараж позивач збудувала не дотримавшись встановленої законом відстані від її домоволодіння, збудований гараж не порушує її прав.

Заслухавши позивача, її представника, представника відповідача та третю особу , дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази суд дійшов до наступних висновків.

Установлено, що11.10.2010 року позивач придбала житловий будинок №6 по провулку Фруктовому в м. Полтава разом із земельною ділянкою кадастровий номер 5310136400:14:004:0193, загальною площею 842 кв.м , цільове призначення якої для будівництв та обслуговування житлового будинку , господарських будівель, на якій розташований будинок ( а.с. 11-13)

Придбане позивачем домоволодіння складалося з будинку літ. А-1 житловою площею 29.1 кв.м, загальною площею 57.5 кв.м, сараїв позначених літ. «Б» та «В», погребу «в», вбиральні «г», огорожі №1 трубопроводу «К» (а.с. 14-15).

Із довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 17.02.2017 року убачається, що станом на 04.01.2017 року вказаний будинок знищений ( а.с. 16)

Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 245 від 24 травня 2011 року позивачці дозволено, за вказаною адресою, провести будівництво житлового будинку на місці старого будинку згідно з проектною документацією виготовленою ТОВ « Будівельна компанія «Сервус» та зобов»язано позивача виготовити будівельний паспорт на забудову, погодити його в установленому порядку, після завершення будівництва виготовити технічний паспорт та оформити відповідні документи про право власності ( а.с. 18)

Позивач не виготовила будівельний паспорт та збудувала новий будинок, який відповідно до технічного паспорту має загальну площу 137.6 кв.м. житлову 88.2 кв.м., а також господарські будівлі гараж літ. «З», погріб літ. «з», вбиральня літ «Л», альтанка літ «Е» ( а.с. 19-24), які рахуються самочинно збудованими.

Також встановлено, що розміщення гаражу літ. «З» у вказаному домоволодінні не відповідає вимогам п. 3.25 додаток 3.1 ДБН 360-21 «Містобудування. Планування і забудова міських і сіль сикх поселень» так як не дотримана відстань забудови гаражу до сусідньої земельної ділянки ( а.с 48)

У судовому засіданні третя особа, ОСОБА_4, яка є сусідкою позивача та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка надала суду правовстановлюючі документи на належне їй домоволодіння, не заперечувала проти визнання за позивачем права власності на самочинно збудований будинок і господарські будівлі, пояснила, що збудований гараж літ. «З» не порушує її прав та не перешкоджає у користуванні належним їй домоволодінням.

Згідно звіту № 801-162 технічного обстеження домоволодіння №6 по провулку Фруктовому в м. Полтава ,що належить позивачеві, за результатами проведення технічного дослідження об»єкт житлового будинку літ. «Д-1», гаражу літ. «З», вбиральні літ. «Л», альтанки літ. «Е» встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об’єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

2) об’єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об’єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об’єкт нерухомості є самочинним.

Позивач збудувала будинок без будівельного паспорту та належним чином затвердженого проекту, отже спірний будинок є самочинно збудованим нерухомим майном.

Частиною 5 статті 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз»яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Пунктом 9 цією постанови роз»яснено, що: «При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК.

Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону».

Позивач зверталась до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради з метою введення збудованого будинку в експлуатацію, однак їй було відмовлено, у зв»язку з тим, що Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 року не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об"єкт»в, а тому такі об»єкти підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку.

Збудоване самочинно спірне нерухоме майно відповідає вимогам ДБН та іншим санітарно-технічним і пожежним нормам, не порушує прав інших осіб, збудоване на земельній ділянці, яка належить позивачеві без порушень її цільового призначення, позивач вичерпала усі можливі варіанти введення самочинно збудованого будинку в експлуатацію у позасудовому порядку, а отже її права підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності на самочинно збудоване нерухоме6 майно.

Так як суд дійшов до висновку про визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, підлягають задоволенню позовні вимоги про припинення за позивачем права власності на старий житловий будинок літ «А» житловою площею 29.1 кв.м, загальною площею 57.5 кв.м, сараїв позначених літ. «Б» та «В», погребу «в», вбиральні «г», огорожі №1 трубопроводу «К» за адресою м. Полтава, пров. Фруктовий, 6 .

Керуючись ч. 5 ст. 376 ЦК України, ст.259, 264-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КН № 702298 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 прож. ІНФОРМАЦІЯ_4) право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою м. Полтава, пров. Фруктовий, 6 загальною площею 137.6 кв.м, житловою площею 88.2 кв.м.

Припинити за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КН № 702298 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 прож. ІНФОРМАЦІЯ_4) право власності на житловий будинок, який складався з житлового будинку літ. А-1 житловою площею 29.1 кв.м, загальною площею 57.5 кв.м, сараїв позначених літ. «Б» та «В», погребу «в», вбиральні «г», огорожі №1 трубопроводу «К».

Треті особи ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії КО № 788599, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 прож. ІНФОРМАЦІЯ_6)

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ( м. Полтава, вул.Гоголя 25, кімн. 62 , код ЄДРПОУ 38019510).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 5 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Л.М. Васильєва