Рішення № 71989717, 23.01.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.01.2018 Справа № 554/4662/17

Провадження № 2/554/309/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

позивач: ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3: ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_3: ОСОБА_5

відповідач: ОСОБА_6

представник відповідача ОСОБА_6: ОСОБА_7

представник відповідача ОСОБА_8: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визначення розміру земельних часток та розподіл часток земельної ділянки; третя особа: Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.06.2017 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визначення розміру земельних часток та розподіл часток земельної ділянки, в якому просили встановити, що частки співвласників земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Красіна,6, м.Полтава, кадастровий номер 5310137000:18:004:0102, площею 1000 кв.м, цільове призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у праві спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку склали: ОСОБА_9 – 411/1000 частин, ОСОБА_2 – 213/1000 частин, ОСОБА_3 – 150/1000 частин, ОСОБА_6 – 104/1000 частин, ОСОБА_8 – 122/1000 частин; встановити, що частки співвласників земельної ділянки, розташованої за адресою вул..Красіна,6, м.Полтава, кадастровий номер 5310137000:18:004:0129, площею 345 кв.м, цільове призначення – для ведення садівництва, у праві спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку склали: ОСОБА_9 – 411/1000 частин, ОСОБА_2 – 213/1000 частин, ОСОБА_3 – 65/345 частин, ОСОБА_6 – 112/345 частин, ОСОБА_8 – 93/345 частин; визначити порядок користування земельною ділянкою по вул..Красіна,6, м.Полтава, відповідно до варіанту №1 визначеного в додатку №1 висновку експертних земельно-технічного та оціночно-земельного досліджень №188 від 28.10.2013 року , виділивши ОСОБА_1 у володіння 358 кв.м земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на 68 кв.м земельної ділянки для ведення садівництва, що зафарбовано на плані зеленим кольором; виділити відповідно до варіанту №1, визначеного в додатку №1 висновку експертних земельно-технічного та оціночно-земельного досліджень №188 від 28.10.2013 року ОСОБА_2 у володіння 179 кв.м земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул.Красіна,6, м.Полтава, що зафарбовано на плані синім кольором.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №110 від 12.06.1985 року належить квартира АДРЕСА_1, що складає 9/25 частин житлового будинку. ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок належить квартира АДРЕСА_2, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок №11 від 12.06.1985 року належить квартира АДРЕСА_3, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_6 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.1986 року належить квартира АДРЕСА_4, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_8 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 06.05.1988 року належить квартира АДРЕСА_5, що складає 4/25 частин житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради №266 від 10.06.2008 року передано в спільну сумісну власність ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як мешканцям м.Полтава, вул..Красіна,6 з земель житлової та громадської забудови міста земельні ділянки по вул.Красіна,6, площа яких відповідно до технічної документації, виготовленої НВТ «Інтерагроцентр», становить 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, 345 кв.м - для ведення садівництва.

На підставі цього рішення ОСОБА_1 видано державний акт ЯЗ №188819 на право власності на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 1000 кв.м по вул.Красіна,6 в м.Полтава для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд., кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:004:0102; також ОСОБА_1 видано державний акт ЯЗ №188812 на право власності на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 345 кв.м по вул.Красіна,6 в м.Полтава для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:004:0129. ОСОБА_2 видано державний акт ЯЗ №188818 на право власності на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 1000 кв.м по вул..Красіна,6 в м.Полтава для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд., кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:004:0102; також ОСОБА_2 видано державний акт ЯЗ №188813 на право власності на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 345 кв.м по вул.Красіна,6 в м.Полтава для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:004:0129.

Між власниками земельних ділянок, позивачами та відповідачами, склався фактичний порядок володіння та користування земельними ділянками, в фактичному користуванні співвласників перебувають частки земельної ділянки, близькі до їх часток у праві власності на будинок. Позивачі бажають визначити розмір земельних часток та виділити їх зі складу земельних ділянок. Посилаючись на висновок експертного будівельно-технічного дослідження №188 від 28.10.2013 року, яким надано варіант розподілу земельних ділянок, позивачі просять позов задовольнити повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що він звернувся до експерта і вона розподілила розміри земельних часток в спірній земельній ділянці. На даний час є помилки, вирішення яких буде відбуватися в майбутньому.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити повністю на підставі експертного висновку та обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні з позовом не погодилася, земельна ділянка повинна ділитися на рівні частки, на даний час фактично відсутній предмет позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, оскільки відсутні підстави для його задоволення, немає документів, немає розрахунків.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, оскільки він не відповідає його інтересам.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні з позовом не погодився, оскільки докази для задоволення вимог відсутні, немає висновку судової експертизи, на даний час вирішити справу неможливо.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні 18.09.2017 року позов не визнав, просив відмовити у задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав за необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник третьої особи Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру до суду не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно матеріалів позову, ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №110 від 12.06.1985 року належить квартира АДРЕСА_1, що складає 9/25 частин житлового будинку. ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок належить квартира АДРЕСА_2, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок №11 від 12.06.1985 року належить квартира АДРЕСА_3, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_6 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.1986 року належить квартира АДРЕСА_4, що складає 4/25 частин житлового будинку. Відповідачу ОСОБА_8 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 06.05.1988 року належить квартира АДРЕСА_5, що складає 4/25 частин житлового будинку (а.с.16-22).

У відповідності з вимогами ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом в частини 1статті 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніш надані їм в користування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням часток кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частинами 2, 3, 4, 5 статті 89 ЗК України передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній сумісній власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, встановлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до частин 1-2, 4 статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній часткової власності, здійснюється за згодою усіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

За ухвалою суду від 04.10.2017 року по справі було призначено земельно-технічну експертизу (а.с.117 – ухвала суду).

Згідно повідомлення №46-17 (а.с.129) експерт повідомив про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи, у зв’язку з ненаданням сторонами топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок по вул.Красіна,6 у м.Полтаві з розмірами (площею, довжинами та дирекційними кутами), з прив’язкою житлового будинку і надвірних будівель та споруд і зазначенням координат поворотних точок (на паперовому носії та в електронному варіанті програми Digital Map Fiels).

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість проведення реального поділу земельної ділянки між сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У відповідності до вимог ст. 377 ЦК України таст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ст. 5 ч.1 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Згідно роз’ясненням, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників житлового будинку сторони зобов'язані подати документи про надання її для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним і угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.

Оскільки, розташування частин в площі земельної ділянки не встановлено, межі земельної ділянки в натурі не визначені, топографо-геодезичні та картографічні роботи та роботи з землеустрою, камеральні роботи не проведено, експертиза не дала висновків, суд також не має можливості визначити порядок користування земельною ділянкою.

На підставі викладених обставин, суд вважає, що позивачами не надано суду жодних належних чи допустимих доказів на підтвердження позову, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення розміру земельних часток та розподіл часток земельної ділянки задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.370 ЦК України, ст.ст.86-89,120 ЗК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 36002 м.Полтава, вул.Красіна (Героїв АТО),6,кв.1, ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 36002 м.Полтава, вул.Красіна (Героїв АТО),6,кв.5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, до ОСОБА_3, проживаючої за адресою: 36002 м.Полтава, вул.Красіна (Героїв АТО),6,кв.3, ОСОБА_6, проживаючого за адресою: 36002 м.Полтава, вул.Красіна (Героїв АТО),6,кв.4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, ОСОБА_8 проживаючого за адресою: 36002 м.Полтава, вул.Красіна (Героїв АТО),6,кв.2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, про визначення розміру земельних часток та розподіл часток земельної ділянки; третя особа: Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, місцезнаходження: 36039 м.Полтава вул..Фрунзе,8,-– відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 02.02. 2018 року.

Суддя: А.М.Чуванова