Ухвала суду № 71989554, 31.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10219/17 Головуючий у І інстанції Хрипун С. В.Провадження № 11-кп/780/136/18 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 18 31.01.2018

У Х В А Л А

іменем України

31 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

суддів: Капічон О.М.,

Ященко І.Ю., Рудніченко О.М.,

секретаря: Коломиченко А.С.,

за участю прокурора: Стаховської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12017110200003026 за апеляційними скаргами прокурорів на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Троїцьке Попаснянського району Луганської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 12 лютого 2010 року Любарецьким міським судом Московської області за ч.1 ст. 161 КК РФ; 19 жовтня 2011 року Любарецьким міським судом Московської області за ч.2 ст. 158 УК РФ,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання: за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Світлодарська Бахмутського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 раніше судимого: 25 лютого 2002 року Дебальцевським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 24 лютого 2004 року Дебальцевським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185; ч.2 ст. 289; ч.2 ст. 188, ч.1 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 11 червня 2004 року Артемівським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі; 11 серпня 2011 року вироком Центрально-міського районного суду м. Горлівка Донецької області за ч.2 ст. 190; ч.2 ст. 186; ст. 198; ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання: за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць; за ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; на підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

Солідарно стягнуто з ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_2, виданий 20 серпня 2013 року Попаснянським РВ ГУ МВС України в Луганській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_3, виданий 04 квітня 2016 року Артемівським МВГУ МВС України в Донецькій області, проживає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь держави 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн.80 коп.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази;

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 19 травня 2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_5, діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи біля огородженої парканом території складського приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_5 скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб та власника сховища, проникли всередину, звідки таємно викрали належне ОСОБА_6 майно, а саме: алюмінієві дверні полотна шириною 80 см та висотою 2,05 м в кількості 2 шт. загальною вартістю 900 грн.

Після скоєного, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 900 грн.

Крім того, 31 травня 2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_4, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи біля огородженої парканом території складського приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_5 скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб та власника сховища, проникли всередину, звідки таємно викрали належне ОСОБА_6 майно, а саме: електрозварювальний апарат «Vingis»ВД-306 УЗ вартістю 4 262 грн. 67 коп. та алюмінієві дверні полотна шириною 80 см. та висотою 2,05 м. в кількості 6 шт. загальною вартістю 5 400 грн.

Після скоєного, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 9 662 грн.67 коп.

Крім того, 28 червня 2017 року близько 13 години 25 хвилин ОСОБА_4, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи біля огородженої парканом території складського приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_5 скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб та власника сховища, проникли всередину, звідки таємно викрали належне ОСОБА_6 майно, а саме: алюмінієві дверні полотна шириною 80 см та висотою 2,05 м в кількості 2 шт. вартістю 1800 грн. за 2 шт., раковину керамічного умивальника розміром 55х50 см в кількості 1 шт. жовтого кольору вартістю 100 грн. на загальну суму 1 900 грн.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, утримуючи при собі викрадені речі, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не змогли завершити злочин з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.

В апеляційних скаргах:

- перший заступник прокурора Київської області Грабець Р.М. просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року щодо ОСОБА_5 змінити в частині призначеного покарання, виключивши з резолютивної частини вироку призначене ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, та важати його засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно вважати його засудженим до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_5 є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що передбачені ст. 70 КК України правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. Прокурор зазначає, що в порушення вказаних вимог, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_5 неправильно застосував ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки двічі призначив покарання окремо за кожний епізод, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

- прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінити в частині призначеного покарання, виключивши з резолютивної частини вироку повторне призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін. Вимоги обґрунтовує тим, що, не оспорюючи вирок в частині кваліфікації дій обвинувачених та доведеності їх вини, він є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що передбачені ст. 70 КК України правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. Прокурор зазначає, що в порушення вказаних вимог, суд першої інстанції двічі призначив ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подані апеляційні скарги та просила їх задовольнити; перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз та, відповідно до ст. 404 КПК України, перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення при розгляді в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 2 частини 1 статті 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

Частиною 1 статті 70 КК України передбачено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Разом з тим, впорушення вказаних вимог законодавства та правозастосовчої практики, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_5 було неправильно застосовано вимоги ст. 70 КК України, і, як наслідок, двічі призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України за кожен епізод окремо, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи наведене, вирок суду підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини вироку призначеного ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області Грабця І.Н. - задовольнити.

Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Мокрицької І.А. - задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року щодо ОСОБА_5 - змінити, виключивши з резолютивної частини вироку призначене ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_5 засудженим: за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання бульш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

С У Д Д І :

_____ ______ ____

О.М. Капічон І.Ю. Ященко О.М. Рудніченко