Рішення № 71989502, 01.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/78/2018

Справа № 537/3399/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В. І., при секретарі Головньовій Л. М., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про стягнення заборгованості з нарахованої та не виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на її користь 4074, 37 грн., що становить суму заборгованості з нарахованої та не виплаченої їй компенсації витрат частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії. Вона перебуває на обліку в Кременчуцькому об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України, як пенсіонер і одержувач державної пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з ч. 1 ст. 51, ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після набрання законної сили постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.05.2016 року розпорядженням, без дати та номеру, їй нараховано та виплачено у вересні 2016 року в сумі 582,85 грн. компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, а сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії в розмірі 4074,37 грн. лише нарахована в жовтні 2016 року та не виплачена через відсутність відповідного фінансування. 21.07.2017 року вона звернулася до відповідача із письмовою заявою, де просила негайно виплатити їй донараховану пенсію, а у випадку не проведення таких дій, підтвердити суму боргу та повідомити причини невиплати. Рішенням відповідача, оформленого у вигляді листа за № 137/к-02 від 27.07.2017 року, було підтверджено зафіксовану у виплатних документах по рішенню суду, з урахуванням виплаченого, вказану суму заборгованості по виплаті пенсії, але посилаючись на те, що фінансування для погашення заборгованості по рішеннях суду з Державного бюджету на даний час не здійснюються, в зв’язку з відсутністю достатніх ресурсів в Державному бюджеті у виплаті зазначеної суми позивачу було відмовлено, і запропоновано звернутися до управління Державної казначейської служби в Полтавській області. Вважає, що неправомірними діями Кременчуцького об’єднаного УПФУ Полтавської області її завдано збитків у вигляді недоотриманої пенсії в розмірі 4074,37 грн., які підлягають відшкодуванню, в зв’язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, при цьому в позовній заяві міститься клопотання позивача, згідно якого остання просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Також, представником відповідача надано письмові заперечення, згідно яких останній просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечення зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту, є хибним та таким, що суперечить правовій природі поняття «відповідальності». У даному випадку позивач намагається поєднати норми права, що різняться за своєю природою, а саме норми цивільного законодавства щодо відшкодування шкоди, які стосуються інституту цивільної відповідальності як матеріально-правового за своєю природою та інституту компенсації, що є процедурно-правовим за своєю природою. Позивачу у 2016 році задоволено вимоги щодо нарахування компенсації за порушення строків виплати пенсії. Таким чином, Управління вже понесло відповідальність за вчинені дії, а право позивача відновлене. Наразі, позивач фактично намагається вдруге притягти Управління до відповідальності, що не передбачено жодними нормами права.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з’ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши представника відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та перебуває на обліку в Кременчуцькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області (далі – управління) і отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з ч. 1 ст. 51, ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.05.2016 року зобов’язано Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати державної пенсії, а саме:

-яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.02.2010 року у справі №2а-327/2010 з урахуванням Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2010 року у справі №22ц-6212/10, за період починаючи з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2005 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.12.2010 року у справі №2а-4692/2010, за період починаючи з 10.03.2010 року по 11.12.2010 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 10.03.2010 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2011 року у справі №2а-5429/11 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року у справі №1601/2а-5429/11, за період починаючи з 12.12.2010 року по 31.03.2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 12.12.2010 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2011 року у справі №2а-7340/11 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012 року у справі №1601/2а-7340/11, за період починаючи з 07.04.2009 року по 31.03.2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 07.04.2009 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.08.2011 року у справі №2а-14680/11 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі №1601/2а-14680/11, за період починаючи з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 01.04.2011 року по день фактичної виплати пенсії.

Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.05.2016 року набрала законної сили 30.05.2016 року.

21.07.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила негайно виплатити їй донараховану пенсію.

Згідно листа управління за вих. № 137/К-02 від 27.07.2017 року на виконання постанови Автозаводського районного суду від 10.05.2016 року позивачу ОСОБА_2 нараховано компенсацію в сумі 4074,37 грн. по ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 582, 85 грн. по ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підставою для звернення до суду позивач зазначає ст. ст. 22, 1166 ЦК України та посилається на заподіяну відповідачем матеріальну шкоду, яка полягає у невиплаті перерахунку пенсії на підставі постанови суду.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.05.2016 року по справі № 524/1067/16-а частково виконана відповідачем, у зв’язку з проведенням перерахунку.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач у встановленому порядку звертався до органів Державної виконавчої служби про примусове виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.05.2016 року. Таким чином, позивач не позбавлений можливості у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку вимагати примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв’язку з виконанням судового рішення, тому несплачена позивачу сума пенсії, яка підлягає стягненню на його користь за рішенням суду, не може вважатися майновою шкодою, або збитками в розумінні статей 22, 1166 ЦК України, а є сумою нарахованої пенсії, яка підлягає виплаті позивачу в порядку виконання постанови адміністративного суду, відтак положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 13.09.2017 року.

Окрім того, Пенсійний фонд України не є розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України.

Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України органи ПФУ є розпорядниками коштів Державного бюджету тільки в межах встановлених їм бюджетних призначень (дотацій). Відповідними постановами Кабінету Міністрів України Пенсійному фонду України затверджуються бюджети ПФУ на відповідні роки, а згідно затверджених бюджетів ПФУ, бюджетів регіональних управлінь, затверджуються бюджети територіальних управлінь.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.19 та п.20 «Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою», затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, згідно з п. 3 якої рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань).

Судові рішення у справах щодо пенсійного забезпечення виконуються органами Пенсійного фонду України у межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, визначених чинним законодавством. Виплата коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, здійснюється виключно через органи казначейства шляхом списання коштів з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.

Враховуючи викладене, виконання рішень судів із соціальних виплат інвалідів - чорнобильців здійснюється Державною казначейською службою України у порядку черговості відповідно до положень зазначених нормативно-правових актів.

Таким чином Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області взагалі не є належним відповідачем у справі.

Управлінням, виконане в межах своїх повноважень, рішення суду, а задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, що підлягають до стягнення за іншим рішенням суду, яке набрало законної сили, ухваленому у іншій справі адміністративної юрисдикції, призведе до подвійного стягнення цих сум.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», тому повторне звернення до суду за стягненням вже визначеної суми є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що нарахована, але не виплачена на користь позивача пенсія у розмірі 4074,37 грн. не може вважатися збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, а є сумою, яка підлягає виплаті позивачу в порядку виконання постанови адміністративного суду, та приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про стягнення заборгованості з нарахованої та не виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про стягнення заборгованості з нарахованої та не виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. Хіневич

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018 року.