Постанова № 71989484, 16.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/3729/17 Головуючий у І інстанції Кошель Б. І.Провадження № 22-ц/780/277/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 24 16.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Дрозді Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а:

позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що 26.09.2016 року між третьою особою та відповідачем, був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4990483, предметом якого сторони визначили страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на законних підставах експлуатують транспортний засіб «LDV CONVOY», д.н.з. НОМЕР_1. Умовами якого встановлена сума страхового відшкодування за шкоду завдану майну третіх осіб в розмірі 100000 грн. В зв'язку із настанням страхового випадку, який мав місце 17.11.2016 року приблизно о 12 год. 10 хв. поблизу будинку №96 по вул. Київська в м. Біла Церква, позивач звернувся до відповідача з проханням вжити заходів щодо виплати страхового відшкодування, але відповідач з надуманий підстав відмовляє у виплаті страхового відшкодування, а тому позивач просить суд стягнути з ПАТ «СК «Країна» на її користь 21097,71 грн. в рахунок відшкодування страхового платежу та судові витрати : 1600 грн. за проведення незалежної оцінки по визначенню вартості матеріального збитку, 4000 грн. витрат за надання юридичної допомоги, 640 грн. судового збору.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «СК «Країна» на користь ОСОБА_2 8869,18 грн. та судові витрати: 1600 грн. за проведення незалежної оцінки по визначенню вартості матеріального збитку, 4000 грн. витрат за надання юридичної допомоги та 640 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права відповідач просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити, оскільки 23.12.2016 року між сторонами було погоджено суму страхового відшкодування в сумі 12228,53 грн., а тому не має підстав для виплати решти суми страхового відшкодування. Крім того судові витрати не підтверджені документально.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2016 року між третьою особою та відповідачем, був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4990483, предметом якого сторони визначили страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на законних підставах експлуатують транспортний засіб «LDV CONVOY», д.н.з. НОМЕР_1. Умовами якого встановлена сума страхового відшкодування за шкоду завдану майну третіх осіб в розмірі 100000 грн. В зв'язку із настанням страхового випадку, який мав місце 17.11.2016 року приблизно о 12 год. 10 хв. Поблизу будинку №96 по вул. Київська в м. Біла Церква, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Також встановлено та не заперечується сторонами, що 18.11.2016 року позивачка повідомила відповідача про настання страхового випадку, 23.12.2016 року звернулась до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування та заявою про погодження розміру страхового відшкодування в розмірі 12228, 53 грн. Однак, листом від 08.02.2017 року відповідач відмовив позивачці у виплаті погодженого страхового відшкодування з посиланням на п.3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування», оскільки надана позивачем інформація про факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди не відповідають дійсним обставинам справи. Дані обставини підтверджуються письмовими поясненнями сторін та копіями повідомлення про ДТП від 18.11.2016 року, заяви про виплату страхового відшкодування від 23.12.2016 року, заяви про погодження розміру страхового відшкодування в розмірі 12228, 53 грн. від 23.12.2016 року, та листа ПАТ «СК «Країна» від 08.02.2017 року про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Судом встановлено, що у зв'язку із відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування позивач звернулась до суб'єкта оціночної діяльності ФОП «Мотрич Степан Юрійович» із заявою про проведення оцінки вартості завданого внаслідок ДТП збитку, і 25.02.2017 року останнім, за участю представника страхової компанії, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено протокол технічного огляду за №2485/15, який також був підписаний представником відповідача. Згідно висновку проведеного дослідження, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Ford Nransit Connect, д.н.з. НОМЕР_2, станом на 17.11.2016 року складає 21097,71 грн. Дані обставини підтверджуються копією протоколу технічного огляду №2485/15 від 25.02.2017 року та звіту №2485/15 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля НОМЕР_2, є позивачка по справі ОСОБА_2.

Також встановлено, що 31.03.2017 року, після проведення вказаного дослідження, позивачка звернулась до суду із даним позовом, а 23.05.2017 року відповідач добровільно здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 12228, 53 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позов є обґрунтованим, оскільки отримавши заяву про узгодження розміру страхового відшкодування відповідач відмовив позивачу у виплаті такого відшкодування в розмірі зазначеному в цій заяві, що свідчить про відсутність погодження сторонами розміру страхового відшкодування в сумі 12228,53 грн.

Крім того, ця виплата страхового відшкодування була проведена відповідачем лише після звернення позивача з даним позовом до суду, що свідчить про визнання відповідачем вказаного ДТП страховим випадком та визнання обов'язку останнього провести відповідні страхові відшкодування, а для звернення до суду позивачу було необхідно визначити розмір завданих збитків.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 35.1. статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пуктом 36.1. статті 36 Закону встановлено, що страховик (у випадках передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Згідно пункту 36.2. статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування(регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування(регламентної виплати) ".

З вище вказаної норми Закону випливає, що у страховика є два строки прийняття рішення, а саме: 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування; 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2016 року Позивач надав Відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду;

23.12.2016 року Позивач подав Відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування;

23.12.2016 року Позивач узгодив з Відповідачем розмір страхового відшкодування.

Згідно пункту 36.2 Закону, Відповідач зобов'язаний був виплатити страхове відшкодування протягом 15 днів починаючи з 23.12.2016 року (дати узгодження розміру збитку).

Проте, 08.02.2017 року, Відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, тобто через 47 днів після узгодження розміру шкоди та отримання заяви на виплату страхового відшкодування.

Таким чином, Відповідач порушив п'ятнадцятиденний строк виплати страхового відшкодування та взагалі відмовив у страховій виплаті. Це стало причиною звернення позивача 23.02.2017 року до суб'єкта оціночної діяльності з заявою про проведення оцінки вартості збитку пошкодженого транспортного засобу.

25.02.2017 року суб'єктом оціночної діяльності, за участю представника ПрАТ "СК "КРАЇНА", було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено протокол технічного огляду №2485/15, який був підписаний представником Відповідача.

23.05.2017.Відповідач перерахував на банківські реквізити Позивача суму страхового відшкодування по даній справі у розмірі 12228,53 грн..

Таким чином, Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування не по заяві Позивача про узгодження суми страхового відшкодування, а по заяві на виплату страхового відшкодування.

Крім цього, згідно частини 2 пункту 36.2 статті 36 Закону, Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик іпотерпілий досягли згоди пророзмір та спосіб здійснення страхового відшкодуванняі не наполягають на проведенніоцінки, експертизи пошкодженого майна.

За таких обставин коли відповідач не виконав свого зобов'язання по виплаті погодженої суми страхового відшкодування протягом 15-ти днів з дня погодження; своєю відмовою у здійснення страхового відшкодування Відповідач відмовився від згоди досягнутої з Позивачем; не провів своєї оцінки пошкодженого майна, хоча був повідомлений Позивачем про те, що останній наполягає на проведенні оцінки (експертизи); здійснив виплату страхового відшкодування лише після відкриття Білоцерківським міськрайонним судом Київської області провадження у справі, вважати, що відповідач виконав своє зобов'язання за страховим договором за домовленістю за заявою по узгодженому розміру вважати не можна, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ФОП «Мотрич Степан Юрійович» вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Ford Nransit Connect, д.н.з. НОМЕР_2, станом на 17.11.2016 року складає 21097,71 грн.

Вказаний розмір збитку відповідачем у встановленому законодавством порядку не спростований. Про призначення у справі експертизи відповідач не клопотав.

Таким чином цей висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість матеріального збитку є доказом у справі, який досліджується судом у сукупності з іншими зібраними доказами в зв'язку з чим оплата таких послуг підлягає стягненню з відповідача, оскільки цим доказом доводився позов.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 4000 гривень позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 03 березня 2017 року (а.с. 39), акт прийому-передачі виконаних робіт від 31 березня 2017 року (а.с. 43) та рахунок - фактура від 03.03.2017 року і фіскальний чек про сплату 4000 грн. за надання правової допомоги згідно договору від 03.03.2017 року (а.с. 41, 42).

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що правові витрати не підтверджені документально спростовуються матеріалами справи.

Отже, оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді