
Справа № 535/1180/17
Провадження № 2/535/17/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Загнійко А.В., при секретарі Момот Г.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №220 від 10.01.2017 року (а.с. 32), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500294792 від 31.07.2012 року, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем, в розмірі 34218,34 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу – 12529,92 грн.; заборгованості за відсотками та комісією - 7538,42 грн.; пеня, штраф, неустойка – 14150,00 грн., мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, а також виконання інших зобов’язань у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. 30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Дата ОСОБА_3» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «Дата ОСОБА_3» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним Кредитним договором. 10.10.2016 року між ТОВ «Дата ОСОБА_3» та позивачем укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму за основною сумою кредиту, нарахованим процентам, комісіям та іншим платежам за основним договором. Відповідно до додатку № 1-1 до Договору факторингу від 10.10.2016 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 34218,34 грн., які просить стягнути із нього.
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №225 від 01.12.2017 року (а.с. 108), у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 107).
Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №620 від 12.12.2017 року, ордера ПТ №002568 від 22.12.2017 року (а.с. 61, 62), та ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 110-112), про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
Відповідач 09.01.2018 року подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд застосувати позовну давність та в задоволенні позову відмовити повністю, а також зазначив, що є учасником бойових дій, проходив військову службу у період з 12.02.2015 року по 22.04.2016 року, та згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються; інформація надана представником позивача в розрахунку заборгованості суперечить інформації зазначеній в графіку платежів, який є додатком №1; письмове повідомлення від ПАТ «Альфа-Банк» чи ТОВ «Дата майнінг груп» про відступлення клієнтом фактору прав грошової вимоги він не отримував; у кредитному договорі обов’язку боржника сплачувати щомісячну комісію не було зазначено, за які саме послуги цю комісію встановлено, фактично він був змушений сплачувати послуги, що супроводжували кредит, і така умова договору не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_2 16.01.2018 року надіслав відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_1, яку суд отримав 19.01.2018 року, в якій просить суд позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити в повному обсязі, а також зазначив, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження суми заборгованості відповідача по кредитному договору №500294792 від 31.07.2012 року; в період з 03.09.2012 року по 01.08.2014 року первісним кредитором за невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по кредитному договору №500294792 від 31.07.2012 року нараховано заборгованість у розмірі 22880,72 грн., за період з 01.01.2015 року по 10.10.2016 року нараховано заборгованість в розмірі 11337,62 грн.; за весь період перебування права вимоги за кредитним договором №500294792 від 31.07.2012 року у ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника; кредитний договір №500294792 від 31.07.2012 року, Договір факторингу від 30.09.2014 року, Договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину; боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов’язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним; відповідно до п. 2.3. кредитного договору №500294792 від 31.07.2012 року дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій – 03.08.2015 року, а тому здійснивши подання позовної заяви до суду в жовтні 2017 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не пропустив строк позовної давності (загальної), адже загальний строк позовної давності терміном в 3 роки спливає після 03.08.2018 року (а.с. 96-99).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.
З матеріалів справи, наявних у ній доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 31.07.2012 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі ПАТ «Альфа-Банк) укладено кредитний договір №500294792 (надалі – кредитний договір), за яким банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв кредит на наступних умовах: сума кредиту 14404,00 грн., процентна ставка за користування кредитом 21,00 % річних (тип процентної ставки – фіксована), дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення відсотків та нарахування комісії за послуги «Альфа-Сервіс» 03.08.2015 року, мета кредиту – споживчі потреби (а.с. 5-9).
Розділ №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа – Банк» кредитного договору не наданий позивачем та його представником до суду, як не був наданий й відповідачем. Сторонами визнається та не заперечується, що відповідач отримав строковий кредит у розмірі 14404,00 грн., дата остаточного повернення кредиту є 03.08.2015 року.
За умовами п. 2.6 кредитного договору, порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором: платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до цього договору та його невід’ємною частиною.
Пункт 2.8 кредитного договору передбачає, що комісійна винагорода банку за послуги «Альфа-Сервіс» (пакет №2) 240,00 грн. за кожний місяць користування кредитом по дату остаточного повернення кредиту зазначену в п. 2.3. (а.с. 5, 6). В Анкеті-Заяві на отримання кредиту по продукту «Персональний кредит» відповідач своїм підписом підтверджує, що у разі надання йому кредиту на підставі Анкети-Заяви, він просить надати йому можливість користуватися пакетом послуг «Альфа-Сервіс» щомісячно на протязі строку дії кредитного договору та на зазначених в договорі умовах (а.с. 7).
Відповідно до п. 4 кредитного договору, позичальник зобов’язується за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісій, якщо сплата комісій передбачена розділом 1 його договору та /або інших платежів за договором сплати банку штраф у розмірі – якщо сума кредиту становить суму грошових коштів у розмірі до 19999,99 гривень – 150,00 гривень за перший прострочений платіж, та 350,00 гривень за кожний наступний прострочений поспіль платіж (а.с. 5).
Згідно з п. 5 кредитного договору, підписання цього договору позичальник підтверджує, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією надання якої передбачене нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які йому роз’яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згодний, що він отримав свій примірник цього договору, що складається з першого та другого розділів та додатків до нього в дату його укладання; що він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» №2129 від 17.07.2012 року, які оприлюднені на інтернет сторінці банку за електронною адресою alfabank.ua та які йому роз’яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний (а.с. 5).
ПАТ «Альфа-Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_3» (надалі ТОВ «Дата ОСОБА_3») уклали 30.09.2014 року Договір факторингу, згідно з умовами вказаного договору факторингу до ТОВ «Дата ОСОБА_3» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 15-17).
10.10.2016 року між ТОВ «Дата ОСОБА_3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») укладено Договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «Дата ОСОБА_3» відступив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, відповідно до додатку № 1-1 до Договору. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с. 18-22), про що відповідач був належним чином повідомлений (а.с. 13, 14).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Будь-яких застережень про неможливість заміни кредитора у зобов'язанні кредитний договір не містить.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості, станом на 10.10.2016 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» по укладеному кредитному договору №500294792 від 31.07.2012 року становить 34218,34 грн., яка складається з наступного: 12529,92 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 7538,42 грн. – заборгованість по процентам та комісією; 14150,00 грн. - штраф (а.с. 12).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань відповідач не надав.
Однак, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ №231173, виданим 21.09.2015 року військовою частиною А1314 Міністерства оброни України (а.с. 77). Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року відповідача 12.02.2015 року було призвано на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації, а 22.04.2016 року звільнено з військової служби (а.с. 78, 79).
Згідно з п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
12.02.2015 року командиром військової частини – польова пошта В0213 було направлено листа №42/148 в ПАТ «Альфа-Банк», в якому повідомлено про проходження військової служби ОСОБА_1 з 12.02.2015 року, та про застосування до нього норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» щодо не нарахування з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафних санкцій, пені за не виконання зобов’язань перед банком, а також процентів за користування кредитом (а.с. 80).
Отже, суд вважає, що на дані правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого банкам заборонено нарахувати з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пені за невиконання зобов’язань, а також процентів за користування кредитом, тобто з 12.02.2015 року по 22.04.2016 року відповідачу не повинно були нараховуватися проценти та неустойка за невиконання зобов’язань перед кредитором.
Крім того, встановивши в кредитному договорі обов'язок позичальника щодо сплати щомісячної комісії за користування кредитом, позивачем не було зазначено про те, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Позивачем не надано доказів того, які саме правочини були ним (кредитором) укладені за рахунок відповідача, як це передбачає ст.1011 ЦК України. Суду не надані акти виконаних робіт (послуг), що підтверджують надання банком (кредитором) таких послуг відповідачу. Крім того, відповідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Тобто, нараховані щомісячні комісії позивачем (кредитором) за послуги, що супроводжують кредит, є незаконними, а тому позивачеві слід відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення комісії з відповідача.
Як встановлено у судовому засіданні і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 21.07.2014 року здійснив останній платіж в розмірі 1000,00 грн. по погашенню заборгованості за кредитним договором (розрахунок заборгованості за кредитом (а.с. 12), квитанція 3578571 від 19.07.2014 року (а.с. 81).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності, у зв’язку з її спливом.
Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути кредит, сплати проценти та інші платежі здійснюються щомісячно частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного щомісячного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту, відсотків по кредиту за його користування повинно здійснюватися позичальником частинами щомісячно, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.
Отже, несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі щодо погашення кредиту, відсотків по кредиту підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Крім того, для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Судом встановлено порушення права ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на належне виконання договірних зобов’язань ОСОБА_1, однак відповідач заявив письмову заяву про застосування позовної давності, даних про поважність причин пропуску строку давності позивачем не надано, та оскільки позивач звернувся до суду 22.11.2017 року, суд виходить із загальних та спеціальних строків позовної давності, й вважає, що в частині стягнення кредиту, відсотків по кредиту до 22.11.2014 року та неустойки до 22.11.2016 року повинно бути відмовлено, у зв’язку із спливом строку позовної давності.
При вирішення даної справи, суд враховує правові позиції Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116 цс 13, від 11.02.2015 року 6-240цс14, від 11.03.2015 року № 6-16цс15, від 16.11.2016 року № 6-1746цс16, від 06.09.2017 року № 6-2071цс16.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача – ОСОБА_1 на користь позивача – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягти судові витрати в розмірі 220,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. ст. 256-258, 261, 512, 516, 526, 527, 611, 626, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, п/р №26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість по кредитному договору №500294792 від 31.07.2012 року в розмірі 4704,93 грн. (чотири тисячі сімсот чотири грн. 93 коп.), яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 4496,42 грн.; заборгованості по процентам – 208,51 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, п/р №26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 35625014) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 220,00 грн. (двісті двадцять грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя
Судове рішення № 71989449, Котелевський районний суд Полтавської області було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 535/1180/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: