Ухвала суду № 71988921, 05.02.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/436/14-ц

УХВАЛА

05 лютого 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою. Просить надати роз’яснення рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2015 року та додаткового рішення від 19 лютого 2015 року у справі №373/436/14-ц, які набули законної сили 23 березня 2017 року для подальшого розгляду в міжнародній інстанції.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини(аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вивчивши дану заяву та додані до неї документи в якості доказів, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.271 ЦПК України.

15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-УІІІ від 3 жовтня 2017 року. Однак заявник посилається на норми ЦПК, що діяли до набрання чинності зазначеною редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В розумінні ст. 271 ЦПК України, рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Заявник не зазначив, яку частину судових рішень необхідно роз»яснити та що саме у змісті рішень є незрозумілим для заявника.

Також, заявник не додав копії заяви та копії усіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та державного виконавця, якщо у справі відкрито виконавче провадження.

Крім того, до заяви повинно бути додано квитанцію про сплату судового збору (підпункт 4 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») в розмірі 352 грн. 40 коп.

В силу ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається в своїй заяві ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору за подання заяви про роз»яснення рішення суду, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Звільнення за подачу заяви про роз»яснення судового рішення не передбачено ні вищезазначеним законом, ні Законом України «Про судовий збір».

В цілому, заявнику необхідно привести заяву у відповідність до вимог чинного законодавства та усунути вказані недоліки у встановлений судом строк, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута разом з доданими до неї документами.

Крім того, суд повідомляє, що 10 січня 2018 року цивільна справа № 373/436/14-ц на виконання ухвали судді Верховного Суду України від 06.12.2017 направлена до Верховного Суду України та станом на 05.02.2018 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області не повернута.

За таких обставин, керуючись ст.185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду – залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали суду.

Суддя Я. І. Керекеза