Постанова № 71988041, 31.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12975/17 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 69 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, про встановлення факту батьківства

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2017 року, яка постановлена суддею Зосименком О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту. Просила встановити факт батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування заяви зазначала, що перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який 04 листопада 2008 року був розірваний. Незважаючи на це, шлюбні відносини продовжилися, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила сина ОСОБА_4. Проте при реєстрації дитини відомості про батька записані відповідно до положень ст.135 СК України. ОСОБА_2 мав намір оформити батьківство щодо сина, але ІНФОРМАЦІЯ_2 року несподівано помер. Встановлення факту батьківства необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження на підставі частини четвертої ст.256 ЦПК України, яка діяла у такій редакції на час постановлення ухвали та до 15 грудня 2017 року.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що суд безпідставно вважав, що з її заяви вбачається спір з приводу батьківства померлого щодо сина. Такого спору в дійсності немає, бо батько помер, а має місце лише факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_4 для отримання сином пенсії в зв'язку з втратою годувальника.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що по суті має місце спір з приводу батьківства померлого ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 При цьому заявник має право звернутися з позовом до особи, яка не визнає, оспорює або порушує її право, та під час розгляду справи у порядку позовного провадження доводити обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Зі змісту заяви вбачається, що мати дитини - ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою у порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилається на те, що проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до 04 листопада 2008 року. Після розірвання шлюбу вони із колишнім чоловіком продовжили проживати разом. За час спільного проживання без реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила хлопчика ОСОБА_3. Запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої ст.135 СК України. Упродовж семи років ОСОБА_2 мав намір звернутися з питання батьківства, але не встиг, бо його спіткала смерть. Наразі виникло бажання призначити пенсію по втраті годувальника, а для цього потрібно встановити факт батьківства померлого відносно сина.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, яка діяла у такій редакції на час звернення заявника до суду першої інстанції, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, стаття 130 СК України передбачає можливість у судовому порядку за заявою матері дитини встановлювати факт батьківства у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Метою встановлення факту заявник зазначила отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а заінтересованою особою вказала відділ реєстрації актів цивільного стану.

Мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно факт є юридичним, і чи тягне він правові наслідки.

Чинним законодавством передбачено, що дитині померлого годувальника, яка не досягла 18 років, може бути призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, а відтак факт, який просить встановити заявник, дійсно є юридичним та тягне правові наслідки, тобто від нього залежить виникнення майнових прав.

Відповідно до частини четвертої ст.256 ЦПК України, яка діяла у такій редакції на час постановлення ухвали, яка оскаржена в апеляційному порядку, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право виявляється під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Зі змісту самої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не вбачається спору про право. Окрім того, не долучено до заяви й жодного листа пенсійного органу з приводу призначення дитині відповідної пенсії. Відтак, на стадії відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про існування спору про право, виходячи з припущень.

Разом із тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не врахував положення ч.3 ст.235 ЦПК України, яка діяла у такій редакції на час звернення заявника до суду, щодо винятків, тобто, що справи окремого провадження розглядаються за винятком положень змагальності та меж судового розгляду, а з урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Натомість суд першої інстанції, не відкриваючи провадження у справі та шлях до реалізації можливості залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи відповідного управління Пенсійного фонду України, а відтак без з'ясування відношення останнього до заяви, дійшов висновку про наявність спору про право передчасно. Тим паче, що й чинним цивільно-процесуальним законодавством передбачається можливість на стадії розгляду справи залишити заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України), якщо встановивши всі обставини, які неможливо з'ясувати на стадії відкриття провадження у справі, буде виявлений спір про право.

Із огляду на вищевикладене, апеляційний суд скасовує оскаржену ухвалу та направляє справу до Богунського районного суду м. Житомира у порядку ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2018 року.

Головуюча Судді: