Постанова № 71987526, 01.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1386/17 Головуючий у 1 інстанції: Лях В.І. Провадження № 22-ц/773/155/18 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника заявника Місюри І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на бездіяльність старшого державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство (далі -ПАТ) «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з скаргою на дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Колєсніка Б. В..

Покликалось на те, що вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 09.12.2013 року стягнуто в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ "Державний ощадний банк України" майнову шкоду, у розмірі 641230 грн. 39 коп. Судове рішення набрало законної сили та звернуто до примусового виконання.

15.04.2014 року судом у справі видано виконавчий лист. 16 квітня 2014 року АТ «Ощадбанк» подав до відділу ДВС Ратнівського РУЮ у Волинській області заяву про прийняття до виконання виконавчого листа №0313/1158/2012 виданого 15.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди в розмірі 641230, 39 гривень з відповідними додатками.

Однак протягом 2014-2017 років вирок Ратнівського районного суду в частині стягнення майнової шкоди з ОСОБА_3 не виконаний, тому стягувач АТ «Ощадбанк» звернувся з запитом до відділу ДВС, щодо надання інформації про вжиті заходи державним виконавцем щодо примусового виконання судового рішення. З відповіді відділу ДВС вбачається, що на підставі того, що банком не надано оригінал виконавчого листа та копії довіреності на представника стягувача, старшим державним виконавцем ВДВС Ратнівського РУЮ Колєсніком Б.В. 16 квітня 2014 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також заявник зазначає, що про постанову від 16 квітня 2014 року він дізнався лише з відповіді відділу ДВС, оскільки дану постанову відділом не було надіслано на адресу банку.

У зв'язку з цим просив визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ратнівського районного управління юстиції Колєсова Б.В., щодо не надсилання стягувачу АТ «Ощадбанк» постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 квітня 2014 року, а також не доведення до відома стягувача Акту про відсутність додатків до заяви від 16 квітня 2014 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2017 року провадження у справі за скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" на бездіяльність старшого державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Колєсніка Б.В. про стягнення в солідарному порядку з боржника ОСОБА_3 майнової шкоди закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник заявника уточнила вимоги апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, а дану цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Ратнівський районний відділ ДВС просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист про стягнення в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ "Державний ощадний банк України" майнової шкоди, у розмірі 641230,39 грн. було видано в порядку кримінального судочинства, а тому подана банком скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки судом першої інстанції зроблені передчасно без врахування всіх обставин справи та норм процесуального права, які регулюють порядок вирішення питання про оскарження дій державного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року виданий на підставі вироку Ратнівського районного суду Волинської області від 09.12.2013 року, відповідно до якого стягнуто в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України» майнову шкоду в розмірі 641230, 39 гривень.

Постановою ВП № 43014530 від 16 квітня 2014 року старшого державного виконавця відділу ДВС Ратнівського управління юстиції Колєсніка Б.В. відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ратнівського районного суду від 15 квітня 2014 року, у зв'язку з тим, що представником стягувача не додано до заяви оригінал виконавчого листа, довіреності, яка б посвідчувала повноваження такого представника.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. ( ч.ч. 1,2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені статтею 128 КПК України, зокрема, відповідно до частин четвертої та п'ятої цієї статті форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним з позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.

Відповідно до вимог статей 383, 384 ЦПК України ( в редакції чинній на момент подання скарги та постановлення ухвали) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 447, 448 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року.

Крім того, відповідно до вимог статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Отже закриваючи провадження в даній справі, суд першої інстанції не з'ясував, чи даний виконавчий лист був виданий на підставі задоволеного цивільного позову в рамках кримінального провадження, належним чином не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо неналежності спору до цивільного судочинства. Крім того судом першої інстанції не визначено, якщо дана справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства то за якими правила слід розглядати дану скаргу.

Крім того, слід зазначити, що право на вчинення процесуальної дії втрачається їх закінченням строку встановленого законом або судом. Документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку ( ст.72 ЦПК України в редакції чинні на момент подання заяви та розгляду справи судом першої інстанції).

Аналогічні положення містяться в ст.126 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року.

Встановлений законом строк звернення до суду зі скаргою на дії або бездіяльність державних виконавців є процесуальним строком.

Згідно зі ст. 385 ЦПК України ( в редакції чинній на час звернення зі скаргою а також на час розгляду скарги) скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Аналогічні положення містяться в ст.449 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів ( ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції ЗУ №606-XIV від 21.04.1999 року), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи вбачається, що старшим державним виконавцем відділу ДВС 16 квітня 2014 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження № 43014530 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції ЗУ №606-XIV від 21.04.1999 року) , яка була направлена скаржнику за вихідним номером №03-27/1990 від 16.04.2014 року рекомендованим листом № 4410107326080 від 23 квітня 2014 року ( а.с. 22-23).

Таким чином державним виконавцем було дотримано вимоги, визначені ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції ЗУ №606-XIV від 21.04.1999 року), щодо повідомлення стягувача про відмову у відкритті виконавчого провадження. Закон не зобов'язує державного виконавця перевіряти та встановлювати факт отримання боржником надісланого рекомендованого листа.

Крім того стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення і не отримав у визначений законом строк (з врахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Таким чином, оскільки постанова державним виконавцем винесена 16 квітня 2014 року, а з скаргою заявник звернувся лише 23 листопада 2017 року, тобто з значним пропуском строку та не клопоче про його поновлення, суд, отримавши скаргу ПАТ «Ощадний банк України» мав роз'яснити представнику заявника можливість заявлення та обґрунтування клопотання про поновлення строків оскарження бездіяльності державного виконавця та наслідки неподання такого клопотання.

Однак суд не з'ясував питання, чи заявником був пропущений строк на звернення до суду з даною скаргою на бездіяльність державного виконавця з приводу не виконання рішення суду , якщо строк був пропущений, не з'ясував причини пропуску та не вирішив питання про поновлення такого строку, якщо причини пропуску - є поважними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, що в розумінні вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367,369,374,379,381,382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2017 року в даній справі скасувати.

Цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на бездіяльність старшого державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

Постанова набрала законної сили 01 лютого 2018 року

Суддя Апеляційного суду

Волинської області З.А. Бовчалюк

Помічник судді С.В. Мулярчук