Ухвала суду № 71987498, 29.01.2018, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/805/17

Провадження № 6/168/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

з участю:

представника заявника – ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 26 червня 2009 року у цивільні справі № 2-160/2009 року за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість по кредиту в сумі 84 996,80 грн., боржником за яким виступає ОСОБА_3 та поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 26 червня 2009 року у цивільні справі № 2-160/2009 втрачений Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, оскільки постановою заступника начальника відділу від 22 березня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, але постанова про повернення виконавчого листа та оригінал виконавчого листа на адресу банку не надходили, доказів відправлення виконавчого документа органами державної виконавчої служби здобути неможливо, оскільки виконавче провадження знищено, у зв’язку із закінченням терміну зберігання, відповідно до акта знищення виконавчих проваджень, що підтверджують відправку вищевказаних документів. Враховуючи наведене, просить заяву задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_2, в судовому засіданні заяву підтримала із наведених підстав, просить заяву задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, просить відмовти у задоволенні заяви.

Заслухавши представника заявника ОСОБА_2, представника боржника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до частини 4 статті 3 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року не містить порядку розгляду питання про видачу дублікату виконавчого документу, замість втраченого, що звужує права осіб на отримання дублікату виконавчого листа. Крім того, положеннями даного Закону обмежено строк, протягом якого суд може видати дублікат виконавчого листа у випадку його втрати, що також є суттєвим звуженням прав стягувача та державного виконавця.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що стягувач звернувся до суду із відповідною заявою до набрання чинності вищенаведеного закону та в порядку, який був передбачений статтею 370 ЦПК України (в редакції Закону від 18 березня 2004 року) і не містив обмеження строків звернення для видачі виконавчого листа.

За таких обставин суд приходить до висновку, що питання про видачу дублікату виконавчого листа, має бути вирішено на підставі норм законодавства, яке діяло на момент звернення до суду із відповідною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Старовижівського районного суду у справі № 2-160/09р. від 26 червня 2009 року, за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість по кредиту в сумі 84 996,80 грн., та в доход держави держмито в сумі 849,97 грн. витрати на ПЗ розгляду справи в сумі 250 грн. до бюджету Старовижівського району (аркуш справи 5).

З повідомлень Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 05 грудня 2017 року № 28288/03-7-21 та від 15 січня 2018 року № 649/03-7-21 вбачається, що у відділі у 2012-2013 роках перебували на виконанні виконавчі провадження з примусового виконання по примусовому виконанні виконавчі листи № 2-160/2009 від 07 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості по кредиту в сумі 84996,80 грн. та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованісті по кредиту в сумі 84996,80 грн. ОСОБА_5 померла 08 вересня 2014 року. Зазначені виконавчі провадження знищені відповідно до актів знищення виконавчих проваджень від 27 лютого 2017 року та від 16 лютого 2016 року. Повторно вищезазначені виконавчі документи для примусового виконання до виконавчої служби не надходили (аркуш справи 7, 37-40).

Відповідно до частини 1 статті 370 ЦПК України (у редакції на дату звернення із заявою) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

З зазначеної норми закону випливає, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа представник заявника вказує на те, що в установі Банку зазначений виконавчий документ відсутній, що дає підстави вважати про його втрату.

Однак, вказані доводи заявника не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, заявником не зазначено та не надано в підтвердження зазначених обставин письмового доказу про направлення виконавчого документу банку, дати його направлення, акта юридичної особи щодо втрати виконавчого листа, результатів службової перевірки за фактом втрати виконавчих документів, інформації за результатом проведених виконавчих дій, тощо.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд) у своєму рішенні від 16 лютого 2017 року, у справі «Каракуця проти України» зазначив, що ігноруючи усі надані стягувачу законом права, як стороні виконавчого провадження, стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду.

Видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 371 ЦПК України).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Таким чином, підставою для видачі дубліката виконавчого листа являється подана заява до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Виконавчий лист, дублікат якого заявник просить видати, вправі був повторно пред'явити до виконання протягом року після винесення постанови державного виконавця від 22 березня 2013 року, тобто до 22 березня 2014 року.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа заявник звернувся 06 грудня 2017 року, тобто понад три роки після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, таким чином суд приходить до висновку, що стягувач звернувся до суду з заявою поза межами строку, встановленого для пред’явлення виконавчого листа до виконання. Разом з тим, заявник ні у своїй заяві, ні у судовому засіданні, не навів жодної обставини та не надав жодного доказу на обґрунтування поважності причин та наявності підстав для поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа.

З врахуванням викладено, за відсутності об'єктивних даних про втрату оригіналу виконавчого документу, обґрунтування поважності причин та наявності підстав для поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа, суд приходить до висновку, що підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання немає.

Керуючись статтями 258, 259, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа з примусового виконання рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 26 червня 2009 року у справі №2-160/2009 за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до апеляційного суду Волинської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_6