Рішення № 71987032, 25.01.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/2086/17

Номер провадження 2/739/57/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – Іващенка А.І.

секретаря – Неживець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 01.05.2004 р. помер його дід ОСОБА_2 ( підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.05.2004 р. серії І-ЕЛ № 195 844). На день смерті діда разом із ним проживала його баба ОСОБА_3 (підтверджується довідкою Печенюгівської сільської ради від 20.01.2018 р. № 91). Дід та баба перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 6.05.1950 р. серії ЯР № 460 654. Після смерті баби відкрилася спадщина, яку він прийняв належним чином, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.11.2014 р. З огляду на те, що його право на спадщину яка відкрилася після смерті діда є похідним від прийняття його бабою, вважає, що прийняв після його смерті спадщину належним чином, оскільки спадкові права які належали діду увійшли до спадкових прав баби. При зверненні до нотаріуса із метою отримання інформації, щодо можливості оформлення спадкового майна ( земельної ділянки). Нотаріус надав йому роз'яснення про те, що спадкодавець не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку за життя, і відповідно у неї не виникло право власності на землю. З огляду на це земельна ділянка не увійшла до спадкової маси.

Державний акт від 13 липня 2004 року, серія ЯБ № 633548, на право приватної власності на землю було видано вже після смерті померлого ОСОБА_2.

Даний факт унеможливлює оформлення позивачем спадщини. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 не з’явилися але надали суду заяву в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі просять їх задовольнити, а справу розглянути без їх участі. Представник Новгород-Сіверської РДА Чернігівської області ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, але надав суду клопотання в якому позовні вимоги визнають в повному обсязі просить провести розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України. Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав: 01.05.2004 р. помер ОСОБА_2 свідоцтво про смерть від 03.05.2004 р. серії І-ЕЛ № 195 844, актовий запис №13. (а.с.5)

На ім’я ОСОБА_2, на підставі розпорядження Новгород-Сіверської райдержадміністрації №140 від 27 квітня 2006року, 18.07.2006року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку. (а.с.8) На день смерті ОСОБА_2 разом із ним проживала ОСОБА_3 (підтверджується довідкою Печенюгівської сільської ради від 20.01.2018 р. № 91).(а.с.10)

05.01.2009року померла ОСОБА_3, 12.11.2014 року, ОСОБА_1, видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що свідчить про фактичне прийняття спадщини. (а.с.9)

Відповідно до частини другої статті 9 ЦК УРСР (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Згідно зі статтею 10 ЦК УРСР, в якій розкрито зміст правоздатності громадян, громадяни, серед іншого, можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно.

Частиною першою статті 125 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 126 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Враховуючи наведені вище законодавчі положення суд приходить до висновку, що видача Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області на ім’я ОСОБА_2 державного акту про право власності на земельну ділянку була здійснена в порушення вимог норм цивільного законодавства України, оскільки після смерті особа не може набувати право власності на майно, зокрема й на земельні ділянки.

Вказаний вище державний акт був виданий ОСОБА_2, як особі, що мала право на земельну частку (пай), яке посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 17 розділу Х Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, у зв’язку з видачею на ім’я ОСОБА_2 після його смерті державного акту на право власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), що посвідчував право вимоги останнього на відведення у приватну власність земельної ділянки, яке входило до складу спадщини ОСОБА_2, став недійсним. Це в свою чергу призвело до порушення прав позивача щодо набуття у порядку спадкування права на земельну частку (пай).

За таких обставин суд вважає за необхідне захистити права позивача, визнавши недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 10, 529, 549 Цивільного кодексу УРСР, статтями 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 206, 247,258, 259,263,264, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити. Визнати недійсним державний акт від 18 липня 2006 року, серія ЯБ № 6335486, на право власності на земельну ділянку виданий на підставі розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 27 квітня 2006 року № 140 . Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.15.5 Перехідних положень, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області. Суддя: А.І. Іващенко.