Ухвала суду № 71986341, 31.01.2018, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3433/16-ц

Провадження №2-п/654/7/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді – Ширінської О.Х.,

за участі секретаря – Слюсар О.С.,

прокурора - Шляшенка О.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельних ділянок, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася із заявою про перегляд заочного рішення по вище вказаній справі від 28.09.2017 р.

28.09.2017 року Голопристанський районним судом Херсонської області було винесено заочне рішення у цивільній справі №654/3433/16-ц за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ОСОБА_4, ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельних ділянок.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві просить скасувати заочне рішення від 28.09.2017 р. та переглянути вказану цивільну справу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що вона як відповідач не отримувала судових повісток про дату, час та місце проведення судових засідань, зокрема останнього судового засідання, в якому було винесено рішення. Крім того, через те, що не приймала участь у судовому засіданні, не мала можливості захистити свої права, надати відповідні обґгрунутвання в захист своїх прав та відповідні докази.

Крім того, при винесені рішення судом не враховано, що позов подано неналежним позивачем, оскільки відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Тобто, органи місцевого самоврядування не є частиною державної влади, їх інтереси можуть не співпадати з інтересами держави. Законом не передбачено право прокуратури представляти інтереси місцевих рад. Новофедорівська сільська рада не висувала жодних претензій до ОСОБА_3 або ОСОБА_2 з приводу незаконного відчуження спірної земельної ділянки, не зверталася за захистом своїх інтересів. За рахунок відчуження ОСОБА_3 земельної ділянки відбулося поповнення місцевого бюджету сільської ради. Об’єкти, що знаходяться на спірній ділянці перебувають у загальному користуванні територіальної громади та використовуються з метою забезпечення суспільних потреб, інженерного захисту, а тому відповідно до абз. 13, 15 ч. 2 ст. 137 ЗК України земельна ділянка, на якій розташовані такі об’єкти, не підлягають продажу на конкурсних засадах, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо порушення процедури продажу. Суд не дослідив рішення сільської ради на підставі якого було укладено договорі купівлі-продажу та не дав йому належну правову оцінку. Також вважає, необґрунтованим висновок суду про витребування земельних ділянок, оскільки позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав, зазначених у ній та просила задовольнити вимогу про перегляд заочного рішення.

Прокурор Шляшенко О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, оскільки відповідач через свого представника зловживала своїми процесуальними правами, через постійні неявки до суду.

Заслухавши позицію представника відповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з адресної довідки УГУДМС ДМС України, від 04.04.2016 (а.с. 46), ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 12, кв. 162.

Усі судові повістки направлялись за зареєстрованим місцем проживання відповідача, проте, як вбачається з матеріалів справи, перша судова повістка про виклик у судове засідання ОСОБА_2 на 14.12.2016 була вручена відповідачеві особисто (а.с. 55), а у подальшому судові повістки повертались на адресу суду з поштовою відміткою «за закінченням строку зберігання». Але не зважаючи на дану обставину, в судовому засіданні неодноразово приймала участь представник відповідача – адвокат ОСОБА_5, з якою, між іншим, узгоджувались дати наступних судових засідань. Справа неодноразово переносилась за клопотанням представників відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, хоча дати наступних судових засідань з ними узгоджувались заздалегідь . На передостаннє судове засідання 07.08.2017 р. представник ОСОБА_5 надала заяву про перенесення розгляду справи у зв’язку із відрядженням. Про дату наступного засідання повідомлено в телефонному режимі, повідомлення відповідачем ОСОБА_2 не отримано за закінченням строку зберігання.

Копія рішення була направлена відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованою її адресою проживання, однак разом з рекомендованим повідомленням про вручення повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На поштовому штемпелі зазначено дату 20.11.2017.

Таким чином, судом вжито усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання і вручення їй копії судового рішення.

На момент ухвалення рішення (28.09.2017 року) діяла редакція Цивільного процесуального кодексу від 2004 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в ред. 2004 року), у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Наведені заявником інші доводи, судом враховано при ухваленні рішення і їм надана відповідна правова оцінка, тому суд не вбачає підстав для перегляду заочного рішення.

У відповідності до ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України (в ред. 2017 року), у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.287 ЦПК України (в ред. 2017 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 28.09.2017 року по справі за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельних ділянок - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Роз’яснити сторонам, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : О.Х. Ширінська