
Справа № 473/4311/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"02" лютого 2018 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська в порядку спрощеного провадження цивільну справу №473/4311/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
19.12.2017 року ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приват Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 09.01.2015 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого позивач надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн., а позичальник зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, відсотки за користування ним в розмірі 34,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на те, що відповідачем умови кредитного договору не були виконані, позивач просить стягнути з нього прострочену заборгованість за кредитом станом на 31.10.2017 року у сумі 14851 грн.55коп.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, повне підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, судом про розгляд справи повідомлявся належним чином, за місцем реєстрації, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане за місцем реєстрації відповідача. Суд вважає за можливе, згідно умов, передбачених ч 1 ст. 280 ч 1 ЦПК України (в редакції 03.10.2017 року) ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем 09.01.2015 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умов і Правил надання банківських послуг, банківських тарифів.
На виконання умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 34,80% на місяць за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.
Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики (в тому числі достроково), сплатити заборгованість, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Як встановлено судом, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.
Станом на 31.10.2017 року відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 450 грн. 32 коп.
Банком також нарахована заборгованість за процентами в розмірі 10217 грн. 82 коп., виходячи з процентної ставки – яка була змінена Банком: з 01.04.2015 року 3,6 % на місяць (43,2 % річних).
Заборгованість за процентами має бути нарахована, виходячи з процентної ставки – 34,8 % річних, оскільки відповідно до виписки по карті 12.01.2015 року - останній раз відповідач знімав кошти з карткового рахунку.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» регламентовано, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Нові тарифи із підвищеною ставкою підлягають застосуванню лише для витрат, зроблених після введення в дію нових тарифів (а.с.7).
З розрахунку боргу та виписки по рахунку позичальника вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами лише 12 січня 2015 року (знімав кошти з картрахунку).
Разом з тим позивачем не надано доказів щодо своєчасно повідомлення відповідача про зміну розміру фіксованої процентної ставки відповідно до п. 1.1.3.1.9 Умов і Правил.
За таких обставин проценти за весь період користування кредитом мали бути нараховані, виходячи з процентної ставки, що діяла в період здійснення витрат, зроблених до введення в дію нових тарифів та узгоджена сторонами (прийнята позичальником), а саме 34.8 % річних від розміру заборгованості.
Таким чином, заборгованість за процентами станом на 31.10.2017 року (в межах заявлених позовних вимог) становить 464 грн.84коп. ((53,47грн. (нараховані проценти станом на 31.03.2015 року) + (450,32 х 34,8% /360 х 945).
Щодо стягнення з відповідача неустойки, то суд вважає, що цю вимогу належить задовольнити частково зважаючи на наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором позивачем також нараховані:
- пеня в розмірі – 3000 грн.00коп.
- штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 683 грн. 41коп.(процентна складова).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно п. 2.1.1.7.6, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15 та в силу положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язком для судів при застосуванні цих норм права.
Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.
За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише штраф.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті).
Розмір штрафів становить - 500 грн. (фіксована частина) та 46 грн. (процентна складова), яка вираховується з урахуванням зменшення заборгованості по процентам наступним чином (450,32- тіло кредиту + 464,84 - проценти) х 5% ).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України (зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2017 року) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов’язані з сплатою судового збору в розмірі 1 600 грн.
За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (10%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 157 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору б/н від 09.01.2015 року станом на 31.10.2017 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят ) грн. 32 коп., заборгованість за процентами в розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 84 коп., штрафи 500 - ( п'ятсот) грн. (фіксована частина) та 46 (сорок шість) грн. (процентна складова), а всього –1461 (одна тисяча шістсот одна) грн. 16коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) грн.
Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Дата складання повного тексту рішення 05.02.2018 року.
Суддя Висоцька Г.А.
Судове рішення № 71983229, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 02.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 473/4311/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: