Ухвала суду № 71983138, 31.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2554/15-к

Провадження №11-кп/772/52/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Старинщук О. В.

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.,

із секретарем Діденко В.В.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

законного представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

та його захисника - адвоката Кононенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Кононенка С.В. та прокурора у кримінальному провадженні Серветника В.П. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Старостинці, Погребищенського району, Вінницької області, громадянин України, українець, розлучений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, з призначенням йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

-стягнуто з нього на користь Вінницької обласної державної адміністрації в особі Вінницької обласної дитячої лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 10827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 67 коп., на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9082 (дев'ять тисяч вісімдесят дві) грн. 85 коп. та моральну шкоду в сумі 80000 (вісімдесят) тисяч грн та вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні того, що 7 травня 2014 року близько 15:00 год. він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 помітив, що у вікно помешкання потрапив гумовий предмет, наповнений водою. Після цього він вибіг з квартири та помітив неповнолітнього хлопця, яким виявився ОСОБА_6, що біг в сторону центрального парку ім. Горького м. Вінниці. Так, ОСОБА_3, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, почав переслідувати останнього та наздогнавши неповнолітнього ОСОБА_6 у парку імені М. Горького, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно завдав останньому удар кулаком в область лобної ділянки голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, забій головного мозку, які у відповідності до висновку експерта № 1711 від 25.11.2014 - належать до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм втрати загальної працездатності понад одну третину та становлять 45% стійкої втрати загальної працездатності.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Кононенко С.В. просять обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та його виправдати через недоведеність того, що кримінальне правопорушення вчинено ним, а також залишити без задоволення цивільні позови прокурора та законного представника потерпілого ОСОБА_2

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що вирок суду, на їх переконання, є незаконним у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зазначаючи, що суд належним чином не оцінив досліджені в судовому засіданні докази, оскільки цілий їх ряд свідчать про невинуватість обвинуваченого, який не був і не міг бути у тому місці та у той час, коли потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, вирок побудував на припущеннях та недопустимих доказах.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Серветник В.П., не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі, стягнути з нього на користь держави судовий збір в розмірі, пропорційному до задоволеного цивільного позову про стягнення на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 9082,85 грн.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Кононенка С.В., які підтримали свою апеляційну скаргу; прокурора Миколайчука Д.Г., який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати, призначивши у кримінальному провадженні новий судовий розгляд, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, при цьому заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; законного представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_2, яка погодилась з доводами апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати та призначити у кримінальному провадженні новий судовий розгляд з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 50 КПК України повноваження захисника у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Разом з тим, суд допустив до участі в розгляді кримінального провадження адвоката Кононенка С.В. для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі належним чином незавіреної копії ордеру, у якому відсутні дані про повноваження адвоката щодо захисту обвинуваченого при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції - у ньому лише зазначено, що адвокат діє на підставі договору, який суду не надано (т.1 а.п 19).

Згідно доданих до апеляційної скарги копій завіреного того ж ордеру та того ж договору (угоди) адвокату Кононенку С.В. доручається лише надання ОСОБА_3 необхідної правової допомоги під час допиту його в якості свідка, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення (т.3 а.п. 203, 204, 206).

Посилаючись у вироку, як на докази доведеності вини ОСОБА_3, на протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, суд залишив поза увагою те, що вказані процесуальні дії зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідчим проведені з порушенням вимог ст. 228 КПК України, оскільки перед пред'явленням особи для впізнання слідчий попередньо не з'ясував у свідків про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи або за сукупністю яких ознак вони можуть впізнати її та не склав відповідні протоколи (т.1 а.п. 239-241, 245-247).

Крім того, згідно наявних у кримінальному провадженні висновків експерта судово-медичні експертизи стосовно тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 проводились на основі медичної карти стаціонарного хворого, проте, у матеріалах провадження відсутні постанови слідчого про призначення експертиз та процесуальні рішення, на підставі яких вилучались медичні документи або був наданий до них тимчасовий доступ (т.1 а.п. 243-244, 248-250).

Відповідно до ухвали слідчого судді від 14.08.2014 задоволено клопотання слідчого Журавеля В.В. та надано йому дозвіл на тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Київстар», однак, доступ до документів здійснив оперуповноважений органу внутрішніх справ ОСОБА_10, що є порушенням вимог ч.ч.1,2 ст. 165 КПК України, тобто реалізацію ухвали слідчого судді здійснено неуповноваженою на те службовою особою (т.2 а.п. 52, 53).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення вимог ч.1 ст. 128 КПК України суд прийняв цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_2 та визнав її цивільним позивачем у ході судового розгляду кримінального провадження по суті у той час, коли цивільний позов може бути пред'явлений лише до початку судового розгляду (т.1 а.п. 148-152, 173).

Крім того, згідно журналу судового засіданні від 30 червня 2015 року воно закінчене о 12 год. 05 хв. з відкладенням розгляду кримінального провадження на 19 серпня 2015 року на 10 год. 30 хв., однак, згідно довідки секретаря судового засідання воно було призначене на 30 червня 2015 року о 14 год. та проведено в порядку ч.4 ст. 107 КПК України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді кримінального провадження, проте, в матеріалах провадження відсутнє судове рішення, прийняте за наслідками такого розгляду ( т.1 а.п. 197-200).

Таким чином, зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, які перешкодили суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 нового судового розгляду у тому ж суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 415 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Кононенка С.В., прокурора у кримінальному провадженні Серветника В.П. задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальне провадження направити до того ж суду для призначення у ньому нового судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Нагорняк Є.П. Ващук В.П. Федчук В.В.

Згідно з оригіналом: