Ухвала суду № 71982860, 02.02.2018, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"02" лютого 2018 р. Справа153/652/17

Провадження1-кс/153/41/18-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі слідчого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

за участю сторони кримінального провадження:

слідчого СВ Ямпільського ВП Могилів-Подільського

ВП ГУНП у Вінницькій області – ОСОБА_2

прокурора Могилів-Подільської

місцевої прокуратури – ОСОБА_3

підозрюваного – ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ Ямпільського відділення поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020370000158 від 01 лютого 2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2018 року слідчий СВ Ямпільського відділення поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області звернувся до слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області із погодженим прокурором клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4. Вказав, що 31 травня 2017 року близько 21 год. ОСОБА_4 знаходився у себе вдома, де у нього в гостях в цей час знаходився ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_4, керуючись жагою наживи, під час розмови повідомив ОСОБА_6 про можливість вчинення нападу на раніше незнайому їм жінку похилого віку, що мешкає одиноко з метою заволодіння грошима останньої та запропонував спільно вчинити вказаний напад, на що ОСОБА_6 погодився. Реалізовуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, залучили до вчинення вказаного злочину невстановленого слідством чоловіка на ім'я Федір, автомобілем якого, марки «ВАЗ», ОСОБА_4, ОСОБА_6 та Федір прибули до с. Писарівка Ямпільського р-ну Вінницької обл. Залишивши автомобіль на проїжджій частині, вказані особи попрямували до домоволодіння ОСОБА_7, що по вул. Вишневій, 66 у с. Писарівка Ямпільського району, Вінницької області. Прибувши на місце близько 02:30 год. 01.06.2017 та реалізовуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_6 залишився на вулиці, з метою спостереження за тим, щоб вчиненню злочину не завадили сторонні особи та повідомлення інших співучасників у разі небезпеки викриття, а ОСОБА_4 та Федір, підійшовши до приміщення літньої кухні, в якому мешкала ОСОБА_7, одягнувши попередньо на обличчя маски, вийняли віконну раму одного з вікон та через віконний проєм проникли в середину приміщення. Знаходячись в приміщенні літньої кухні, ОСОБА_4 та Федір застосувавши до ОСОБА_7 насильство у вигляді здавлювання шиї, нанесення численних ударів по обличчю та іншим частинам тіла, а також погрожуючи їй вбивством, поставили вимогу про передачу їм грошей. Вказані погрози ОСОБА_7 сприймала як правдиві та усвідомлювала реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, однак відмовилась передати даним особам гроші. У результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 та Федора, ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої та лівої щоки, саден в ділянці нижньої губи, синців по задній боковій поверхні правого плеча в середній третині, по передній поверхні живота на 2 см вище пупка, по задньо-боковій поверхні лівого стегна в середній третині, які згідно висновку експерта № 46 від 02.06.2017 по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. У зв'язку з відмовою видати гроші, ОСОБА_4 та Федір, оглянувши помешкання, знайшли та викрали гроші в сумі 12000 грн. та електрочайник. Після цього, ОСОБА_4 та Федір покинули приміщення літньої кухні та спільно із ОСОБА_6, сівши до вищевказаного автомобіля, з місця вчинення злочину зникли. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 26.06.2017 близько 22-23 год. керуючись жагою наживи, під час розмови повідомив ОСОБА_6 про можливість вчинення нападу на раніше незнайому їм жінку похилого віку, що мешкає одиноко в с. Писарівка Ямпільського р-ну Вінницької обл., з метою заволодіння грошима останньої та запропонував спільно вчинити вказаний напад, на що ОСОБА_6 погодився. Реалізовуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, залучили до вчинення вказаного злочину невстановленого слідством чоловіка на ім'я Федір, автомобілем якого марки «ВАЗ», ОСОБА_4, ОСОБА_6 та Федір прибули до с. Писарівка Ямпільського р-ну Вінницької обл. Залишивши автомобіль на проїжджій частині, вказані особи попрямували до домоволодіння ОСОБА_8, по пров. Шевченка, 15 в с. Писарівка Ямпільського р-ну. Прибувши на місце близько 02 год. 00 хв. 27.06.2017 ОСОБА_6 залишився на вулиці, з метою спостереження за тим, щоб вчиненню злочину не завадили сторонні особи та повідомлення інших співучасників у разі небезпеки викриття, а ОСОБА_4 та Федір, підійшовши до будинку, в якому мешкала ОСОБА_8, одягнувши попередньо на обличчя маски, вийняли віконну раму одного з вікон та через віконний проєм проникли в середину приміщення. Знаходячись в будинку, ОСОБА_4 та Федір застосувавши до ОСОБА_8 насильство у вигляді стискування носа, нанесення ударів по обличчю, а також погрожуючи їй вбивством, поставили вимогу про передачу їм грошей. ОСОБА_8П сприймаючи вказані погрози як правдиві та усвідомлювала реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, вказала на місце зберігання та видала нападникам гроші в сумі 10 000 грн. У результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 та Федора, ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці кінчика носа, нижньої губи справа, які згідно висновку експерта № 58 від 06.07.2017 по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крім цього, ОСОБА_4 та Федір, викрали золоті сережки, які були в вухах ОСОБА_8 та оглянувши помешкання викрали мобільний телефон «Nokia» з сім-картою «Київстар», золоту обручку, золотий ланцюжок з хрестиком, праску та одіяло. Після цього, ОСОБА_4 та Федір покинули будинок та спільно із ОСОБА_6, сівши до вищевказаного автомобіля, з місця вчинення злочину зникли.

01.02.2018 о 00 год. 50 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

01.02.2018 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.

ОСОБА_4 був раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, підозрюється на даний час у вчиненні нових умисних особливо тяжких корисливих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 не працює, не має постійного джерела доходів; потерпілими від злочинів є одинокі особи похилого віку, які є одними з найменш захищених верств населення, в зв'язку з чим, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе чинити тиск на потерпілих, з метою уникнення кримінальної відповідальності; на даний час досудовим розслідуванням не встановлений та не затриманий ще один співучасник вказаних злочинів, а саме чоловік на ім'я Федір, таким чином ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе вступити із останнім в змову, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. В зв'язку з викладеним, такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання чи домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому у слідства є достатні підстави вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме п. 1 (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), п. 3 незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та п. 5 (вчинити інше кримінальне правопорушення). В зв’язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий просить суд обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий Любомський Д.С. клопотання підтримав, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, так як дана міра запобіжного заходу є найбільш доречною відносно ОСОБА_4, оскільки останній раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих, тяжких злочинів, на даний час підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання не визнали. Вважають, що стороною обвинувачення не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, а також не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для уникнення вищезазначених ризиків. Просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора про необхідність задоволення клопотання, а також думку слідчого, підозрюваного, та його захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10)наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які обумовлюють застосування такого запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_4

Стороною кримінального провадження надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нових умисних особливо тяжких корисливих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор довід обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів наступними матеріалами кримінального провадження :заявою ОСОБА_7 від 01.06.2017 про вчинення відносно неї розбою; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 01.06.2017; заявою ОСОБА_8 від 27.06.2017 про вчинення відносно неї розбою; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 27.06.2017.

Підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, а фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючий, не має постійного джерела доходів, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв’язків, що дає підстави суду вважати про існування ризику передбаченого п.1,ч.1, ст. 177 КПК України, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду.

Потерпілими від злочинів є одинокі особи похилого віку, які є одними з найменш захищених верств населення, в зв'язку з чим, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних. Слідством не встановлений та не затриманий ще один співучасник вказаних злочинів, а саме чоловік на ім'я Федір, таким чином ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе вступити із останнім в змову, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.

Тому, суд вважає, що обрання відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою попередження можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, а тому суд вважає необхідним клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства, тому суд при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193-196, 309, 310, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження слідчого Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 КК України – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6, у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4, тобто з 01 лютого 2018 року.

Визначити 01 квітня 2018 року датою закінчення строку дії даної ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий слідчий суддя М.М. Дзерин