Ухвала суду № 71982316, 02.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/2209/18

Провадження № 2/127/396/18

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

02 лютого 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/2209/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2018р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування рішення.

Одночасно, представником позивача була подана заява про забезпечення вищезазначеного позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Сагайдачного Гетьмана, 31, на час розгляду справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим, частиною першою статті 151 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту заяв про забезпечення позову, зокрема заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Обґрунтовуючи, як позовну заяву, так і заяву про забезпечення позову, представник позивача зазначає, що з претензії ПАТ КБ «Приватбанк» датованої 15.08.2017р. позивачу стало відомо, що належний йому на праві власності будинок, загальною площею 80,90 кв.м, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Сагайдачного Гетьмана, 31 перейшов у власність ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору іпотеки від 02.10.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_4 та зареєстрований під номером 1608. При цьому, ПАТ КБ «Приватбанк» вчиняє дії по відчуженню цього будинку третім особам.

Однак, ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову, заявником не надано доказів того, що будинок, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Сагайдачного Гетьмана, 31, належав позивачу та був переданий в іпотеку.

Натомість, відповідно до договору купівлі-продажу від 02.10.2007р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями під номером 29, що знаходиться в місті Вінниці по вулиці Червонофлотській.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015р. №71 «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниці» назву вулиці «Червонофлотська» змінено на вулицю «Гетьмана Сагайдачного», тоді як зміна нумерації будинків вказаним рішенням не здійснювалася.

При цьому, як слідує з договору іпотеки будинку від 02.10.2007р., укладеного ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк», в забезпечення виконання боржником зобов’язань за кредитним договором іпотекодавцем передано в іпотеку цілий житловий будинок з господарськими будівлями, місцезнаходження якого є: м. Вінниця, вул. Червонофлотська, буд. 29.

В той же час, з довідки №180 виданої квартальним комітетом «Доборобут» 19.01.2018р. вбачається, що позивач проживає зі своїми дружиною та доньками саме за адресою: м. Вінниця, вулиця Гетьмана Сагайдачного, 29.

Натомість з інформаційної довідки №112645499 з Державного реєстру речовий прав на нерухоме майно, сформованої 02.02.2018р. судом, вбачається що за адресою: м. Вінниця, вулиця Гетьмана Сагайдачного, 29 розміщений зовсім інший житловий будинок, іншої площі на складових, а його власником є інша особа.

Таким чином, в порушення пункту 7 часини першої статті 151 ЦПК України заявником у заяві про забезпечення позову не зазначено інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме не зазначено та не надано відповідних доказів того, що будинок, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Сагайдачного Гетьмана, 31, та на який заявник просить накласти арешт, належав позивачу та був переданий в іпотеку банку, або ж доказів зміни нумерації будинків тощо.

Відсутність вищевказаних відомостей у заяві про забезпечення позову та доказів на їх підтвердження позбавляє можливості суд дійти висновку про наявність достаньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини дев’ятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявникові.

При цьому заявник не позбавлений можливості усунувши вказані недоліки повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/2209/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування рішення – повернути заявникові.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: