Постанова № 71981951, 31.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 644/4530/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 по справі № 644/4530/17, суддя Шевченко С.В., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова (правонаступник - Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова) від 27.01.2017 року № 3 щодо відмови в перерахунку їй пенсії державного службовця з 01.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12 2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 02.11.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 року № 757 «Деякі питання оплати праці працівників Державної фіскальної служби та її територіальних органів» та з 01.05.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04 2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році»;

- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м Харкова перерахувати та виплатити їй пенсію державного службовця з 01.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 02.11.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 757 «Деякі питання оплати праці працівників Державної фіскальної служби та її територіальних органів» та з 01.05.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06 04.2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення у 2014 р у розмірі 80 % середнього заробітку на підставі довідки про складові заробітної плати від 20.01.2017 p. № 15/М/20-23-05-26, яку видано Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області, врахувавши також у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії, надбавки за загальний економічний стаж роботи у розмірі 30% відповідно до довідок Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23.05.2016 р. № 169/10/20-23-05-26 та від 02.06.2016 р. № 58/20-30-05-51.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.09.2017р. по справі № 644/4530/17 в задоволенні позову відмовлено.

Позивачка не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців, не застосував до спірних правовідносин ст. 22 Конституції України, що підлягала застосуванню, а застосував до спірних відносин Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII, який має поширювати свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли після 01.05.2016 р., крім того вказує, що посилання суду першої інстанції на Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII не має під собою правових підстав, оскільки стосується умов призначення пенсії державним службовцям, а не її перерахунок тим, хто набув на неї прав раніше. Просить суд апеляційної інстанції постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.09.2017р. по справі № 644/4530/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з квітня 2014 року перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, як державний службовець.

26.01.2017 року позивач звернулася до Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою щодо перерахунку пенсії від заробітної плати на підставі довідки від 20.01.2017 року № 15/М/20-23-05-26, яку видано Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області.

Рішенням Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 27.01.2017 року № 3 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що чинним на день звернення з заявою про перерахунок пенсії законодавством не передбачено перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723- ХІІ, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Не погодившись з відмовою відповідача в перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Положеннями ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу призначена з квітня 2014 р. у розмірі 80% від заробітної плати.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, яка набрала чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Таким чином, з 01.05.2016 р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, з 01.05.2016 р., відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

З матеріалів справи встановлено, що 26.01.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації га внесення змін до деяких нормативно-правових актів», від 26.10.2016 р. № 757 «Деякі питання оплати праці працівників Державної фіскальної служби та її територіальних органів» та від 06.04.2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» на підставі довідки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про складові заробітної плати працюючого державного службовця від 20.01.2017 p. № 15/М/20-23-05-26.

Рішенням відповідача №3 від 27.01.2017 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 20.01.2017 p. № 15/М/20-23-05-26.

Виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку. Отже, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 20.01.2017 p. № 15/М/20-23-05-26, а тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо непроведення відповідачем перерахунку відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З набуттям чинності з 01.05.2016 року Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", відповідач діяв у відповідності до ст. 90 Закону України "Про державну службу".

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії позивача приводить до звуження змісту та обсягу його конституційних прав на пенсійне забезпечення, колегія суддів не приймає, оскільки на момент звернення позивача за перерахунком пенсії державного службовця, норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців, не містили поняття «перерахунку пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою».

Водночас колегія суддів наголошує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яку вона отримувала до цього, тобто, не відбулося звуження обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного Суду України №16 від 16 вересня 2016 року, розглянувши подання голови Верховного Суду України про прийняття рішення стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 р. дійшов висновку щодо відсутності обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з таким поданням, з огляду на те, що згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VІІІ Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10, 12 розділу ХІ Закону №889-VІІІ), втратив чинність.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.09.2017р. по справі № 644/4530/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 по справі № 644/4530/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 02.02.2018.