Постанова № 71981221, 30.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/9794/17 Головуючий суддя І інстанції Єрмак

Провадження № 22-ц/790/889/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних

правовідносин про стягнення аліментів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: судді Піддубного Р.М.

суддів: Котелевець А.В., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні контрольне провадження цивільної справи № 643/9794/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, порядку участі у її вихованні, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини, з апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2017 року (суддя Єрмак Н.В.), -

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком ОСОБА_1, визначити порядок участі у вихованні дитини матері ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_2, припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1, стягнути н7а його користь аліменти на утримання дитини з ОСОБА_3 у розмірі 200 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила встановити місце проживання доньки разом із нею, відібрати дитину у батька ОСОБА_1, який утримує її без згоди матері.

27 листопада 2017 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила до ухвалення рішення у справі визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 за місцем проживання батька ОСОБА_1

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування скарги посилалися на те, що відповідач ОСОБА_3 та їх донька за місцем реєстрації відповідача не проживають, місце та умови їх проживання невідомі, донька потребує постійного лікування, яке відповідач належним чином не забезпечує, що може негативно вплинути на стан здоров’я дитини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично є вирішенням спору по суті бех ухвалення судового рішення, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК, утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Оскільки предметом заявленого ОСОБА_1 позову є визначення місця проживання доньки за місцем проживання батька, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом визначення місця проживання дитини з позивачем уявлятиме собою вирішення цивільно-правового спору без судового розгляду та ухвалення у встановленому законом порядку судового рішення.

Крім того, невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позов не можу утруднити або зробити неможливим виконання рішення про задоволення позову, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_6