Постанова № 71980644, 01.02.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/8266/17

Провадження № 2-а/644/62/18

01.02.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Бугери О.В.,

при секретарі - Ілові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому, просить визнати протиправним дії з боку Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсі, а також зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 70% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, перебуває на обліку та отримує пенсію в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова. Згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії серії 2-98 ХАР № 028135 від 22.09.1999 року йому встановлена II група інвалідності безстроково. Починаючи з 17.02.2017 року йому встановлена 1 група інвалідності. 05 жовтня 2017 року позивач звернувся до Відповідача з вимогою відновити нарахування його пенсії на рівні 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2011 року (справа №2029/2-а-2057/11р.) Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова було зобов'язано з 01.01.2009 року виплачувати пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум, та в подальшому виплачувати вказану пенсію в такому ж порядку. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року апеляційна скарга Пенсійного Фонду була частково задоволена, останнього було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 05.08.2010 року по 22.07.2011 року. Зазначеними судовими рішеннями встановлене право на отримання пенсії у необхідному розмірі, і хоча Апеляційним судом, був встановлений строк для цього, проте у той же час було встановлене і підтверджене право позивача на зазначений ним розмір пенсії. Постанова Апеляційного суду скасована не була та набула законної сили, а тому право позивача також є встановленим фактом та додаткового підтвердження не потребує. На виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 06.07.2011 № 745, якою було визначено розмір та порядок виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, пенсія у період з 01.11.2011 року по 01.01.2012 рік нараховувалась та виплачувалась відповідно до цієї урядової постанови. Однак такі дії Відповідача є незаконними, з огляду на практику Європейського Суду з прав людини, висловлену у рішенні «Цибулько та інші проти України». З практики Європейського Суду з прав людини, яка є обов'язковою у застосуванні національними судами, випливає, що застосування норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 було протиправним і таким, що звужує зміст та обсяг моїх прав та законних інтересів. Починаючи з 01 січня 2012 року набрала чинності постанова КМ України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастррфи» від 23.11.2011 року № 1210, посилаючись на яку, Відповідач продовжив порушати права позивача та виплачувати пенсію у розмірі, значно нижчому ніж той, який був визначений постановою Харківського районного суду Харківської області 19.04.2010 № 2-а-1200/10. Такі дії Відповідача є протиправними, оскільки порушують права та свободи, гарантовані Конституцією України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 № 76-VІІІ були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, норми статей 50 та 54 Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 оскільки вони значно звужують обсяг прав і були прийняті після виникнення у нього права на пенсію, а тому можуть застосовуватись лише до осіб, які набули право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після набрання законної сили зазначеними нормами. Крім того, Відповідач при нарахуванні додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії по інвалідності не застосував норми ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на таку пенсію, та здійснив нарахування і виплату в розмірах встановлених положеннями ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 28.12.2014р.) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.№ 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачем та його представником подано до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтриманий.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи. Відповідачем було подано до суду відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги не обґрунтованими. Посилається на те, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні з 15.01.1992 року. З 15.01.1992 року по 21.02.1999 року отримував пенсію по інвалідності (III гр.), з 22.02.1999 року по 16.02.2017 року отримував пенсію по інвалідності (II гр.), з 17.02.2017 року по теперішній час отримує пенсію по інвалідності (І гр.) у розмірі відшкодування фактичних збитків як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ступінь втрати працездатності - 90%. З 01.01.2012 року пенсію останньому розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року прийнято нове рішення, яким зобов'язано управління здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 05.08.2010 року по 22.07.2011 року. На виконання зазначених рішень суду Управлінням було здійснено перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка була чинною на той час. Однак, у зв'язку з набранням з 19 червня 2011 року чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491-VI та прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 6 липня 2011 року № 745, проведено перерахунок пенсії. 23 листопад 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої було змінено порядок обчислення пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою та зроблено перерахунок пенсій з 01 січня 2012 року. Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Також, питання про здійснення пенсійних виплат у розмірах, обчислених відповідно до судових рішень без урахування змін у законодавстві, що відбулися у зв'язку з прийняттям змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та наступні бюджетні періоди, а також постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих на їх виконання (постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2011р. №745«Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення») було розглянуто Європейським судом з прав людини. Зокрема, Суд зазначив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах «Аррас та інші проти Італії» ). Таким чином, Управління при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу діє в межах своєї компетенції згідно з діючим законодавством, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

ОСОБА_1 з 15.01.1992 року перебуває на обліку в управлінні. З 15.01.1992 року по 21.02.1999 року отримував пенсію по інвалідності (III гр.), з 22.02.1999 року по 16.02.2017 року отримував пенсію по інвалідності (II гр.), з 17.02.2017 року по теперішній час отримує пенсію по інвалідності (І гр.), відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.02.1995 року з вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 та довідкою МСЕ № 028135. /а.с.26-27/

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2011 року (справа № 2029/2-а-2057/11р.) Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова було зобов'язано здійснити ОСОБА_1, згідно встановленої у відповідний час групи інвалідності перерахунок та виплату пенсії про відшкодування ядерної шкоди встановлених законом у розмірах у відповідності до вимог Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду ст.ст. 1.4, 6.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ч.2 ст.1, ч.1, 13 ст.49, ч.1 ст.5, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67) виходячи виключно із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без кінцевої дати перерахунку пенсії з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2009 року. /а.с.9-13/

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року апеляційна скарга УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова частково задоволена, постанову скасовано та прийнято нову, якою зобов'язано УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 05.08.2010 року по 22.07.2011 року. Вимогу щодо перерахунку і виплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 04.08.2010 року - залишено без розгляду. /а.с.14-18/

В матеріалах справи міститься лист ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 03.11.2017 року, яким позивачу роз'яснено, з яких складових формується розмір пенсії, що нараховується та виплачується на теперішній час. Зазначено, що пенсія виплачується відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстав для її перерахунку на теперішній час немає з посиланням на те, що при встановлені розмірів пенсії інвалідам-чорнобильцям органи пенсійного фонду керуються постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», що вказана постанова є чинною і на даний час та обов'язковою для виконання органами Пенсійного фонду України./а.с.19-22/.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796(далі - Закон № 796).

Статтею 49 зазначеного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч.4 статті 54 Закону №796, в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 вищезазначеного Закону особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 було визнано неконституційними зміни, внесені до ст.ст. 50, 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Відповідно до ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, чинною є редакція ст.ст. 50, 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.12.2007р., якими передбачено виплату інвалідам 2 групи 1 категорії державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Як було встановлено п. 4 ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р.), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р.) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, внесено зміни до Закону України № 796-ХІІ від "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до ст. 50 Закону № 796-ХІІ (в редакції від 28.12.2014р.) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Приписами ст. 54 вищезазначеного Закону № 796-ХІІ (в редакції від 28.12.2014р.) передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 року визначення розмірів пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року визначено порядок нарахування та розмір виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого вищезазначеною постановою (далі по тексту - Порядок № 1210) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п.10 Порядку № 1210 призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії для осіб II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Норми ст.ст.50, 51, 54 Закону № 796-ХІІ, якими було встановлено кратні розміри основної та додаткової пенсій втратили чинність, а тому не можуть визначати розмір пенсії позивача.

Отже, починаючи з 01.01.2015 року норми і положення ст. cт. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а відтак, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.

Отже, чинним законодавством не передбачено норм щодо обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), а вказані виплати вірно проводяться відповідачем в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у постанові №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі викладеного та Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19, 44, 77, 139, 241-246, 255, 257-263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В. Бугера