Ухвала суду № 71980520, 15.12.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15759/16-к

Провадження № 1-кп/638/341/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

15 грудня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді – Грищенко І.О.

за участю :

прокурора Божко О.В.

захисника ОСОБА_1

секретаря Самогньозд О.І.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016220480003425 внесеному до ЄРДР 15 липня 2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого , розлученого, на утриманні має дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобов"язаного, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.08.2016 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській УВП №27. Підставою для обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність. В подальшому ухвалами суду продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на строк до 60 днів, зазначивши, що ризики, які мали місце під час досудового розслідування кримінального провадження не втратили свою актуальність, продовжують існувати.

Захисник та обвинувачений просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, тому що ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, не існує.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 31.08.2016 року .

Стороною захисту на вказану ухвалу було подано апеляційну скаргу.

Судом апеляційної інстанції апеляційна скарга залишена без задоволення, ухвала слідчого судді- без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

На час розгляду даного клопотання прокурором доведено, що раніше встановлені ризики продовжують існувати.

Ризики, які передбачені ст.177 КПК України, що дають суду підстави для продовження строку тримання під вартою в повній мірі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи характер обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, в якому обвинувачується ОСОБА_2, відсутність відомостей про наявність таких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, який на дійсний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, той факт, що з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілого , свідків, які не допитані в судовому засіданні, запобіжний захід обрано з дотриманням вимог закону, дотепер існує доцільність його збереження, відповідно наявна обґрунтованість продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане свідчить про те, що на даній стадії судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні неможливе запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, про що просить обвинувачений та сторона захисту.

Такими чином, обвинуваченим та стороною захисту на дійсний час не надано переконливих доказів , що існуючі на час обрання запобіжного заходу ризики втратили свою актуальність або перестали існувати.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, доцільність збереження раніше обраного запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою, який відраховувати з 12-00 години 18 грудня 2017 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 177, 183, 331, 372 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 12-00 год 18 грудня 2017 року, тобто до 12-00 год 16 лютого 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О.Грищенко