Рішення № 71980415, 02.02.2018, Кремінський районний суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/2607/17

Провадження № 2/414/83/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору без номера від 05.12.2008 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписав заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, в порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконала.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.10.2017 має заборгованість у загальній сумі 33583,59 грн, яка складається з наступного: 3055,10 грн – заборгованість за кредитом, 25491,18 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3200 грн – заборгованість за пенею та комісією, 250 грн – штраф (фіксована частина), 1587,31 грн – штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 33583,59 грн та судовий збір у розмірі 1600 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, відзиву на позов не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача, яка була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки, причини неявки нею не повідомлялися, відзиву на позову вона не надала, а представник позивача не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви від 05.12.2008 відповідач отримала кредит на кредитну картку та висловила згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов кредитування базова відсоткова ставка становить 36% на рік. Строк внесення щомісячних платежів – 25 число місяця, наступного за звітним. Також згідно з тарифами банку передбачено сплату комісії та пені (а.с. 8, 9, 10-15).

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором, позичальник зобов’язується на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

Відповідач порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 05.12.2008, відповідач станом на 31.10.2017 має заборгованість у загальній сумі 33583,59 грн, яка складається з наступного: 3055,10 грн – заборгованість за кредитом, 25491,18 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3200 грн – заборгованість за пенею та комісією, 250 грн – штраф (фіксована частина), 1587,31 грн – штраф (процентна складова) (а.с. 5-7).

Із встановлених обставин вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та

ОСОБА_2 виникли цивільні (зобов’язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування через поточний рахунок), а відповідач – споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов’язанні, отримати виданий йому кредит, сплату процентів за його користування та комісійних винагород, а також неустойку за порушення грошових зобов’язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка.

У чинність ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилась зазначена заборгованість.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Горького), 104 (а.с. 16, 26).

Згідно з розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» № 1275-р від 02.12.2015, смт Красноріченське Кремінського району Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, відповідач є суб’єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого на підставі ст. 2 зазначеного Закону встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов’язань.

Згідно з наведеним розрахунком заборгованості штрафні санкції позивачем нараховані станом на 31.10.2017, фактично після 14.04.2014, тобто після заборони банківським установам нараховувати такі санкції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті пені та комісії у розмірі 3200 грн, а також штрафів у розмірі 250 грн (фіксована частина) та 1587,31 грн (процентна складова), всього 5037,31 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем не зазначено, яку частку у розмірі

3200 грн складає пеня, а яку комісія, тому суд позбавлений можливості визначити розмір комісії окремо від пені та перевірити правильність її нарахування.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надала, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 05.12.2008 у розмірі 28546,28 грн, яка складається з 3055,10 грн заборгованості за кредитом та 25491,18 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом «Про судовий збір»).

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 1600 грн підтверджується платіжним дорученням від 07.12.2017 (а.с. 1). Враховуючи те, що задоволено 85% позовних вимог (28546,28 грн х 100% / 33583,59 грн), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат у розмірі 1360 грн – пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1600 грн х 85% / 100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; р/р 29092829003111, МФО 305299), заборгованість за кредитним договором від 05.12.2008 у розмірі 28546,28 грн (двадцяти восьми тисяч п’ятисот сорока шести гривень двадцяти восьми копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; р/р 29092829003111, МФО 305299).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Безкровний