Постанова № 71980323, 02.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 390/2212/17

№ провадження 22-ц/781/365/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Карпенко О. Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря Двоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області Рудницького Андрія Миколайовича на ухвалу Кіровоградського районного суд Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року, постановлену у складі судді Пасічника Д.І. у справі за скаргою першого заступника прокурора Кіровоградської області Гоя Анатолія Олександровича на рішення старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5, заінтересовані особи ОСОБА_6, Кіровоградська обласна лікарня,

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2017 року перший заступник прокурора Кіровоградської області Гой А.О. звернулися до Кіровоградського районного суд Кіровоградської зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5 про повернення стягувачу без прийняття виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_6 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 36505 грн.

Заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця при вирішенні питання прийняття на виконання виконавчого листа № 1-32/2011, виданого на виконання вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року.

Ухвалою Кіровоградського районного суд Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки заява не підлягала розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У поданій заступником прокурора Кіровоградської області Рудницьким А.М. апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленої судом першої інстанції ухвали та направити справу до того ж суду для продовження розгляду. Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом норм процесуального права, зокрема, неправильне визначення юрисдикції суду щодо розгляду скарги.

Учасники справи не скористалися правом надати відзив на апеляційну скаргу.

Будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 2 лютого 2018 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв’язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Апеляційний суд Кіровоградської області вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

На час вирішення судом питання про відкриття провадження за скаргою на рішення державного виконавця питання провадження у цивільних справах регулювалося ЦПК України у редакції діючій до 15 грудня 2017 року.

Згідно ст. 383 ЦПК України (у ред. до 15 грудня 2017 року) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Натомість п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (у ред. до 15 грудня 2017 року) було передбачено, що справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 181 того ж Кодексу передбачалося, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені ст. 128 КПК України, зокрема, відповідно до ч. ч. 4 і 5 цієї статті форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним з позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі 6-294цс16, від 6 квітня 2016 року № 6-570 цс16, які, відповідно до ч. 2 ст. 214 та ч. 2 ст. 360-7 ЦПК України (ред. до 15 грудня 2017 року) суд мав врахувати при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню.

Суд мав право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, але з обов’язковою умовою одночасного наведення відповідних мотивів.

Проте суд першої інстанції не лише не врахував неодноразово висловленої правової позиції Верховного Суду України, але і не навів відповідних мотивів відступу від неї.

Суд встановив, що заявник оскаржує рішення державного виконавця за наслідками вирішення питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Кіровоградським районним судом Кіровоградської області на виконання вироку цього ж суду в частині задоволення цивільного позову.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції належним чином не визначив характер спору, суб’єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, не мотивував відхід від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм процесуального права щодо компетенції судів при розгляді справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконані при виконанні вироку суду в частині задоволеного цивільного позову унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції адміністративного суду.

За таких обставин оскаржуване судове рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України (у ред. до 15 грудня 2017 року).

Отже суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, а це, відповідно до ст. 379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду, ухваленої у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги заступника прокурора Кіровоградської області Рудницького Андрія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського районного суд Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду (вирішення питання про відкриття провадження).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду з підстав передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: О.В. Гайсюк

ОСОБА_4