Рішення № 719797, 25.04.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 45/197

25.04.07

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-Реєстр"

До Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів"

Про: визнання недійсною додаткової угоди від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Лавриненко А.І., дов. від 10.04.2007 № 10/04-1

відповідача: Поживотько В.Б., дов. від 23.11.2006 № б/н

Суть спору: визнання недійсною додаткової угоди від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів".

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.09.2002 між позивачем та відповідачем укладено договір № 109, за яким позивач зобов’язувався вести реєстр власників іменних цінних паперів, а відповідач зобов’язувався оплачувати вартість вказаних послуг. Позивач вказує, що починаючи з 4 кварталу 2004 року відповідач перестав здійснювати оплату послуг позивача, а згодом позивачеві стало відомо, що існує додаткова угода від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109, яка начебто укладена між позивачем та відповідачем, згідно якої позивач та відповідач дійшли згоди про припинення дії договору від 22.09.2002 № 109 та про передачу системи реєстру новому реєстратору.

Позивач зазначає, що додаткова угода від 30.03.2005, позивачем не підписувалась, ця угода підписана колишнім директором позивача –Поживотьком В.Б., причому вже після звільнення останнього з займаної посади за власним бажанням 10.03.2005. Отже, на думку позивача, угода від 30.03.2005 підписана від імені позивача особою, яка не мала повноважень на підписання такої угоди.

Крім того позивач зазначив, що процедури припинення дії договору на ведення реєстру, підстави для передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів та порядок такої передачі регулюється окрім норм Цивільного кодексу України також і нормами Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 26.05.1998 № 60. На думку позивача, відповідачем було порушено вимоги норм вказаних нормативних документів, а тому просить визнати додаткову угоду від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 недійсною.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що отримав від позивача листи від 25.02.2005, від 25.03.2005 про неможливість у зв’язку з проблемами, які виникли у товариства, подальшого ведення реєстру акціонерів, а тому відповідачем було прийнято рішення про передачу реєстру новому реєстратору, про що позивача було повідомлено листом від 30.03.2005 і в цей же день була підписана додаткова угода від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 про припинення дії договору. Також відповідач вказав, що при укладенні додаткової угоди від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 норми Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 26.05.1998 № 60 не порушувались.

Ухвалою від 12.03.2007 порушено провадження у справі № 45/197 та призначено її до розгляду на 10.04.2007.

Ухвалою від 10.04.2007 розгляд справи відкладався на 25.04.2007.

В судовому засіданні 25.04.2007, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2002 між позивачем та відповідачем укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 109. За умовами цього договору відповідач передав, а позивач прийняв повний реєстр власників іменних цінних паперів Емітента та здійснює його ведення (п. 1.1. договору від 11.09.2002 № 109).

10.03.2005 наказом № 6 було звільнено з посади директора позивача Поживотько В.Б., цього ж дня наказом № 7 було звільнено з посади спеціаліста інспекційного відділу Іваненка М.А., що підтверджується листами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2005 № 14/02/10601, від 25.07.2006 № 12/02/11154.

11.03.2005 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано юридичну особу ТОВ "Галс-реєстратор", а директором останнього визначено Поживотько В.Б., що підтверджується рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2005, яким на ТОВ "Галс-реєстратор" накладено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неправомірного використання без дозволу уповноваженої на те особи фірмового найменування, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта, який має пріоритет на його використання.

Листом від 22.03.2005 № 22/-3-03 позивач повідомив Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про звільнення директора Поживотька В.Б. (наказ від 10.03.2005 № 6) та спеціаліста інспекційного відділу Іваненка М.А. (наказ від 10.03.2005 № 7), що підтверджується листом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2005 № 14/02/10601.

30.03.2005 між позивачем в особі В.о. директора Поживотько В.Б. та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 109 від 11.09.2002 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів відповідача (далі – оспорювана угода). За умовами оспорюваної угоди сторони дійшли згоди про припинення дії договору № 109 від 11.09.2002 з 01.04.2005, а система реєстру повинна бути передана новому реєстратору, згідно рішення Емітента (відповідача), викладеного в листі до Реєстратора (позивача) від 30.03.2005.

01.04.2005 фізична особа Лавриненко А.І. (засновник ТОВ "Галс-реєстр") звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України із заявою щодо неправомірних дій Поживотько В.Б. з приводу заволодіння останнім печаткою ТОВ "Галс-реєстр", що підтверджується листом Прокуратури Голосіївського району м. Києва від 04.08.2005 № 1792.

05.04.2005 між відповідачем, позивачем в особі Іваненко М.А., що діяв на підставі довіреності № 07/03-01 від 07.03.2005 (яка була анульована директором позивача 01.04.2005) та ТОВ "Галс-реєстратор" в особі директора Поживотько В.Г. складено акт прийому-передачі системи реєстру відповідача.

Згідно протоколу огляду та вилучення від 29.09.2005, складеного дізнавачем ВД Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та довідки від 29.09.2005, складеної керівництвом ВД Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в ході проведення дізнання було оглянуто та вилучено печатку ТОВ "Галс-реєстр" у гр.. Поживотько В.Б. та передано на відповідальне зберігання гр.. Лавриненку А.І. до кінця дізнання по даній кримінальній справі.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає що оспорювана угода від імені позивача підписана не уповноваженими на це особами, які були звільнені з займаних посад в ТОВ "Галс-реєстр" та які неправомірно заволоділи печаткою позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалі справи оспорювана угода підписана 30.03.2005 з боку позивача в.о. директора останнього Поживотько В.Б., в той час як пан Поживотько В.Б. був звільнений із займаної посади директора позивача ще 10.03.2005, тобто до підписання оспорюваної угоди.

Доказів того, що пан Поживотько В.Б. станом на 30.03.2005 мав право представляти інтереси позивача, зокрема укладати від його імені оспорювану угоду, суду не надано. Пояснень з цього приводу пан Поживотько В.Б. (представник відповідача) суду не надав.

Також з матеріалів справи вбачається, що пан Поживотько В.Б. після свого звільнення печатку ТОВ "Галс-реєстр" новому керівництву позивача передав лише 29.09.2005. Тобто на час укладення оспорюваної угоди печатка ТОВ "Галс-реєстр" знаходилась у пана Поживотько В.Б.

Отже, пан Поживотько В.Б. не був уповноважений на підписання оспорюваної угоди від імені позивача. Тому додаткова угода від 30.03.2005 до договору від 09.11.2002 № 109 підписана з боку позивача не уповноваженою на це особою.

Крім того, щодо повноважень директора відповідача на підписання оспорюваної угоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", в редакції що діяла на час підписання оспорюваної угоди, рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів в порядку, визначеному статутом товариства.

Доказів того, що загальні збори відповідача приймали рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів іншому реєстратору суду не надано.

Отже, директор відповідача самостійно не мав права приймати рішення віднесене до компетенції загальних зборів товариства.

Тому директор Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів" не був уповноважений на підписання оспорюваної угоди від імені відповідача. Тому додаткова угода від 30.03.2005 до договору від 09.11.2002 № 109 підписана з боку відповідача не уповноваженою на це особою.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсною додаткової угоди від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що він листом від 30.03.2005 № 29 повідомив позивача про прийняте відповідачем рішення розірвати договір по веденню реєстру від 11.09.2002 № 109 судом не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8.5. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 № 60, яке діяло на час укладення оспорюваної угоди, у випадку припинення дії договору на ведення реєстру в односторонньому порядку сторона, яка прийняла таке рішення та визначила дату припинення дії договору, повинна у письмовій формі повідомити другу сторону про припинення дії договору не менш ніж за 45 календарних днів до дати припинення дії договору.

Відповідачем, по-перше, не надано суду доказів того що лист від 30.03.2005 № 29 надсилався позивачеві, по-друге, зазначений лист складено в день підписання оспорюваної угоди, тому він не міг бути направлений відповідачем позивачеві у строк встановлений п. 8.5. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 № 60.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази не мають значення для справи, тому на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України судом не приймаються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 30.03.2005 до договору від 11.09.2002 № 109 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів", укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галс-Реєстр" та Відкритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів".

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький завод продтоварів" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул.. Солрнці, буд. 31, код 00378589, рах. 2600400360089 в АКБ "Правекс Банк", м. Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-Реєстр" (02660, м. Київ, вул.. Марини Раскової, 11, оф. 723, код 31088389, рах. 265080893) - 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С. Балац

Дата підписання рішення: 04.06.2007.