Рішення № 71977312, 24.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2154/17

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" (далі – ПАТ "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнень позовних вимог:

1. визнати неправомірними дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 щодо винесення ним:

- постанов про стягнення виконавчого збору: від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 у розмірі 100288,26 грн.; від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 у розмірі 21547,50 грн.; від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 у розмірі 240924,92 грн.; від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708 у розмірі 468209,92 грн.;

- постанов про відкриття виконавчого провадження: від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282595, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 19465922 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 21517.50 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55283193, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25184708 від 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 46820,92 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282785, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 18596431 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 240924,92 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282670. що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25573789 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 100288.26 грн.;

2. зобов'язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 скасувати неправомірні постанови, а саме:

- постанов про стягнення виконавчого збору: від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 у розмірі 100288,26 грн.; від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 у розмірі 21547,50 грн.; від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 у розмірі 240924,92 грн.; від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708 у розмірі 46820,92 грн.;

- постанов про відкриття виконавчого провадження: від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282595, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 19465922 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 21517.50 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55283193, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25184708 від 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 46820,92 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282785, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 18596431 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 240924,92 грн.; від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55282670, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25573789 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 100288,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови винесені начальником Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 з порушенням норми Закону України «Про виконавче провадження» чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а отже піддягають скасуванню.

05 січня 2018 року дана адміністративна справа надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справу було передано для розгляду головуючому судді Д’якову В.І.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду під головуванням судді Д'якова В.І. у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду на 23 січня 2017 року о 13:00 год.

Так, зокрема, відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.01.2018 провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариство "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов, в частині визнання неправомірними дій начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 в сумі 21517,50 грн., від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 в сумі 240924,92 грн., постанов про відкриття виконавчого провадження № 55282785 від 01.12.2017 та № 55282595 від 01.12.2017, винесених щодо примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 в сумі 21517,50 грн., від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 в сумі 240924,92 грн.; визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 в сумі 21517,50 грн.; від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 в сумі 240924,92 грн., постанов про відкриття виконавчого провадження № 55282785 від 01.12.2017 та № 55282595 від 01.12.2017, винесених щодо примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 19465922 в сумі 21517,50 грн., від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 18596431 в сумі 240924,92 грн. – закрито.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов (а.с. 75-77). Зазначив, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження, винесені на підставі, у межах та у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження № 19570012, яке сформовано Центральним відділом державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

До складу зведеного виконавчого провадження, серед іншого, входили наступні виконавчі провадження:

- № 25184708 від 31.01.2011 з примусового виконання виконавчого листа Чернігівського окружного; адміністративного суду № 2а/1873/10/2570 від 13.12.2010 про стягнення з ЗАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» на користь ДПІ у місті Чернігові 468209,21 грн.

- № 25573789 від 28.02.2011 з примусового виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а/8479/09/2570 від 25.01.2011 про стягнення з ЗАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» на користь ДПІ у місті Чернігові 1002882,57 грн.

Зведене виконавче провадження було зупинено постановою про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2010 по справі № 16/143Б в зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство (а.с. 65).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 по справі № 16/1436/486 затверджено мирову угоду, укладену між приватним акціонерним товариством «Чернігівський лікеро горілчаний завод «Чернігівська горілка» (14005, м. Чернігів, вул. Котляревського, 38, код 31597869) та кредиторами «Чернігівський лікеро горілчаний завод «Чернігівська горілка» в особі голови комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесфакторсервіс» (а.с. 70-71, 72-74).

31.10.2017 на підставі вимог частини 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з отриманням відповідачем ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 по справі № 16/1436/486 про затвердження мирової угоди, було поновлено зупинене виконавче провадження та, серед іншого, винесені постанови про поновлення виконавчих проваджень від 31.10.2017 № 25573789 та № 25184708 (а.с. 15, 21).

31.10.2017 на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження, які входили до складу зведеного виконавчого провадження, а саме:

- № 25184708 від 31.01.2011 з примусового виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а/1873/10/2570 від 13.12.2010 про стягнення з ЗАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» на користь ДПІ у місті Чернігові 468209,21 грн.

- № 25573789 від 28.02.2011 з примусового виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а/8479/09/2570 від 25.01.2011 про стягнення з ЗАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод « Чернігівська горілка» на користь ДПІ у місті Чернігові 1002882,57 грн. було закінчено та винесено відповідні постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.10.2017 по виконавчим провадженням № 25573789 та № 251847708 (а.с. 78, 79).

Начальником відділу Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в виконавчих провадженнях які входили до складу зведеного виконавчого провадження і які підлягали закінченню відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», серед іншого, було винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчим провадженням № 25573789 та від 20.11.2017 № 25184708 (а.с. 23, 29).

Постанови про стягнення виконавчого збору виділені в окремі виконавчі провадження, та винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 № 55282670 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 100288,26 грн. та № 55283193 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 46820,92 грн. (а.с. 33, 37).

Позивач, вважаючи постанови начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 31.10.2017 та 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалась між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів - у випадках, передбачених законом; 4) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ пред'явлено до виконання Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, вже під час відкриття виконавчого провадження визначається виконавчий збір.

Частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону №1404-VIII).

Матеріалами справи підтверджено, що виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів: № 2а-1873, виданого 13.12.2010, та № 2а-8479, виданого 25.01.2011, у зв’язку з затвердженням ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 по справі № 16/1436/486 мирової угоди, укладеної між приватним акціонерним товариством «Чернігівський лікеро горілчаний завод «Чернігівська горілка» (14005, м. Чернігів, вул. Котляревського, 38, код 31597869) та кредиторами «Чернігівський лікеро горілчаний завод «Чернігівська горілка» в особі голови комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесфакторсервіс», закінчено та винесено постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.10.2017 по ВП № 25573789 та ВП № 25184708 (а.с. 78, 79).

Частиною третьої статті 40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня припинення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Суд звертає увагу на те, що посадовою особою відповідача на виконання вимог частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII та у відповідності до норм вказаного Закону винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчим провадженням № 25573789 та від 20.11.2017 № 25184708.

Крім того, у відповідності до норм Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, виділеною в окреме провадження.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору, виділені в окремі виконавчі провадження, та начальником відділу Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 № 55282670 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 100288,26 грн. та № 55283193 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 46820,92 грн.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що посадова особа відповідача мав всі правові підстави для винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 та від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708, а тому позовні вимоги в частині визнання дій начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 щодо винесення ним: постанов про стягнення виконавчого збору: від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 у розмірі 100288,26 грн.; від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708 у розмірі 46820,92 грн. та постанов про відкриття виконавчого провадження: від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55283193, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25184708 від 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 46820,92 грн.; та по виконавчому провадженню № 55282670, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25573789 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 100288,26 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 скасувати постанови про стягнення виконавчого збору: від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 у розмірі 100288,26 грн.; від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708 у розмірі 46820,92 грн. та постанов про відкриття виконавчого провадження: від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55283193, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25184708 від 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 46820,92 грн.; та по виконавчому провадженню № 55282670, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25573789 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 100288,26 грн., суд зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 р. на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 скасувати постанови про стягнення виконавчого збору: від 31.10.2017 по виконавчому провадженню № 25573789 у розмірі 100288,26 грн.; від 20.11.2017 по виконавчому провадженню № 25184708 у розмірі 46820,92 грн. та постанов про відкриття виконавчого провадження: від 01.12.2017 по виконавчому провадженню № 55283193, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25184708 від 20.11.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 46820,92 грн.; та по виконавчому провадженню № 55282670, що винесена при примусовому виконанні постанови ЦВДВС м. Чернігів № 25573789 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору у сумі 100288,26 грн., є саме втручанням в дискреційні повноваження посадової особи відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У зв'язку з чим, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" у вказаній частині, також задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав належні і достатні докази, які спростували доводи позивача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" відмовити повністю.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Чернігівський лікеро - горілчаний завод "Чернігівська горілка" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков