Рішення № 71977209, 24.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року справа № 823/1973/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

судді - Руденко А.В.,

при секретарі – Сачинській В.С.,

за участю:

представника відповідача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Уманьводоканал» до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство “Уманьводоканал” Уманської міської ради з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0005591400 від 03.10.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказаним рішенням за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 20.05.2015 по 02.10.2017 визначено штраф у розмірі 617271 грн. 71 коп. та нараховано пеню в розмірі 2089547 грн. 59 коп. Посилається на ті обставини, що тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, не покривали собівартість послуг, в результаті чого у позивача були відсутні кошти на покупку води в м. Біла Церква, електричну енергію, своєчасну виплату заробітної плати та сплату єдиного на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Станом на 01.10.2017 заборгованість держави з відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення складає 10 111 920 грн., також державою не відшкодовано позивачу взаєморозрахунки за субвенцією з Державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 3 591 049 грн. Таким чином, держава не виконала свої обов’язки, визначені статтею 13 Конституції України, згідно з якою Держава забезпечує захист прав усіх суб?єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, та статті 143 Конституції України, згідно з якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади; держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об?єкти державної власності.

Також відповідач не врахував, що позивач в 10-денний термін оскаржив рішення до ДФС України та з 31.07.2017 здійснив оплату єдиного внеску 237 530 грн. 48 коп., 244 994 грн. 19 коп., 252 752 грн., 260 246 грн. 35 коп., які не враховані при нарахуванні пені та штрафу. Просив позов задовольнити.

18.12.2017 представник відповідача надав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем порушено передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-V1 строки сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 20.05.2015 по 02.10.2017. За вказане порушення до позивача застосовано штраф у розмірі 20% несплачених сум та пеня, передбачені статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-V1. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, оплату, яку здійснював позивач, враховано при нарахуванні пені та штрафу. Крім цього, згідно з частиною 12 статті 9 вказаного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав факсове повідомлення про відкладення розгляду справи, призначеного на 24.01.2018, на інший час, причину неявки пояснив поганими погодними умовами.

Згідно пункту частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При вирішенні питання щодо поважності причин неявки представника позивача у судове засідання суд зазначає, що жодних доказів наявності складних погодних умов позивач не надав, правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність не скористався. За вказаних обставин суд вважає, що представник позивача не з’явився у судове засідання без поважних причин.

Згідно частини п’ятої вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Оскільки у справі достатньо матеріалів, необхідних для її розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області (позивачем) винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0005591400 від 03.10.2017, яким до комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради (відповідач) застосовано штраф у розмірі 617 271 грн. 71 коп. за період з 20.05.2015 до 02.10.2017 та пеню у розмірі 2 089 547 грн. 59 коп., всього на суму 2 706 819 грн. 30 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 №2464-VI (далі - Закон №2464).

Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов?язкового державного соціального страхування в обов?язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

З огляду на вищезазначене, комунальне підприємство “Уманьводоканал” Уманської міської ради є страхувальником в розумінні Закону №2464 та платником єдиного внеску.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов?язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно пункту 7 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Позивач визнає той факт, що дійсно несвоєчасно сплачував єдиний внесок за період з 20.05.2015 по 03.10.2017, відтак, до нього правомірно застосовано відповідальність, передбачену Законом №2464.

Частиною 3 статті 25 Закону №2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 органом доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) на платника єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України №77-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов?язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці») до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 були внесені зміни, згідно з якими встановлено штраф у розмірі 20%

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що розмір штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.05.2015 року по 02.10.2017 року підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с. 29-34).

При цьому доводи позивача про те, що відповідачем не в повній мірі враховано сплату єдиного внеску суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються копією службової записки від 27.12.2017 начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Уманської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 та розрахунком штрафної санкції (а.с. 46), згідно яких платіжні доручення №759 від 31.07.2017 на суму 237530 грн. 48 коп., №867 від 30.08.2017 на суму 244 994 грн. 19 коп., №1012 від 29.09.2017 на суму 252 725 грн. були враховані при розрахунку штрафних санкцій до рішення №0005591400 від 03.10.2017 в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а платіжне доручення №1195 від 31.10.2017 на суму 260 246 грн. 35 коп. не могло бути враховане, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій було сформоване раніше, а саме: 03.10.2017.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов?язаннями із сплати єдиного внеску зобов?язань із сплати податків, інших обов?язкових платежів, передбачених законом, або зобов?язань перед іншими кредиторами зобов?язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Відтак, посилання позивача на заборгованість держави перед ним є необґрунтованим.

Посилання позивача на неврахування відповідачем оскарження рішення в 10-денний термін при його передачі на примусове виконання також є необгрунтованим, оскільки стосується вже винесеного рішення і об’єктивно не може впливати на його прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.02.2018.

Суддя А.В. Руденко