Рішення № 71976597, 31.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.7.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1190/17

Луганський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання – Занічковській П.Є.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника першого відповідача - не прибув,

представника другого відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрасбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу ВВ № 120225 від 09.08.2017, визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1Р.) до ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області (далі відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртансбезпека або відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ВВ №120225 від 09.08.2017, визнання протиправною бездіяльності.

Ухвалою суду від 12.09.2017 зупинено провадження по справі за клопотаннями представника відповідача. Ухвалою суду від 27.10.2017 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.10.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням представника позивача про витребування додаткових доказів. Ухвалою суду від 21.11.2017 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.11.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням представника позивача. Ухвалою від 05.12.2017 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.12.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням представника позивача. Ухвалою від 12.12.2017 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.12.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням представника відповідача. Ухвалою від 09.01.2018 провадження по справі поновлено.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 12.12.2017, позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

09.08.2017 ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області стосовно ФОП ОСОБА_1 була винесена постанова ВВ № 0120225 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 гривень. Відповідно до даної постанови, з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлено витяг з дозволу на перевезення пасажирів за міжміським маршрутом, який виходить за межі області, за яке передбачена відповідальність ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач з даною постановою не згоден та вважає, що вона порушує його законні права та інтереси, оскільки винесена на підставі акта №0050741 від 19.06.2017 проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Акт складений старшим державним інспектором відділу держконтролю та нагляду за безпекою на транспорті та начальником ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Донецькій області. Згідно цього акта визначено, що перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу дозволу на міжобласний маршрут».

Зазначив, що ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів для регулярних пасажирських перевезень. При цьому, обов’язкова наявність дозволу, зазначеною нормою Закону не передбачена. Крім того, оригінал дозволу видається перевізнику і зберігається в нього та не повинен перебувати у водія в автобусі.

Під час проведення рейдової перевірки співробітники Укртрансбезпеки зазначили як порушення саме відсутність дозволу. А тому, на думку позивача, підстав вважати, що у водія автобусу на момент перевірки був відсутній витяг з дозволу не має, про що свідчать його пояснення у акті про наявність документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначив, що витяг з дозволу був у водія в наявності, про що було повідомлено 1-го відповідача листом за вих.№198-ю від 02.08.2017.

Крім того, в мотивувальній частині постанови ВВ №0120225 було зазначено про порушення водієм вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлення витягу з дозволу на перевезення пасажирів за міжміським маршрутом, який виходить за межі області. Тобто, на думку позивача мова йде не про той документ, який зазначений в акті.

Оформлення дозволу та витягу з дозволу є цілковитою прерогативою відповідача.

ФОП ОСОБА_1, як автомобільний перевізник, що брав участь у відповідному конкурсі, отримав дозвіл серії АТ №000550 на виконання перевезення пасажирів на міжміському (міжобласному) автобусному маршруті загального користування Сєвєродонецьк ОСОБА_5 і виконує на підставі цього дозволу пасажирські перевезення починаючи з 29 травня 2010 року по теперішній час. Термін дії дозволу визначений по 28 травня 2015 року.

Згідно п.п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 №1081, Укртрансбезпека, на думку позивача, мусила провести конкурс не пізніше 28.03.2015, проте цього зроблено не було, не були вжиті заходи спрямовані на своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення в перевезенні автомобільним транспортом, що в свою чергу, свідчить про його неправомірну бездіяльність. Причини, за яких маршрут Сєвєродонецьк ОСОБА_5 не був включений до об’єктів конкурсу та не були оновлені дозвільні документи відомі тільки відповідачу і не залежать від волі позивача.

Вважаючи, що така бездіяльність Укртрансбезпеки стосовно проведення конкурсів була викликана проведенням АТО у містах, через які проходить автобусний маршрут Сєвєродонецьк ОСОБА_5, позивач, ще до винесення спірної постанови, звернувся до відповідача з офіційним листом за вих. №172-ю від 22.06.2017 з пропозицією затвердити розклади руху автобусних маршрутів, зокрема, маршруту Сєвєродонецьк ОСОБА_5 Цей лист був отриманий відповідачем 26.06.2017, однак до теперішнього часу не розглянутий.

Крім того, після звернення позивача до суду за захистом своїх прав 2-м відповідачем на офіційному сайті Укртрансбезпеки 19.10.2017 було розміщено оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському (міжобласному) автобусному маршруті загального користування 23.11.2017, серед об’єктів якого був зазначений маршрут Сєвєродонецьк ОСОБА_5, рейси 115/116 (об’єкт №31), що, на думку позивача, свідчить про відсутність об’єктивних перешкод для своєчасного включення цього маршруту до об’єктів конкурсів, які проводилися у 2015 році, а тому в наявності неправомірна бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті, яка є центральним органом виконавчої влади, і до компетенції якої входить організація та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутах).

На підставі вищевикладеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВВ №120225 від 09.08.2017 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області та визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті в частині забезпечення організації пасажирських перевезень на міжобласному автобусному маршруті Сєвєродонецьк ОСОБА_5 протягом терміну 28.03.2015 по 19.10.2017, ігноруванні офіційних письмових звернень позивача .

У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просили його задовольнити.

Представник відповідача 1 - ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області у судове засідання не прибув, про дату слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача 2 – Державної служби України з безпеки на транспорті у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, 20.12.2017 надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого пояснив наступне (а.с.116-121).

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Такими документами відповідно до ч.2 ст.39 Закону є:

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, відповідач вважає, що законодавець не обмежив перелік документів лише вимогами ст.39 Закону.

Крім того, відповідно до п.30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою КМУ від 18.02.1997 №176, перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Враховуючи обставини, викладені в акті проведення перевірки № АН0050741 від 19.06.2017, ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ВВ № 0120225 від 09.08.2017, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 цього Закону, - витягу з дозволу, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

При винесені постанови ОСОБА_4 враховано той факт, що водій автобуса не відобразив в акті проведення перевірки № АН0050741 від 19.06.2017 твердження щодо наявності в автобусі витягу з дозволу. При розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 09.08.2017 позивач також не надав до ОСОБА_4 на огляд витяг з дозволу.

Таким чином, вважає, що винесена 09.08.2017 постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу ВВ № 0120225 не суперечать нормам чинного законодавства України та підлягає обов’язковому виконанню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в частині забезпечення організації пасажирських перевезень на міжобласному автобусному маршруті Сєвєродонецьк ОСОБА_5 протягом терміну 28.03.2015 по 19.10.2017 та ігноруванні офіційних письмових звернень позивача, зазначив наступне.

Постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Функції та повноваження Укртрансбезпеки визначенні Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 № 103, відповідно до якого, Укртрансбезпека, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а з 25.02.2016 також організовує та проводить конкурси з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути).

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 № 1074, визначено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації (Укртрансбезпека), здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Розпорядженням КМУ від 16.12.2015 №1378 прийнято рішення про можливість забезпечення здійснення покладених на Укртрансбезпеку постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» функцій та повноважень Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що припиняються, а отже, Укртрансбезпека розпочала здійснення покладених на неї Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті функцій і повноважень Укртрансінспекції, що припиняється.

Тобто, повноваження Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті перейшли до Укртрансбезпеки, як їх правонаступника, з дня набрання чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1378 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті», а щодо організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 98 «Про внесення змін до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті».

Керівництвом Укртрансінспекції було доведено до перевізників, що відповідно до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції. Тобто «дозвіл на здійснення пасажирських перевезень» продовжується автоматично.

Але, керівництвом Укртрансбезпеки з урахуванням Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» встановлено що «дозвіл на здійснення пасажирських перевезень» не відноситься до переліку дозвільних документів визначених вищезазначеним Законом.

Маршрут Сєвєродонецьк - Бердянськ рейси 263/264 не виносився на конкурс, оскільки згідно паспорту автобусного маршруту та розкладу руху він проходить через населені пункти які знаходяться на непідконтрольній території.

Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з метою забезпечення безпеки перевезень пасажирів та для внесення змін до маршрутів, які проходять на території Луганської, Донецької, Запорізької областей було направлено до територіальних органів Укртрансбезпеки окреме доручення №934/02/13-17 від 27.10.2017.

ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області вищевказане окреме доручення було виконано в повному обсязі.

Також, позивач звернувся з проханням внести зміни до розкладу руху лише 22.06.2017 (лист ФОП ОСОБА_1 вих.№172-ю від 22.06.2017). Інших звернень, заяв, скарг, листів від позивача стосовно бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в частині забезпечення організації пасажирських перевезень на міжобласному автобусному маршруті Сєвєродонецьк ОСОБА_5 до відповідача не надходило.

На сьогоднішній день, Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) вживаються всі заходи для внесення змін до маршрутів, які проходять на території Луганської, Донецької, Запорізької областей.

Отже, вважає, що твердження позивача стосовно бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті таким, що не відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, а також представника відповідача - Укртрансбезпеки, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований у встановленому порядку як фізична особа - підприємець, основними видами діяльності якого є, зокрема, 49.31 “Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення”, 49.39 “Інший пасажирський наземний транспорт” (а.с. 7, 138-139).

19.06.2017 посадовими особами ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Донецькій області на підставі направлення на перевірку від 19.06.2017 №015690, було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, результати якої оформлено актом від 19.06.2017 № АН 0050741 (а.с.66, 69).

Даним актом перевірки виявлено порушення, а саме: транспортний засіб MAN 11.190 HOCC, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під час здійснення регулярних пасажирських перевезень перевізник не забезпечив наявності у водія дозволу на міжобласний маршрут (а.с.69).

Постановою ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області від 09.08.2017 ВВ №0120225 (далі – постанова) за порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме не оформлення витягу з дозволу на перевезення пасажирів за міжміським маршрутом, який виходить за межі області, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (а.с. 71).

Розглядуючи правомірність винесеної ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області постанови від 09.08.2017 ВВ № 0120225 ВВ, суд виходить з наступного.

Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).

Статтею 39 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних пасажирських перевезень:

-для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Тобто, обов’язкова наявність у водія дозволу або витягу з дозволу статтею 39 Закону №2344-ІІІ не передбачена.

Крім того, з акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 19.06.2017 № АН 0050741, складеного ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Донецькій області вбачається, що під час перевірки виявлено порушення, яке полягає у незабезпеченні перевізником під час здійснення регулярних пасажирських перевезень наявності у водія дозволу на міжобласний маршрут (а.с.69).

Разом з тим, постановою ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області від 09.08.2017 ВВ № 0120225 з позивача стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн за не оформлення витягу з дозволу на перевезення пасажирів за міжміським маршрутом, який виходить за межі області (а.с.71).

Тобто, у зазначених документах мова йде про різні дозвільні документи. У постанові зазначено про відсутність витягу з дозволу, а в акті – дозволу, з приводу чого суд зазначає наступне.

Дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування та витяг з дозволу були надані позивачем до матеріалів справи (а.с.8-9).

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання» від 07.05.2010 №279, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури від 05.06.2013 №351) затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб'єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб'єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об'єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (у редакції постанови КМУ від 26.09.2007 №1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Акт перевірки від 19.06.2017 № 015690 ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Донецькій області не містить у собі інформації про те, що витяг з дозволу був відсутній у водія на момент перевірки. Обов’язкова ж наявність у водія дозволу статтею 39 Закону №2344-ІІІ не передбачена, про що також було повідомлено позивачем ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області листом від 02.08.2017 вих № 198-10 (а.с.70). Однак, вказана обставина не була врахована відповідачем 1 при прийнятті оскаржуваної постанови.

Крім того, як уже зазначалось судом, обов’язкова наявність у водія як дозволу так і витягу з дозволу статтею 39 Закону №2344-ІІІ не передбачена. А тому суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про наявність в акті перевірки описки від 19.06.2017 № 015690 при зазначенні про відсутність у водія дозволу, замість витягу з дозволу.

За наведених обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо протиправності постанови ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області від 09.08.2017 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн, та відповідно його скасування.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті в частині забезпечення організації пасажирських перевезень на міжобласному автобусному маршруті Сєвєродонецьк ОСОБА_5 протягом терміну 28.03.2015 по 19.10.2017 та ігноруванні офіційних письмових звернень позивача, суд зазначає наступне.

В силу пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків особи, яка звертається до суду, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

На думку позивача, Державна служба України з безпеки на транспорті відповідно до пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 №1081 (далі Порядок №1081) зобов’язана була не пізніше 28.03.2015 провести конкурс з перевезення пасажирів, чим допустила бездіяльність, яка порушує його законні права.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідний конкурс відповідачем вже було проведено 30.11.2017, однак до конкурсу маршрут Сєвєродонецьк ОСОБА_5 виставлений не був, з чим не згоден позивач. При цьому, станом на дату розгляду даної справи у суді, позивачем не оскаржені ані результати проведеного конкурсу, ані дії відповідача з проведення конкурсу.

Крім того, судом встановлено, що станом на теперішній час позивач продовжує виконувати перевезення пасажирів на міжміському (міжобласному) автобусному маршруті загального користування Сєвєродонецьк ОСОБА_5 на підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування АТ 000550, виданого 28.02.2011, що визнано ним також і в судовому засіданні (а.с.8).

Щодо твердження позивача про ігнорування Державною службою України з безпеки на транспорті офіційних письмових звернень ФОП ОСОБА_1, суд зазначає, що з боку позивача мало місце лише одне звернення, а саме лист від 22.06.2017 за вих.№ 172-ю з пропозицією затвердити розклади руху автобусних маршрутів, зокрема маршруту Сєвєродонецьк ОСОБА_5 Вказаний лист отримано відповідачем 26.06.2017 (а.с.103-104).

До матеріалів справи представником відповідача було надано відповідь Державної служби України з безпеки на транспорті, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що з метою вивчення доцільності внесення змін до розкладу руху рейсів 255/256 на маршруті Рубіжне-Запоріжжя, рейсів 115/116, 263/264 на маршруті Сєвєродонецьк-Бердянськ, рейсів 83/84 на маршруті Лисичанськ-Бердянськ, копію листа ФОП ОСОБА_1 від 22.06.2017 №172-Ю направлено на опрацювання до ОСОБА_4 Укртанпьезпеки у Луганській, Донецькій та Запорізській області. За результатами проведеного аналізу буде прийнято відповідне рішення (а.с.127).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові наслідки для позивача в спірних правовідносинах тягне лише акт індивідуальної дії – постанова ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області від 09.08.2017 про стягнення адміністративно-господарського штрафу.

Вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань ОСОБА_4 Укртансбезпеки у Луганській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрасбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу ВВ № 120225 від 09.08.2017, визнання протиправною бездіяльності, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області ВВ № 120225 від 09.08.2017 про застосування адміністративного – господарського штрафу відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 Укртрансбезпеки у Луганській області (вул.Єгорова, 26, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,93404) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_2, місце проживання: просп.Гвардійський, 81/60, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_6