Рішення № 71976299, 30.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 р. Справа№805/4170/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 13 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Хороші С.С.,

за участю:

представника позивача не з’явився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод” 30 листопада 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить:

скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24 жовтня 2017 року на суму 772 153,53 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем 24 жовтня 2017 року винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 23.12.2014 року до 07.06.2016 року у розмірі 5133,04 грн. (10%), за період з 21.01.2015 року по 13.10.2017 року у розмірі 180440,09 грн. (20%) та пеню у розмірі 586580,40 грн. (0,1%). Вважає, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набрав чинності 15.10.2014 року, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються.

Позивач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач неправомірно нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску були оскаржені позивачем, а тому нарахування пені зупинялося згідно з ч. 13 ст. 25 Закону № 2464. Таким чином, вважає спірне рішення податкового органу незаконним та таким, що підлягає скасуванню, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в яких останній зазначає, що оскаржуване позивачем рішення є законним та прийнятим на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок відповідно до Податкового кодексу України підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також, зазначив, що якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі вимоги Закону №2464. Відповідач наголосив, що фактично підприємство здійснює свою діяльність не на території проведення антитерористичної операції, а у м. Бердянську Запорізької області .

Крім того, відповідач зауважив, що у Товариства відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, а звернення позивача із заявою про надання відповідного сертифікату та звернення до податкового органу із заявою про звільнення від виконання обов’язків залишені без задоволення. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На спростування тверджень відповідача позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що норма пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 в повній мірі збереглася в самому Законі № 2464 та продовжує свою дію у часі, такі висновки містяться в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах: № К/800/26509/16 від 18.10.2016 року, № К/800/26509/16 від 10.10.2016 року, № К/800/26506/16 від 02.11.2016 року.

Позивач вказав, що положення Закону № 2464 про не застосування відповідальності до платників єдиного внеску з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції не поставлена в залежність від будь-яких умов: ані від подання платником єдиного внеску будь-яких заяв, і в тому числі заяви про звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску, заяви про визнання сум недоїмки безнадійним податковим боргом, ані сертифікату Торгово-промислової палати, про що вказала Донецька Торгово-промислова палата у листі від 15.07.2015 року №1011/12.12-03.

Щодо тверджень відповідача про застосування відповідальності за невиконання обов’язків платника податків через знаходження виробничих фондів у м. Бердянську Запорізької області зазначив, що єдиним критерієм не застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464 визначено перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених відповідним переліком. Так, згідно відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження позивача є адреса в смт. Мангуш, яке включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, тобто на позивача розповсюджується дія пункту 9-3 Закону України "Про єдиний соціальний внесок", як слід, заходи впливу та відповідальність за несвоєчасну сплату сум недоїмки з ЄСВ передбачені ст.ст. 25, 26 цього Закону до приватного акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод” не застосовуються.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду на 19 грудня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду на 16 січня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року вирішено відкласти розгляд справи до 30 січня 2018 року.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив суд задовольнити позов у повному обсягу.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, приватне акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 32954671, місцезнаходження: 87400, Донецька обл., Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, АДРЕСА_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

24 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 23.12.2014 року до 07.06.2016 року у розмірі 5133,04 грн. (10%), за період з 21.01.2015 року по 13.10.2017 року у розмірі 180440,09 грн. (20%) та пеню у розмірі 586580,40 грн. (0,1%). Дане рішення отримано позивачем 15 листопада 2017 року. Наведені обставини не є спірними між сторонами.

Підставою застосування штрафних санкцій та пені за оскаржуваним рішенням стало сплата позивачем зобов’язань з єдиного внеску з порушенням визначеного Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” строку сплати. Правомірність прийнятого рішення є спірною обставиною у межах цієї справи.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено смт. Мангуш, Донецької області (місто державної реєстрації підприємства позивача).

Тобто, у період невиконання обов’язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція.

Посилання відповідача на те, що у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин крім того, заява про звільнення від виконання обов’язків залишена без задоволення не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до частини 3 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Подання заяви платником єдиного внеску до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання є передумовою звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, а не відповідальності за невиконання таких обов’язків. Крім цього, як було встановлено у судовому засіданні, позивач звертався із заявою до податкового органу стосовно звільнення від сплати ЄСВ, проте йому було відмовлено. Факт такого звернення сторонами не оспорюється.

Разом з цим, позивач також звертався до Донецької Торгово-промислової палати з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин від 09 липня 2015 року № 156 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов'язках зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання якого наступило з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 26).

Проте, листом від 15 липня 2015 року № 1011/12.12-03 Донецька Торгово-промислова палата повідомила позивача, що законом не передбачено підтверджувати ще й настання форс-мажорних обставин, оскільки підприємство зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке в свою чергу включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (а.с. 27-28). Донецька Торгово-промислова палата зазначила, що єдиною підставою для звільнення від сплати ЄСВ є заява платника єдиного внеску, подана за місцем обліку.

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача що відповідач всупереч приписам абзацу другого ч. 13 ст. 25 Закону № 2464 про зупинення нарахування пені з дня подання позову до суду у разі оскарження вимоги про сплату недоїмки, спірним рішенням нарахував пеню за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за листопад 2014 року, грудень 2014 року, за січень – грудень 2015 року, січень – квітень 2016 року, в той час як вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску були оскаржені позивачем до суду, та скасовані постановами Донецького окружного адміністративного суду та постановами Донецького апеляційного адміністративного суду, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо тверджень відповідача стосовно фактичного місцезнаходження підприємства (основні фонди та засоби виробництва) у м. Бердянськ Запорізької області по вулиці Гагаріна, буд. 7, суд погоджується з позивачем, що єдиним критерієм не застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом № 2464 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції визначено саме перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених відповідним переліком. Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження своєї позиції.

Таким чином, в силу положень абзацу 3 пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 11582,30 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 6184 від 24 листопада 2017 року.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11582,30 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № НОМЕР_1 – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24 жовтня 2017 року на суму 772 153,53 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод” (код ЄДРПОУ 32954671, юридична адреса: 87400, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 11 582 (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 30 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 січня 2018 року.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Стойка В.В.