Рішення № 71976285, 31.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р. Справа№805/312/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лиман Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лиман Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у жовтня 2017 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Лиман про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В подальшому 06 листопада 2017 року позивачу у задоволені заяві відмовлено рішенням № 86/с-19-01-02 на підставі того, що за даними облікової картки застрахованої особи персоніфікованого обліку пільгових стаж позивача становить 11 років 2 місяці 15 днів набути на підприємствах ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» та СП ТОВ «Метален», також позивачу було рекомендовано звернутись до зазначених підприємств за отриманням уточнюючих довідок про підтвердження спеціального трудового стажу. В своїй позовній заяві позивач зазначає, що отримати довідки з підприємств не видається можливим, оскільки знаходяться на окупованій території, а намагання отримати уточнюючи довідки не надали результатів, оскільки підприємств за новою юридичної адресою не існує. На підставі викладеного з урахуванням змін до позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області рішення № 86/с-19-01-02 від 06 листопада 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умова за списком № 1.

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на ПАТ «Орендне підприємство шахта «Жданівська» з 01 червня 1988 року по 27 жовтня 1988 року в якості учня гірничого робочого по ремонту гірничих виробіток; з 27 жовтня 1988 року по 30 вересня 1997 року за професією гірничий робітник по ремонту гірничих виробіток підземний з повним робочим днем у шахті.

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» періоди роботи: з 14.02.2001 по 20.06.2004 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 21.06.2004 по 04.07.2006 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 02.10.2009 по 12.01.2017 по професії електрогазозварювальник механослужби конвертного цеха; 13.01.2017 по 16.03.2017 по професії електрогазозварювальних де журний персонал дільниці по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного виробництва цеха технічного обслуговування технологічного обладнання.

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на СП ТОВ «Метален»: 12.07.2007 по 31.08.2007 по професії електрогазозварювальник ручной зварки мехслужби конвертного цеху; 01.09.2007 по 28.02.2009 по професії електрогазозварювальник мехслужби конвертного цеху; 01.03.2009 по 01.10.2009 по професії електрогазовзварювальник механослужби бригади по ремонту обладнання міксерного відділення.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відгук на позов, відповідно до якого заперечую проти позову. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

23 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" разом з пакетом документів на підтвердження пільгового стажу, який містив Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та трудову книжку.

Рішенням № 86/С-19-01-02 від 06 листопада 2017 року в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 було відмовлено, у зв’язку із неможливістю здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих позивачем документів.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1992 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки. Зокрема, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення", а до часу введення в дію зазначених списків діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи".

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 затверджено список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком та серед яких є електрозварники ручного зварювання (електрогазозварники).

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Таким чином суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Відповідно до ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: «1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеним громадянам України гарантується право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Суд підкреслює, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналогічне положення закріплене в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка. Крім того, відповідно до п. 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Загально відомо, що на території Луганської та Донецької областей відбувся збройний конфлікт, внаслідок якого частина цих областей була визнана окупованою (Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII; Постанова Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» від 17 березня 2015 року № 252-VIII). Місто Єнакієве Донецької області, де раніше працював позивач, відноситься до окупованих населених пунктів. Розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015 року затверджено Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою КМУ № 1028 від 09.12.2015 року наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також суд має перевірити, чи проводилася на відповідних підприємствах атестація робочих місць, як того вимагає закон.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві проводилася атестація робочих місць за умовами праці.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для визнання стажу як пільгового є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Матеріалами справи встановлено наявність записів в трудовій книжці позивача про право згідно списку № 1 на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Проте в даному випадку отримати зазначені документи від підприємства неможливо з причин тимчасової окупації м Єнакієве Донецької області.

Аналізуючи записи, що містяться в трудовій книжці позивача, надану суду довідку про підтвердження трудового стажу, а також інші надані сторонами докази, суд приходить до висновку про необхідність зарахувати до пільгового стажу на ПАТ «Орендне підприємство шахта «Жданівська»: періоди роботи з 01.06.1988 по 27.10.1988 в якості учня гірничого робочого по ремонту гірничих виробіток; 27.10.1988 по 30.09.1997 за професією гірничий робітник по ремонту гірничих виробіток підземний з повним робочим днем у шахті. ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» періоди роботи: з 14.02.2001 по 20.06.2004 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 21.06.2004 по 04.07.2006 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 02.10.2009 по 12.01.2017 по професії електрогазозварювальник механослужби конвертного цеха; 13.01.2017 по 16.03.2017 по професії електрогазозварювальних де журний персонал дільниці по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного виробництва цеха технічного обслуговування технологічного обладнання. СП ТОВ «Метален»: 12.07.2007 по 31.08.2007 по професії електрогазозварювальник ручной зварки мехслужби конвертного цеху; 01.09.2007 по 28.02.2009 по професії електрогазозварювальник мехслужби конвертного цеху; 01.03.2009 по 01.10.2009 по професії електрогазовзварювальник механослужби бригади по ремонту обладнання міксерного відділення.

Дійшовши висновку про необхідність визнання пільговим стаж роботи позивача, суд виходить із того, що згідно наданих позивачем копій документів було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем в позовній заяві знайшли своє підтвердження, рішення відповідача № 86/С-19-01-02 від 06.11.2017 про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 гривень підлягає відшкодуванню.

Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого Постановою КМ України від 13.08.1993 року №637, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 19, 22, 30, 76, 77, 122, 139, 211, 241-246 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лиман Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області рішення № 86/с-19-01-02 від 06 листопада 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умова за списком № 1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на ПАТ «Орендне підприємство шахта «Жданівська» з 01 червня 1988 року по 27 жовтня 1988 року в якості учня гірничого робочого по ремонту гірничих виробіток; з 27 жовтня 1988 року по 30 вересня 1997 року за професією гірничий робітник по ремонту гірничих виробіток підземний з повним робочим днем у шахті.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» періоди роботи: з 14.02.2001 по 20.06.2004 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 21.06.2004 по 04.07.2006 по професії електрогазозварювальник по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного та прокатного виробництва №1; 02.10.2009 по 12.01.2017 по професії електрогазозварювальник механослужби конвертного цеха; 13.01.2017 по 16.03.2017 по професії електрогазозварювальних де журний персонал дільниці по ремонту металургійного обладнання аглодоменного сталеплавильного виробництва цеха технічного обслуговування технологічного обладнання.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на СП ТОВ «Метален»: 12.07.2007 по 31.08.2007 по професії електрогазозварювальник ручной зварки мехслужби конвертного цеху; 01.09.2007 по 28.02.2009 по професії електрогазозварювальник мехслужби конвертного цеху; 01.03.2009 по 01.10.2009 по професії електрогазовзварювальник механослужби бригади по ремонту обладнання міксерного відділення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Лиман Донецької області (84406, Донецька обл., м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 15, код ЄДРПОУ 20388259) на користь ОСОБА_1 (86402, Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Коцюбинського, буд. 24, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 31 січня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Галатіна О.О.