Ухвала суду № 71976282, 01.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 лютого 2018 р. Справа №805/4093/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., суддів: Череповського Є.В., Чучка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Приазовье” до Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 09 жовтня 2017 року № 214673/35129287 та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Приазовье” звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 09 жовтня 2017 року № 214673/35129287 та зобов’язання зареєструвати податкові накладні від 18 вересня 2017 року № 5.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 грудня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року провадження у справі зупинено до 18 січня 2018 року за клопотанням представника відповідача.

17 січня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду та вирішення питання про розподіл судових витрат.

18 січня 2018 року представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для підготовки відзиву по справі з урахуванням заяви позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, в зв’язку з чим відкладено розгляд справи до 01 лютого 2018 року.

Разом з тим, 18 січня 2018 року представник позивача засобами електронного зв’язку надав клопотання про залишення без розгляду заяви від 11.01.2018 про залишення частини позовних вимог без розгляду. Крім того, заявив про відмову від позову, оскільки відповідачем зареєстрована податкова накладна Товариства від 18.09.2017 року № 5 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 03 січня 2018 року, тобто внаслідок задоволення позову відповідачем після подання позовної заяви та просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 140 КАС України.

В судовому засіданні, 01 лютого 2018 року представник відповідача підтримав клопотання про відмову від позову разом з тим, заперечував щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу про що надав письмові додаткові пояснення.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Положеннями статті 189 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Відповідно до статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки від позивача надійшло клопотання про відмову від позову, дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї - не будь права, свободи або інтереси, суд вважає що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 140 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;

3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат, позивачем до суду були надані наступні докази звернення до фахівця в галузі права, а саме: договір про правничу допомогу №01/09 від 05 грудня 2017 року, додаток №1 до Договору №01/09 від 05 грудня 2017 року, додаток №2 до Договору №01/09 від 05 грудня 2017 року, Акт приймання – передачі послуг за Договором №01/09 від 05 грудня 2017 року, ордер серії АА №125656, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення № 411 від 07.12.2017 року на суму 7500,00 грн., Акт приймання-передачі послуг від 18 січня 2018 року за Договором №01/09 від 05 грудня 2017 року (уточнений).

Так, за умовами договору про правничу допомогу №01/09 від 05 грудня 2017 року Адвокатське об’єднання «Юрконсалтінг» зобов’язується надати ТОВ «Будівельно – інвестиційна компанія «Приазовье» послуги в судах усіх юрисдикцій та інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, державної фіскальної служби, виконавчої служби, та у будь-яких без виключення державних та недержавних органах, установах, організаціях тощо.

Однак, у вищезазначеному договорі не зазначено посилання на дану судову справу.

Суд звертає увагу, що договір про правничу допомогу №01/09 від 05 грудня 2017 року укладено між сторонами 05 грудня 2017 року, крім інших містить послуги: пов’язані з наданням юридичних консультацій та роз’яснень з питань оподаткування; складання процесуальних документів у тому числі, але не обмежуючись: позовні заяви, скарги, клопотання, відзиви, заперечення тощо. Актом приймання-передачі послуг від 18 січня 2018 року за Договором №01/09 від 05 грудня 2017 року (уточнений) засвідчені надані послуги, серед яких: ознайомлення з документами Замовника - 250 грн., вивчення судової практики та усні юридичні консультації та роз’яснення з питань блокування реєстрації податкових накладних – 1000 грн., письмові юридичні консультації та роз’яснення з питань блокування реєстрації податкових накладних – 500 грн., складання позовної заяви про зобов’язання реєстрації податкової накладної – 3000 грн. Однак, з позовної заяви вбачається, що позов складено та підписано 16 листопада 2017 року, дата подання позову до суду – 24 листопада 2017 року, тобто до укладення договору №01/09 від 05 грудня 2017 року про правничу допомогу.

Аналізуючи викладене, а також документи надані позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу, суд вважає що, вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами щодо підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по справі №805/4093/17-а, тому суд не знаходить обґрунтованими клопотання в частині стягнення витрат на правову допомогу, тому в цій частині - відмовляє.

Разом з тим, відповідно до платіжного доручення №395 від 16 листопада 2017 року позивачем за подання позову до Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/4093/17-а сплачений судовий збір у розмірі 3200,00 грн.

Оскільки, позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, крім того сплата судового збору підтверджена матеріалами справи, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача.

Керуючись ст. 47, 140, 189, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову позивача від адміністративного позову.

Закрити провадження в адміністративній справі №805/4093/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Приазовье” до Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 09 жовтня 2017 року № 214673/35129287 та зобов’язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Приазовье” (код ЄДРПОУ 35129287; 87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Сеченова, 63-а) судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) грн. 00 коп.

В інший частині – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвала складена та підписана 01 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Стойка В.В.

Судді Череповський Є.В.

ОСОБА_1