Рішення № 71974770, 23.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/434/18

Справа № 522/4104/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Українська боргова компанія» про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До суду 10.03.2016 року надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Українська боргова компанія» про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 24.09.2011р. помер її чоловік ОСОБА_2. У січні 2016р. позивачці випадково стало відомо, що на майно її померлого чоловіка накладено стягнення за іпотечним договором від 25.12.2007р., за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку "Арма" належне йому майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0247 га, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Китобійний 2, №18. Вказаний договір іпотеки від 27.12.2007р. був укладений в якості забезпечення боргових зобов'язань за кредитним договором №33-14/03-07 від 25.12.2007р., що був нібито укладений між позивачкою та ТОВ Комерційний банк "Арма" та за яким у борг було передано кредитні кошти у розмірі 750 000,00 грн.. Позивачка зазначає, що кредитний договір нею не підписувався, грошові кошти за даним договором нею не отримувались, у графі підписи сторін підпис позивачки виконаний не нею і не є її підписом.

Ухвалою суду від 12.03.2016р. було відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 21.09.2016р. було витребувано від ТОВ "Українська боргова компанія" оригінал кредитного договору від 25.12.2007 року та оригінали документів про отримання ОСОБА_1 грошових коштів готівкою або через касу кредитора ТОВ «КБ «Арма» в тому числі, заявки на отримання готівки від 25.12.2007 року.

Ухвалою суду від 16.11.2016р. було призначено експертизу по справі, проведення експертизи доручено ОНДІСЕ Міністерства юстиції України та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

28.12.2016р. на адресу суду надійшов лист експерта №11-39/4270 з доданим клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи №522/4104/16-ц. Експерт просив надати вільні зразки почерку та підписи ОСОБА_1 у оригіналах різних документів за першу половину 2007р. та попередні роки.

02.02.2017р. на адресу суду надійшов лист експерта №11-39/196 про неможливість проведення експертизи з ряду питань, поставлених судом експерту на вирішення ухвалою суду від 16.11.2016р..

21.02.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про відкликання матеріалів справи з ОНДІСЕ Міністерства юстиції України у зв'язку з неможливість проведення експертизи з усіх питань, поставлених судом експерту на вирішення ухвалою суду від 16.11.2016р..

22.02.2017р. судом на адресу експерта було направлено лист щодо повернення до суду матеріалів цивільної справи №522/4104/16-ц.

14.03.2017р. на адресу суду надійшов лист експерта №11-34/434вих від 13.03.2017р. щодо можливості повернення до суду матеріалів справи №522/4104/16-ц виключно після отримання ухвали суду про припинення проведення експертизи.

17.03.2017р. судом повторно було направлено на адресу експерта лист щодо повернення до суду матеріалів цивільної справи №522/4104/16-ц.

27.04.2017р. матеріали справи надано суду разом з листом експерта №11-34/432/2 від 13.04.2017 року. Ухвалою суду від 03.05.2017р. провадження по справі було поновлено.

27.06.2017р. на адресу суду надійшов лист експерта №5649 від 15.06.2017р. щодо неможливості надання висновку судово-почеркознавчої експертизи у зв'язку з поверненням 13.04.2017р. матеріалів справи до суду на підставі листа судді про повернення справи.

Ухвалою суду від 20.07.2017р. було призначено за клопотанням представника позивача судову почеркозначву експертизу по справі, проведення експертизи доручено ОНДІСЕ Міністерства юстиції України та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

20.09.2017р. на адресу суду надійшов лист експерта №17-3702вих від 22.08.2017р. з доданим до нього рахунком за проведення експертизи.

20.09.2017р. на адресу суду надійшов лист експерта №17-3724вих від 30.08.2017р. щодо письмового погодження строку виконання експертизи, а також з доданим клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи №522/4104/16-ц. Експерт просив надати вільні зразки підписів ОСОБА_1 у оригіналах документів різного характеру, наближених за часом виконання до досліджуваних підписів, у тому числі до грудня 2007року та просив уточнити експертне завдання. Копію вказаного листа з доданим клопотанням було отримано представником позивача ОСОБА_3 04.10.2017р. та представником відповідача ОСОБА_4 25.09.2017р., про що містяться відповідні розписки у матеріалах справи.

Вищевказані клопотання направлялись на адресу позивачки 27.09.2017 року.

13.10.2017р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про відкликання матеріалів справи з ОНДІСЕ Міністерства юстиції України.

02.11.2017 року суду надано повідомлення експерта про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи №17-3724 від 27.10.2017 року за матеріалами зазначеної справи у зв'язку з невиконання клопотань експерта.

Ухвалою суду від 03.11.2017р. провадження по справі було поновлено.

За клопотання представника позивача розгляд справи, призначений на 14.11.2017 року, був відкладений.

У судове засідання 31.01.2018 року ані позивачка, ані її представники ОСОБА_5 не з'явились, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надано.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, до суду була подана заява, згідно якої просили справу розглядати за відсутності представника відповідача. Відповідач проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву щодо визнання недійсним кредитного договору (а.с.38-40, 145-146). Як на підставі заперечень проти позову відповідач посилався на те, що факт укладання між позивачкою та ТОВ КБ "Арма" кредитного договору №33-14/03-07 від 25.12.2007р. підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2015р. по справі №520/5203/15-ц, позивачка в момент видачі кредиту особисто підписала не тільки кредитний договір №33-14/03-07 від 25.12.2007р., а також договір поруки від 25.12.2007р., заяву про видачу готівки від 25.12.2007р. і ще велику кількість інших документів, пов'язаних з укладанням кредитного договору, також позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Також заявили до суду клопотання про застосування строків позовної давності.

Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд з урахуванням вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України, за наявності заяви представника відповідача, яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності сторін, з урахуванням розумних строків розгляду справи та, виходячи з процесуальної поведінки сторони позивача, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та її представника, сповіщених належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2007р. ОСОБА_1 заповнила та надала співробітнику банка ОСОБА_5 позичальника-фізичної особи на суму кредиту 750 000 грн. з зазначенням відомостей про об’єкт застави, паспортних даних, ід. коду, даних про чоловіка ОСОБА_2, та його даних, наявності власності, доходів на 4 аркушах. Також 14.12.2007р. ОСОБА_1 звернулась с заявою про надання їй споживчого кредиту для поліпшення житлових умов, де в я кості забезпечення пропонує житловий будинок та земельну ділянку. Вказані заяви написано всланоруч.

25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №33-14/03-07, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит на поточні потреби у сумі 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок строком по 24 грудня 2008року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 19% процентів річних. У розділі 9 кредитного договору "ОСОБА_5 та реквізити сторін" міститься підпис ОСОБА_1 (а.с.5-8). Оригінал кредитного договору також наданий суду для огляду представником відповідача та у зв’язку з призначенням по справі почеркознавчої експертизи, на якому на всіх сторінках кредитного договору внизу з права стоїть підпис від імені позивальника ОСОБА_1 крім того також нею підписаний і додаток №1 до кредитного договору .

Згідно меморіального ордеру №47796 від 25.12.2008р. ОСОБА_1 видано 742 708,93 грн. за призначенням , який надано в оригіналі представником відповідача.

Також, 25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" (Кредитор), ОСОБА_1 (Позичальник) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №35-14/03-07, відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником умов щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №33-14/03-07 від 25.12.2007р. У статті 7 договору поруки "Реквізити та підписи сторін" міститься і підпис ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Також в матеріалах справи надана відповідачем оригінал заяви ОСОБА_1 від 31.03.2008р. на директора Одеської філії ТОВ КБ «Арма» про надання згоди на слідуючу іпотеку майна житлового будинку та земельної ділянки для можливості дострокового погашення кредиту за кредитним договором №33-14/03-07 від 05.12.2007р.

Крім того на ім’я ОСОБА_1 також направлялась письмова претензія від 28.08.2008р. про необхідність сплати заборгованості в сумі 835 184, 96 грн., на якому також є запис про те, що отримано 25.09.2008р.(внизу у правому нижньому куті).

Крім того 25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодевець) був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6Б, зареєстровано в реєстрі за №11218, відповідно до якого ОСОБА_2 є майновим поручителем за ОСОБА_1 (Боржник) (а.с.11-16).

Відповідно до розділу "Терміни та тлумачення" Іпотечного договору договір про іпотечний кредит - Кредитний договір №33-1/03-7 від 25 грудня 2007р., укладений між Іпотекодержателем та Боржником, а також усі додаткові угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладання.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору Іпотекодавець - майновий поручитель з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, яке виникає з Договору про іпотечний кредит, передає, а Іпотекодавець приймає в іпотеку в порядку і на умовах. визначених цим Договором, наступне майно (Предмет іпотеки):

- будинок під номером 18, що знаходиться по провулку Китобійному 2 в місті Одесі, що складається в цілому з одного житлового будинку літ. А, житловою площею 31,0 кв.м., огорожі №1-4, та мостіння 1, загальною площею 103,1 кв.м.;

- приватизовану земельну ділянку під номером 18, що знаходиться по провулку 2-ому Китобійному в місті ОСОБА_7, площею 0,0247 га, в тому числі по угіддях: 0,0140 га - багаторічні насадження, 0,0107 га - землі під будівлями, лісами та іншими угіддями. Землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:25:013:0052.

У п. 1.5. Іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець - майновий поручитель підтверджує, що на момент укладання цього договору предмет іпотеки знаходиться у спільній сумісній власності. Цей договір вчинений за письмовою згодою дружини іпотекодавця - майнового поручителя, викладеної окремою заявою, яка зберігається у справах приватного нотаріуса. Предмет іпотеки не занесений та не підлягає занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

Згідно поданої позивачкою позовної заява вбачається, що на момент укладання оскаржуваного кредитного договору позивачка була дружиною ОСОБА_2.

У подальшому, 08.08.2013р. між ТОВ КБ "Арма" та ТОВ "Українська боргова компанія" була укладена біржова угода договір купівлі-продажу №3-167, відповідно до якого ТОВ КБ "Арма" передає у власність, а ТОВ "Українська боргова компанія" приймає майнові права за кредитними договорами, укладеними між ТОВ КБ "Арма" та 60 фізичними особами та 45 юридичними особами, у томі числі з ОСОБА_1 №33-14/03-07.

14.08.2013р. між ТОВ КБ "Арма" та ТОВ "Українська боргова компанія" був підписаний акт №54 прийому-передачі майнових прав за біржовою угодою купівлі-продажу №3-167 від 08.08.2013р., відповідно до якого ТОВ КБ "Арма" та ТОВ "Українська боргова компанія" на підставі біржової угоди договору купівлі-продажу №3-167 від 08.08.2013р. виконали акт прийому-передачі майнових прав за кредитним договором №33-14/03-07 від 25.12.2007 року, укладеним між ТОВ КБ "Арма" та ОСОБА_1.

06.09.2013р. між ТОВ КБ "Арма" та ТОВ "Українська боргова компанія" був укладений договір про відступлення права за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №8088, відповідно до якого ТОВ "Українська боргова компанія" одержує право замість ТОВ КБ "Арма" вимагати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплати суми боргу в розмірі, передбаченому кредитним договором №33-14/03-07 від 25.12.2007р..

Отже, у силу ст.ст. 512, 514 ЦК України ТОВ «Українська боргова компанія» є новим кредитором відповідачів.

У зв'язку з невиконання позивачкою умов кредитного договору №33-14/03-07 від 25.12.2007р. утворилась заборгованість у розмірі 1 457 008,67грн, внаслідок чого ТОВ "Українська боргова компанія" звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №33-14/03-07 від 25.12.2007р. шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки з надання ТОВ "Українська боргова компанія" права продажу предмета іпотеки будь-якій сторонній особі-покупцеві, а також з наданням усіх прав, необхідних для отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2016 року, даний позов було задоволено (справа №520/5203/15-ц).

У подальшому під час розгляду справи ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017р. вказане рішення суду було скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачка у своїй позовній заяві зазначає, що кредитний договір №33-14/03-07 від 25.12.2007р. нею не підписувався, грошові кошти за даним договором нею не отримувались.

Суд не приймає дані твердження позивачки як належні оскільки вони н підтверджуються належним чином з огляду на наступне:

Матеріали судової справи містять копію і оригінал кредитного договору від 25.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" та ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит на поточні потреби у сумі 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок строком по 24 грудня 2008року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 19% процентів річних. У розділі 9 кредитного договору "ОСОБА_6 та реквізити сторін" міститься підпис ОСОБА_1 та на кожній сторінці також підписаний.

Оригінал даного договору також був оглянутий у судовому засіданні.

Так, позивачка, зазначаючи, що кредитний договір №33-14/03-07 нею не підписувався, додає до позовної заяви копію договору поруки №35-14/03-07 від 25.12.2007р., укладений між ТОВ КБ "Арма", позивачкою та ОСОБА_2, проте вказаний договір у розділі 7 "Реквізити та підписи сторін" міститься підпис ОСОБА_1, поряд з цим позивачкою не оскаржений даний договір, і він не визнаний недійсним з тих підстав, що він нею не підписувався, внаслідок чого суд не бере до уваги посилання позивачки щодо непідписання нею кредитного договору, оскільки матеріали справи містять інші документи, які спростовують зазначені нею доводи.

Судом також береться до уваги. Що 25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодевець) був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6Б, зареєстровано в реєстрі за №11218, відповідно до якого ОСОБА_2 є майновим поручителем за ОСОБА_1 (Боржник).

У п. 1.5. Іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець-майновий поручитель підтверджує, що на момент укладання цього договору предмет іпотеки знаходиться у спільній сумісній власності. Цей договір вчинений за письмовою згодою дружини іпотекодавця-майнового поручителя, викладеної окремою заявою, яка зберігається у справах приватного нотаріуса. Предмет іпотеки не занесений та не підлягає занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

Згідно поданої позовної заяви вбачається, що на момент укладання оскаржуваного кредитного договору позивачка була дружиною ОСОБА_2.

Відповідно до п. 13 глави ІІ ОСОБА_8 про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. (в редакції, що діяла на посвідчення приватним нотаріусом іпотечного договору від 25.12.2007р.) при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, та ін.).

Згідно п.п. 14, 15, 16 глави ІІ ОСОБА_8 посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. При посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписується у присутності нотаріуса.

Ст. 45 закону України "Про нотаріат" (в редакції, що діяла на посвідчення приватним нотаріусом іпотечного договору від 25.12.2007р.) при посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України,перевіряється

справжність підписів учасників угод та інших осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані угоди, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію.

Таким чином, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під час посвідчення 25.12.2007р. Іпотечного договору між ТОВ КБ "Арма" та ОСОБА_2 в межах своїх повноважень перевірив та підтвердив факт знаходження позивачки у кредитних взаємовідносинах з ТОВ КБ "Арма".

Поряд з цим позивачкою не заявлено позовних вимог щодо визнання недійсним Іпотечного договору укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6Б, зареєстрованого в реєстрі за №11218, внаслідок чого суд не приймає її довід щодо не підписання нею кредитного договору №33-14/03-07 від 25.12.2007р.,

26.09.2008р. ОСОБА_1 на адресу ТОВ КБ "Арма" надала клопотання в якому просила з урахуванням тяжкого фінансового стану та згодою на добровільну реалізацію заставного майна розглянути питання про скасування штрафних санкцій за порушення умов договору. Дане клопотання було підписано ОСОБА_1. суд приймає зазначену заяву в якості належного доказі, так як жодних підтверджень на спростування подання такої заяви не надано.

На окрему увагу заслуговує той факт, що за клопотаннями позивача та його представника по справі двічі призначалась судово-почеркознавча експертиза з метою вирішення питання чи дійсно підпис на кредитному договорі №33-14/03-07 від 25.12.2007р. від імені ОСОБА_1 було здійснено позивачкою по справі.

На вимогу позивачки 27.04.2017р. матеріали справи надано суду разом з листом експерта №11-34/432/2 від 13.04.2017 року.

Вдруге матеріали судової справи були повернуті суду 02.11.2017р. разом з повідомленням експерта про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи №17-3724 від 27.10.2017 року за матеріалами зазначеної справи у зв'язку з невиконання клопотань експерта.

З наведеного вбачається, що незважаючи на те, що судові почеркознавчі експертизи двічі судом призначались за клопотаннями позивачки з метою доведення її позовних вимог, але вказані судові експертизи не були проведенні саме з вини позивачки, що у свою чергу свідчить про недоведеність позивачкою факту підписання нею кредитного договору №33-14/03-07 від 25.12.2007р.

Крім того заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 10.10.2014р. 9спрва 3520/8749/14-ц) був задоволений позов ТОВ «Українська боргова компанія» до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в одеській області, Першого відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м.Одесі про звільнення майна з-під арешту, де в обґрунтування зазначено, що 25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №33-14/03-07 та в якості забезпечення зобов’язань за договором іпотеки виступило: житловий будинок та земельна ділянка м.Одсеа провул Китобійний, 2 буд.18. (а.с.118-121).

При цьому положення ст. 204 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Крім того зобов’язальні договірні правовідносини ти за вказаним кредитним договором також встановлені рішенням Київським районним судом м.Одеси.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого належного підтвердження за розглядом справи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивачка пропустила строк звернення до суду.

Ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ст.. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Спірний кредитний договір було укладено 25.12.2017 року, з терміном дії до 24.12.2008 року. 26.09.2008 року позивачка зверталась до банку з клопотання з приводу відміни штрафних санкцій за вказаних кредитним договором.

Між тим з відповідним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась лише у березні 2016 року, тому доводи представника відповідача щодо пропущення позивачкою строків позовної давності заслуговують на увагу.

Проте, зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 саме з підстав його необґрунтованості, а тому не застосовує строки пропуску позовної давності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 11, 15, 16, 203, 215, 216, 509, 525-526, 626-629, 634, 638, 652, 1054, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 10- 13, 19, 43, 49, 76-81, 209, ч.3 ст. 223, 229, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН 24899999999522582, місце проживання: м. Одеса. вул. Французький бульвар, буд. 49-а. кв. 3) до ТОВ «Українська боргова компанія» (код ЄДРПОУ 37535394, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) про визнання кредитного договору №33-14/03-07 від 25.12.2007 року недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України.

Повний текст рішення складено 02.02.2018 року.

Суддя: Домусчі Л. В.