Ухвала суду № 71974723, 02.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21708/17

УХВАЛА

02 лютого 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16.11.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №1038/50000/17 від 19.09.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу, закриття провадження за відсутності в його діях складу правопорушення, пов`язаного з порушенням митних правил.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судових справ від 16.11.2017 року зазначений позов було передано на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченій Ю.Б. Питання відкриття провадження по справі суддею не вирішувалось.

У зв'язку з тим, що суддю Свячену Ю.Б. на підставі рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 листопада 2017 року тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, за допомогою системи автоматизованого документообігу суду визначено, що розгляд цієї справи здійснюватиме суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С. (протокол повторного авторозподілу від 31 січня 2018 року).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII.

У відповідності до п.12 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об’єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Проте, положення ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступають в колізію з положеннями ст. 5 закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, норми ч.4 ст. 288 КУпАП є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», а тому за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

А відтак, за позовну вимогу ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення судовий збір не підлягає сплаті.

Щодо іншої частини позовних вимог (про визнання постанови протиправною та закриття провадження по справі) позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а саме - 704,80 грн. за кожну вимогу. Звільнення від сплати судового збору за вказані позовні вимоги а ні Законом, а ні КУпАП не передбачено.

Крім того, суддею встановлено, що позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на оскарження, в якому він вказує, що строк ним пропущений, у зв`язку з тим, що він 28.09.2017 року оскаржив вищевказану постанову до ДФС. Суддя вважає, що на цій підставі неможливо визнати причини пропуску звернення до суду поважними, оскільки позивачем не додано до суду жодних доказів оскарження постанови до ДФС( це тільки вказується у тексті самого клопотання), крім того, за ствердженнями позивача скаргу він подав 28.09.2017 року, позов до суду поданий 16.11.2017 року, відповідно до ст. 292 КУпАП розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення становить 10 днів, тому позивач вже 09.19.2017 року мав право вжити заходів щодо отримання інформації про результати розгляду своєї скарги.

Таким чином, позивач не надає жодних доказів, які б дали суду змогу розглянути питання поважності пропуску строків звернення до суду з адміністративним позовом, що унеможливлює з’ясування судом обставин, визначених п.5 ч.1 ст.107 КАС України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 107 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з ст.108 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову) суддя, встановивши, що адміністративну позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Суддя вважає, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку з наданням відповідних доказів (або обґрунтування того, що строк не пропущений), а також шляхом сплати судового збору за 2 позовні вимоги по 704,80 грн. за кожну вимогу

Керуючись ст. 106, ч.1 ст. 108, п.1 ч.4 ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, -– залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.С. Єршова