Рішення № 71974470, 16.01.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2748/17

Провадження № 2/496/23/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Буран В.М.,

при секретарі – Дигуляр А.С.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Чорномор’є Плюс», третя особа – ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про розірвання договору про співпрацю з інвестування житлового будинку, стягнення коштів за договором, стягнення пені за прострочення виконання договору, та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що бажав придбати новозбудовану квартиру тому уклав договір про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку з відповідачем. За договором відповідач зобов’язувався збудувати і здати в експлуатацію будинок до 1 кварталу 2008 року. Повної суми грошей для покупки квартири у позивача не було, тому за для виконання умов вказаного договору позивач звернувся до ПАТ « ОСОБА_3 ОСОБА_4» аби укласти договір про надання споживчого кредиту. Після укладення кредитного договору у сумі 41713,00 доларів США, готівкою v доларах США, особисто не отримав, а «ОСОБА_5 ОСОБА_4», відкрив йому гривневий розрахунок, на який зарахував 221939,25 гривень еквівалент 41713,

00 доларів США, а потім згідно платіжного доручення перерахував відповідачу як оплату по договору № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку. «ОСОБА_3 ОСОБА_4» не надав грошові кошти позивачу в розпорядження, відсутнє будь-яке документальне підтвердження того, що грошові кошти у доларах США передавались розпорядження позивача. Таким чином між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та позивачем був складений та підписаний проект договору про надання споживчого кредиту, ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» так і не приступив до виконання договору та його основної умови, а саме не надав йому грошову суму у розпорядження. Позивач вважає, що він виконав своєчасно та належним чином умови договору № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку і добросовісно виконав свої обов’язки перед ТОВ «Чорномор’є Плюс». Але ТОВ «Чорномор’є Плюс» жилий будинок не збудований ще до цього часу. Вже пройшло десять років. Позивач вказує, що має право розірвати договір з ТОВ «Чорномор’є Плюс», яке і досі не виконує зобов’язання, та отримати відшкодування за завдану йому матеріальну, а також моральну шкоду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, який належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, з невідомих суду причин, та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.

Представник третьої особи, який належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, з невідомих суду причин, та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з’явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду сторони позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач уклав договір № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку від 13 січня 2006 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є Плюс». Об’єктом будівництва була двокімнатна квартира, будівельний номер № 113, загальною площею 66, 95 кв.м., що повинна бути розташована на 9 поверсі, жилого будинку № 7 Об’єкту будівництва, за адресом: Одеська область, Біляївський район смт. Хлібодарське, вул. Одеська 7, ціною у 261105,00 грн.

За цим договором № 257 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є Плюс» зобов’язувалось збудувати і здати в експлуатацію будинок до 1 кварталу 2008 року.

Згідно до квитанції № 21209 від 29 березня 2007 року, позивач направив на розрахунковий рахунок ТОВ «Чорномор’є Плюс» первісний внесок у розмірі 39165,75 грн., що становило 15 % від вартості новозбудованої квартири згідно до п. 2.3 Договору.

ОСОБА_6 за для виконання умов договору між ним та ТОВ «Чорномор’є Плюс», звернувся до ПАТ « ОСОБА_3 ОСОБА_4» аби укласти договір про надання споживчого кредиту за для надання йому грошової суми.

30 березня 2007 року був укладений кредитний договір № 014/0054/74/72459 позивача з «ОСОБА_5 ОСОБА_4».

«ОСОБА_5 ОСОБА_4» відкрив гривневий розрахунок, на який зарахував 221939.25 гривень еквівалент 41713.00 доларів США, а потім згідно платіжного доручення № 1 від 03 квітня 2007 року, перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є Плюс», як оплату по договору № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку від 13.01.2006 року.

Так відповідно до договору між ПАТ «ОСОБА_3 банк аваль» та ОСОБА_2, ПАТ « ОСОБА_3 банк аваль» повинен був надати грошову суму у розмірі 41713 (сорок одна тисяча сімсот тринадцять) дол. США ОСОБА_2, в свою чергу позивач, був зобов’язаний повернути грошову суму та сплатити проценти.

02 грудня 2015 року Малиновським судом міста Одеси було винесено рішення за справою № 512/6786/15-ц за позовом ПАТ « ОСОБА_3 ОСОБА_4» ОСОБА_2 та ОСОБА_7, з участю третьої особи ТОВ «Черномор’є плюс», про стягнення заборгованості по кредиту, яким суд позовні вимоги ПАТ « ОСОБА_3 ОСОБА_4» задовольнив у повному обсягу та стягнув з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту у розмірі 91655,79 доларів США та судові витрати у сумі 3654,00 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавепь) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавепь надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2, виконав своєчасно та належним чином умови, договору № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку і добросовісно виконав свої обов’язки перед ТОВ «Чорномор’є Плюс».

ТОВ «Чорномор’є Плюс» жилий будинок не збудований ще до цього часу, що підтверджується листами ТОВ «Чорномор’є Плюс» № 85 від 09.07.2008 року, № 27/щ від 03.03.2009 року, № 248/м від 03.02.2011 року.

Таким чином з боку ТОВ «Чорномор’є Плюс» були порушені права позивача, відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом., А саме: в строк передбачений п. 3.1.1 цього договору не закінчило будівництво і не прийняло Об’єкт будівництва в експлуатацію, тобто у термін до 01.01.2008 року, а саме фактично 31 грудня 2007 року.

Договір № 257 про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку є угодою змішаного типу, який містить у собі елементи договору купівлі-продажу та договору будівельного підряду.

Загальні положення цього договору визначені у Главі 54 та Главі 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. У даному випадку замовник сплачуючи фактичну вартість об'єкту є споживачем.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" належать зокрема ті, що виникають із договору підряду та договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", передбачені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (наданню послуг), а саме споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (наданні послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання зазначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість робот (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, ТОВ «Чорномор’є Плюс» має сплатити ОСОБА_2, пеню по договору про інвестування у будівництві житлового будинку за весь термін прострочення виконання тобто 3509 днів станом на 10 серпня 2017 року, на теперішній час, яка складає 27 486 523,35 грн.

Однак суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення пені у долларах США, оскількі відповідно до договору про співпрацю з ТОВ «Чорноморь'є плюс» валюта зобов'язання зазначена – гривня. Платежи за вказаним договором позивач здійснював також у грівні.

Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення в доларах США коштів за договором про співпрацю з інвестування житла, оскількі судом встановлено, що кошти сплачувались у гривні, за кредитним договором ОСОБА_3 перерахував також гривневі кошти. Позивач укладаючі договір про отримання кредиту знав, що за договором кредит надається в доларах США, а пізніше коли ОСОБА_3 перерахував кошти за квартиру у грівні, не здійснив будь яких дій щодо невідповідності валюти кредиту та перерахованих коштів за квартиру, тобто погодився з таким станом справ.

Договір підпадає під дію Закону України «Про захист споживачів». Це підтверджується правовим висновком Верховного Суду України від 21.10.2012 року щодо застосування Закону України «Про інвестиційну діяльність» при вирішенні судом спору про виконання зобов’язань за договором про дольову участь у будівництві багатоквартирного жилого будинку, відповідно до якого участь особи у будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» і в разі виникнення спору щодо виникнення зобов’язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до положень Конституції України, ст. 23 ЦК України і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

ОСОБА_2, вказує, що дуже непокоївся чому ж не сповіщають про закінчення будівельних робіт, тому постійно, неодноразово звертався до товариства з проханням дізнатись що - не будь, але не отримував чіткої та правдивої відповіді на поставлені питання, почав недобре себе почувати, внаслідок причиненої Товариством неприємної ситуації, яка виникла відносно нього, як вкладника, його почало супроводжувати погане самопочуття і він постійно знаходився у стресовому стані. У нього погіршився стан здоров’я, з’явились дуже неприємні симптоми: часте серцебиття, безсоння, швидка втомленість, тремтіння в тілі, головна біль.

На підтвердження вказаних обставин, позивач не надав суду жодних доказів щодо стану здоров’я (відповідні довідки), тяжкості вимушених змін в його життєвих відносинах. Немає підтвердження того, що він вимушений був винаймати квартиру. (відповідний договір).

Так, згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином ТОВ «Чорномор’є Плюс» не збудувало будинок, чим порушило умови укладеного договору, а саме взагалі його не виконало.

Тому, договір між позивачем та ТОВ «Чорномор’є Плюс» необхідно розірвати, а за прострочку у виконанні договору ТОВ «Чорномор’є Плюс» необхідно виплатити ОСОБА_2 пеню як споживачу. Моральна шкода не підлягає стягненню з викладених вище підстав.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 81, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Чорномор’є Плюс», третя особа – ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про розірвання договору про співпрацю з інвестування житлового будинку, стягнення коштів за договором, стягнення пені за прострочення виконання договору, та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Розірвати договір про співпрацю з інвестування будівництва житлового будинку № 257 від 13.01.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Чорномор’є Плюс».

Стягнути з ТОВ «Чорномор’є Плюс», (яке заходиться за адресою: 67667, Україна, Одеська область, Біляївський район, сгт. Хлібодарське, вул.. Маякська дорога, 22, код ЄДРПОУ 32478489) на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 261105,00 грн., що еквівалентно 49079,88 доларів США за курсом НБУ – 5,3 грн. за 1 долар США станом на 12.01.2006 року.

Стягнути з ТОВ «Чорномор’є Плюс», на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення виконання договору з інвестування будівництва житлового будинку № 257 від 13.01.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Чорномор’є Плюс» у сумі 27 486 523,35 грн.

В решті позовних вимог - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно до пункту 15 підпункту. 15.5 частини 1 Перехідних положень та ст. 352, 354 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

16 січня 2018 року