Ухвала суду № 71974301, 02.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4157/17 02.02.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Гулого В.П., Фаріонової О.М.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Петренко Л.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2018 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2018 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, не одруженого, не працює, раніше не судимого, проживає на АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27- ч.3 ст. 307 КК України по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за № 12016150030004113 від 02.09.2016 року.

Учасники судового провадження:

прокурор - Надольна Т.В.

захисник - Петренко Л.В.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком 60 днів, терміном до 13 години 33 хвилини 22 березня 2018 року. Строк тримання під вартою рахувати з 21.01.2018 року.

Визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти, в сумі 3000000 (три мільйони) гривень.

Постановлено у разі звільнення під заставу на ОСОБА_2 покласти наступні обов'язки: не відлучатися за межі населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного слідчим органу державної влади.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник Петренко Л.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2018, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області Москаля С.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною.

Вказує на порушення права на захист, оскільки повідомлення про підозру щодо особливо тяжких злочинів, яке відбувається лише за обов'язкової участі захисника проведено не було, а відтак порушено ч.1 ст. 52 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стверджує, що слідчий був зобов'язаний разом із клопотанням надати докази, які б прямо чи опосередковано, вказували саме на причетність до скоєння кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_2

Зазначає, що підозра повідомлена ОСОБА_2 викликає сумнів, оскільки не надано достатніх даних та встановлених фактичних обставин, які свідчать про можливість вчинення злочину та причетність до нього останнього, оскільки відсутня мета та мотив злочину.

Окрім того, звертає увагу, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27- ч. 3 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України. В резолютивній частині вказаної ухвали слідчим суддею зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ч. 3 ч.5 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.

Проте, згідно повідомленню про підозру від 22.01.2018 року, ОСОБА_2 підозрюється лише у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.307 КК України. Таким чином, ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею не забезпечено право підозрюваного знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють.

Також звертає увагу на те, що в мотивувальній частині вказаної ухвали слідчим суддею зазначено, що за ступенем тяжкості ч.5 ст.27, ч.3 ст.307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який відповідно до ч.5 ст.12 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до понад 10 років або довічного позбавлення волі, хоча санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.

Вказує, що в оскаржуваній ухвалі є посилання на повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри від 23 січня 2018 року, проте ОСОБА_2 такий процесуальний документ не вручався та до матеріалів клопотання не додавався.

Крім того, зазначає, що обшук за вищевказаною адресою проведено слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 234 КПК України, оскільки обшук проводиться виключно в рамках ухвали слідчого судді. Процесуальні документи, які б підтверджували повноваження вказаної службової особи проводити будь-які слідчі дії у кримінальному проваджені №12016150030004113 від 02.09.2016, в матеріалах клопотання відсутні та не надані в судовому засіданні.

Наголошує, що кримінальне провадження в межах якого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід, розслідується майже півтори роки. За цей час правоохоронними органами не задокументовано жодного епізоду збуту саме ОСОБА_2 наркотичних засобів, або його участі у будь-яких інших злочинах.

Також, звертає увагу на те, що копії матеріалів, надані стороні захисту та слідчому судді, належним чином не засвідчені, що позбавляє можливості пересвідчитись в ідентичності цих документів.

Зазначає, що в порушення вимог закону слідчим суддею визначено розмір застави який є непомірним для ОСОБА_2 та призводить до неможливості виконання застави. Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. В даному випадку в оскаржуваній ухвалі рішення слідчого судді в частині встановлення застави в розмірі 3000000 гривень, взагалі не обґрунтоване та не вмотивоване. Відсутні будь які посилання на те, з яких міркувань виходив суд, встановлюючи такий розмір застави, в чому полягає виключний випадок встановлення застави в розмірі більшому ніж це передбачено п.3 ч.5 ст.182 КПК України, та чому суд вважає, що такий розмір застави не є для підозрюваного ОСОБА_2 завідомо непомірним.

Вказує, що всупереч п.1 ч.3 ст. 184 КПК України до клопотання слідчого не було надано жодних матеріалів, якими обґрунтовувались доводи клопотання, як в частині обґрунтованості підозри, так і в частині наявності ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. В порушення вимог ст.184 КПК України, ризики, заявлені в клопотанні, викладені формально, без зазначення викладу обставин, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про їх наявність, і без посилання та надання доказів, що підтверджують ці обставини. Отже, подане слідчим клопотання фактично не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам, що в свою чергу виключає можливість його задоволення слідчим суддею. За таких обставин висновок слідчого судді про доведеність наявність ризиків, вказаних у клопотанні, не можна вважати обґрунтованим, оскільки слідчий суддя жодним чином не мотивував, на підставі яких доказів, наданих до клопотання, він дійшов до такого висновку. Такі докази суддею не аналізувалися, не оцінювалися, тому відповідний висновок суду є повністю свавільним.

Зазначає, що невмотивоване взяття під варту, а також обрання найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, причому максимально дозволеної законом тривалості, за умови відсутності обґрунтованої підозри, недоведеності існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та за відсутності обґрунтованого висновку про те, що «жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам», є істотним порушенням норм процесуального права (статті 29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 194, 196 КПК України). Такі дії також є порушенням основоположних прав людини.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у тому, що був залучений в якості закладника наркотичних засобів разом з ОСОБА_4, які за злочинним задумом мали отримувати від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наркотичні засоби та ховати їх у заздалегідь обумовлених місцях на території міста Миколаєва, про що надсилати за допомогою кроссплатформного меседжера для смартфонів та персональних комп'ютерів "Telegram" фото-звіти про місця знаходження наркотичних засобів, для їх подальшої передачі покупцям наркотичних засобів після отримання оплати. 22.06.2017 року під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_8 з метою придбання наркотичних засобів перерахував 3000 гривень на електронний гаманець EasyPay НОМЕР_1, який був створений 21.06.2017 року для зарахування і виведення коштів, отриманих в результаті незаконних операцій з наркотичними засобами. У ході проведеного розслідування встановлено, що із електронного гаманця EasyPay НОМЕР_1 грошові кошти періодично перераховувались на карткові банківські рахунки, якими користувались та знімали грошові кошти ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_2 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який в подальшому перевіз до місця проживання за адресою :АДРЕСА_1, де заздалегідь розфасувавши його по поліетиленовим пакетам з застібкою "zip-lock", почав незаконно зберігати з метою подальшого збуту, до моменту вилучення співробітниками правоохоронного органу.

23.01.2018 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області Москаль С.М., за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9, в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 02.09.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150030004113, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, із встановленням розміру застави у сумі 15000000 гривень.

В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.307 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на наявність ризиків передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, за ступенем тяжкості ч.5 ст.27 - ч.3 ст.307 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за який відповідно до ч.5 ст.12 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування і суду. Також, підозрюваний ОСОБА_2 під час здійснення своєї протиправної діяльності з метою її конспірації використовував акаунти у кроссплатформному меседжері "Telegram", тому, зможе з іншого мобільного пристрою з підключенням до мережі Інтернет увійти до вказаних акаунтів та видалити усю наявну інформацію. ОСОБА_2 під час здійснення своєї протиправної діяльності спілкувався з іншими учасниками вказаної організованої злочинної групи, тому зможе попередити вказаних осіб про викриття їхньої злочинної діяльності та передати відому йому інформацію, якою володіють ограни досудового розслідування. Окрім того, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не має жодних джерел доходів, окрім отримання його внаслідок протиправної діяльності, тому є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність.

Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, вік та стан здоров'я якого дозволяють застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Визначаю розмір застави, слідчий суддя врахував матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та вважав за необхідне визначити заставу у розмірі - 3 000 000 (трьох мільйонів) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків; передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 даних вимог закону дотримано.

Слідчим суддею вірно зазначено в ухвалі про те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307КК України, яке згідно ч.5 ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами: протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.08.2017 року, додатком до протоколу за період з 02.06.2017 року по 20.07.2017 року № 380990656056, протоколом обшуку від 21.01.2018 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2018 року, висновком експерта № 101 від 22.01.2018 року, висновком експерта № 105 від 22.01.2018 року, повідомленням про заміну раніше повідомленої підозри від 23.01.2018 року, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 22.06.2017 року, протоколом огляду предмету від 26.06.2017 року, висновком експерта № 102 від 18.07.2017 року, експрес-накладною №59000265581836.

Тому доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України є безпідставними.

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та слідства, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані обставини підтверджуються тим, що підозрюваний ОСОБА_2 не працює та немає іншого джерела доходу, який було припинено співробітниками поліції, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вину не визнає та на даний час проводяться дії по встановленню інших учасників даної організації.

Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тому, твердження апелянта про те, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків, щодо наявності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є безпідставним.

Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя, при визначені розміру застави 3000000 грн., належним чином не вмотивував своє рішення. Не зазначив обставин, які свідчать про необхідність визначити розмір застави більший чим передбачено п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, його позитивну характеристику, наявність сім'ї , що свідчить про міцні соціальні зв'язки за місцем проведення досудового слідства, а також його зазначену роль в злочині в якому він підозрюється, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір застави в мінімальних межах встановлених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2018 року підозрюваному ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 22 березня 2018 року.

Як слідує із матеріалів судового провадження ОСОБА_2 фактично затриманий о 13 годині 33 хвилин 21 січня 2018 року.

З урахуванням вимог ст. 115, 197 КПК України, та враховуючи зазначене вище, слідчий суддя мав право застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 і, відповідно, визначити дату закінчення дії ухвали про тримання під вартою до 13 години 33 хвилин 21 березня 2018 року.

За такого, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 405 ,407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Петренко Л.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області Москаль С.М. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується о 13 годині 33 хвилин 21 березня 2018 року.

Визначити розмір застави в сумі 140960 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

У разі внесення застави, ОСОБА_2 звільнити з під варти з покладенням на нього наступних обов'язків:

- не відлучатися за межі населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного слідчим органу державної влади.

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді