Вирок № 71974231, 01.02.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: № 1-кп/484/115/18

Справа: № 484/98/18

Вирок

іменем України

01.02.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

при секретарі - Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 1201750110002387 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, одружений, має на утримання малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює оператором на АЗС «Врадіївка», зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 в силу Закону України «Про амністію» раніше не судимий

за ст.286 ч.1 КК України

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кернасовського О.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

що 20.08.2017 в період часу з 06:00 до 07:00 год. він керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується висновком експерта №666 від 13.09.2017, та рухався в умовах необмеженої видимості та оглядовості по своїй правій смузі руху автодороги Р-75 «Тимкове-Балта-Олександрівка» зі сторони Доманівського району, Миколаївської області в напрямку м. Первомайськ, Миколаївської області, зі швидкістю, яка не перевищувала 70 км/год. При цьому ОСОБА_1 перебував у стані стомлення, оскільки перед поїздкою знаходився на роботі на добовій зміні і вночі не спав, чим прямо порушив вимоги п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України, які забороняють водієві керувати транспортним засобом у стані стомлення.

Під час руху, не доїжджаючи 1,1км до повороту на с. Степківка, Первомайського району, Миколаївської області, ОСОБА_1 на певний час через втому відволікся від керування автомобілем та здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги в лівий по ходу руху кювет, де здійснив наїзд на дерево. При цьому сторонніх чинників, які б створювали небезпеку або перешкоду для руху керованого ним автомобіля, не існувало.

Таким чином, ОСОБА_1 грубо та умисно порушив вимоги п.2.3 «б», п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність та не стежив за дорожньою обстановкою, і відповідно не реагував на її зміну, що полягала у зміні напрямку руху автомобіля з виїздом на зустрічну смугу та подальшим виїздом за межі проїзної частини; відволікся від керування транспортним засобом у дорозі через втому; перед початком руху, перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде небезпечним; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримала тілесні ушкодження у вигляді рани лоба, численних забоїв обличчя, переломів 3-4 ребер зліва, перелому спинки носа, які, згідно з висновком експертів №126-К від 30.11.2017, утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в умовах ДТП - при ударах тіла об виступаючі частини салону автомобіля під час з'їзду його в кювет. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Відповідно до висновку цієї ж експертизи переривання вагітності ОСОБА_2 та настання смерті її плоду не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Умисно та грубо порушуючи зазначені вище Правила дорожнього руху України, ОСОБА_1 не передбачав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, однак повинен був і міг їх передбачити, оскільки розумів, що стан стомлення впливає на увагу та час реакції водія під час керування транспортним засобом.

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин і механізму ДТП №734 від 04.10.2017: «У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.2.3 «б», п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання вимог п.2.3 «б», п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, обставини якої розглядаються, в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.2.3 «б», п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. В наведеній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди».

Таким чином ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав в скоєному щиро кається, фактичні обставини справи не заперечує, просить не позбавляти його волі.

Позов прокурора в інтересах Первомайської лікарні про відшкодування матеріальних збитків в зв'язку з находженням на стаціонарному лікуванні потерпілої ОСОБА_2 визнає.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву, де просить справу слухати у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

На думку суду, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: висновком експерта №734 від 04.10.2017 року, де зазначено, що водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.2.3 «б», п.10.1 та п.12.1 ПДР України та мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-ранспортної пригоди шляхом дотримання вимог п.2.3 «б», п.10.1 та п. 12.1 ПДР України. В діях обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.2.3 «Б», п.10.1 та п.12.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Обвинувачений ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди; висновком №667 від 14.09.2017 року згідно якого автомобіль НОМЕР_3 імовірно не контактував з іншими транспортними засобами. Більш точного та об'єктивно встановити чи відбувалось контактування даного автомобіля з іншими транспортними засобами не є можливим оскільки на дослідження не надано відповідний взаємодіючий об'єкт (інший транспортний засіб); згідно висновку експерта №666 від 13.09.2017 року на момент ДТП ходова частина, робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля НОМЕР_4 знаходились в працездатному стані. Несправностей автомобіля, які могли б виникнути до ДТП та могли би вплинути на рух, а також невідповідностей щодо технічного стану транспортного засобу вимогам ПДР України та ДСТУ 3649:2010 в даних досліджуваних системах та механізмах не виявлено; висновком судово-медичної експертизи №126-к від 30.11.2017 при надходженні до Первомайської ЦМБЛ 20.08.2017 року у потерпілої ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді рани лоба, чисельні забої обличчя, перелам 3-4 ребер зліва. перелами спинки носа. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів та могли утворитись в умовах ДТП - при ударах тіла о виступаючі частини салону автомобіля під час з'їзду його в кювет. За ступенем важкості дані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього степеню важкості. Переривання вагітності ОСОБА_2 та настання смерті її плоду не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Судом достовірно встановлено, що сааме ОСОБА_1 керуючи автомобілем, допустив такі порушення правил дорожнього руху України, які призвели до ДТП, внаслідок якого потерпіла отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також данні про особу винного, який визнав себе винним, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має сім'ю, малолітню дитину; працює; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає повне визнання своєї вини, наявність на утриманні малолітньої дитини, вчинення злочину вперше.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік; майновий, сімейний стан; здоров'я; обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання; позитивну репутацію обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Оскільки він працює, має заробіток, покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді штрафу, без призначення додаткового покарання. Оскільки саме таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Судові витрати в наданій справі в загальній сумі 3216 грн. 20 коп. за проведення судово-автотехнічних експертиз по дослідженню технічного стану транспортного засобу та механізму ДТП; судової транспортно-трасологічної експертизи, експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід покласти на ОСОБА_1, оскільки такі витрати документально підтверджені актами прийому-передачі експертних висновків.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 раніше не обирався і суд вважає недоцільним обирати його до набрання вироком законної сили, оскільки досі він сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах Держави в особі Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні на підставі ст.ст. 1166, 1206 ЦК України підлягає задоволенню. З довідки № 44 від 12.10.2017 року з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в акушерському відділенні з 20.08.2017 року по 22.08.2017 року, вартість ліжко-дня за серпень 2017 року склала 1001 грн. 81 коп. Таким чином лікарнею витрачено на лікування потерпілої загалом 2003 грн.62 коп. і вони підлягають стягненню на користь лікарні із ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватив у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі чотириста грн.. без призначення додаткового покарання у вигляду позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-інженерно транспортної експертизи №666 від 13.09.2017 року в сумі 1237 грн.; судово інженерно транспортної експертизи № 667 від 14.09.2017 року в сумі 989 грн. 60 коп..; судово - авто технічної експертизи № 734 від 04.10.2017 року в сумі 989 грн. 60 коп., а всього 3216 грн. 20 коп.

Цивільний позов прокурора Первомайської місцевої прокуратури в інтересах Держави в особі Первомайської міської багатопрофільної лікарні задовольнити повністю. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні (Первомайське УК, м. Первомайськ, 24060300, код ОКПО 38011820, р/р 31417544700009, МФО 826013, ГУДКСУ у Миколаївській області) на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 2003 грн. 62 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: