Рішення № 71973948, 31.01.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/203/2018

130/2808/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених на відшкодування шкоди,

представник позивача ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, в якому вказав, що, вироком апеляційного суду Вінницької області від 21.04.2016 р. ОСОБА_1, яка працювала на посаді касира - контролера філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Жмеринка Вінницької області», визнано винною у заволодінні коштами вкладників банку та призначено покарання за ч.1 ст.190, ч.1 ч.2 ч.3 ст.358, ч.5 ст.191 КК України у виді позбавлення волі. Своїми діями ОСОБА_1 завдала матеріальної шкоди вкладникам ПАТ «Промінвестбанк» зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, спадкоємцем останнього є ОСОБА_7, які визнані потерпілими у даній кримінальній справі. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 звернулись з позовами порядку цивільного судочинства до ПАТ «Промінвестбанк» про відшкодування шкоди, завданої злочином. Рішеннями судів, які набрали законної сили стягнута матеріальна шкода, заподіяна внаслідок вчинення злочину бувшим працівником банку ОСОБА_1 під час виконання нею своїх службових обов’язків, а саме: рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2017р. стягнуто на користь ОСОБА_4 10000 грн.; рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2017 р. стягнуто на користь ОСОБА_5 216724 грн.; рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20.12.2016р., змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2017р., стягнуто на користь ОСОБА_7 15019 грн. та 2344,20 доларів США. ПАТ «Промінвестбанк» добровільно виконані вищевказані рішення судів та сплачені кошти, що підтверджується виписками по рахунку. Відповідно, позивач, повністю відшкодувавши шкоду, завдану з вини його працівника (відповідача) при виконанні останнім своїх трудових обов'язків, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідачки в розмірі виплаченого відшкодування вказаним вкладникам. Відповідачка на даний час відбуває покарання в Чорноморській виправній колонії управління ДПС України в Одеській області (№74) в м. Одеса. Просив стягнути з відповідачки на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» виплачені на відшкодування кошти в сумі 241743 грн., 2344,20 долара США та сплачений судовий збір.

01.12.2017 року відкрито провадження в справі. Попереднє судове засідання не призначалось.

Згідно пункту 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За погодженням із представником позивача суд продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

31.01.2018 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила, що вина відповідачки підтверджується вироком Апеляційного суду Віницької області від 21.04.2016 року. Позивач повністю відшкодував шкоду завданої з вини його працівника відповідачки ОСОБА_1 при виконанні нею трудових обов’язків, добровільно виконавши рішення про відшкодування вкладникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в загальній сумі 241743 грн. та 2344,20 дол. США, а тому позивач має право зворотної вимоги (регресу) до відповідачки у розмірі виплаченого відшкодування. Просила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 надала письмові пояснення з цього приводу. Зазначила, що заперечує проти позову в зв’язку з тим, що вона знаходиться в місцях позбавлення волі та на підставі постанови ВП №52433085 від 10.05.2017 року Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Вінницькій області ВДВС з її пенсії щомісячно відраховують на погашення боргу на користь ПАТ «Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк», починаючи з 01.08.2017 року в розмірі 20 % від суми пенсії, місячні платежі погашення 341,24 грн.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що вироком Апеляційного суду Вінницької області від 21.04.2016 р. ОСОБА_1, яка працювала на посаді касира - контролера філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Жмеринка Вінницької області», визнано винною у заволодінні коштами вкладників банку та призначено покарання за ч.1 ст.190, ч.1 ч.2 ч.3 ст.358, ч.5 ст.191 КК України. Цивільні позови ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4 до ПАТ ПАТ «Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк» - залишено без розгляду. Залишено в силі вирок суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_10 на користь ПАТ «Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк» 1127858,28 грн. - завданого збитку, на користь держави 23695,92 грн. (а.с.4-15).

Таким чином, за вироком Барського районного суду та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області у кримінальному провадженні із ОСОБА_1 в даний час стягуються збитки на користь банку та судові витрати на користь держави, які не включають збитки, що спричинені банку в зв’язку із здійсненими виплатами потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_4, спадкоємцю ОСОБА_9 – ОСОБА_7.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2017 р. стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціоний банк» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 10000.00 грн. заборгованості за договором про відкриття та обслуговування депозиту (а.с.16-21).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2017 р. стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціоний банк» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 216724 грн. про відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с.22-26)

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20.12.2016р., змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2017р., стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціоний банк» (третя особа ОСОБА_1В.) на користь ОСОБА_11 стягнуто 15019 грн. та 2344,20 доларів США (а.с.26 зв.-30).

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_5 виплачено заборгованість у сумі 216724 грн.(а.с.31).

Відповідно заяви про видачу готівки ОСОБА_4 сплачено заборгованість у сумі 10000 грн. (а.с.32)

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_7 виплачено заборгованість у сумі 15019 грн. та 2344,20 доларів США (а.с.33-34).

Згідно відомостей Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції №2.5-10704 від 09.11.2017 року відповідачка ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання в Чорноморській виправній колонії управління ДПС України в Одеській області ( № 74) за адресою: м. Одеса, вул. Люсдорфська дорога,15 (а.с.35).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична адреса ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ вул. Шевченка, 12 (а.с.36).

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. А тому в суду немає підстав для їх відхилення.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 134 Кодексу законів про працю визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Отже, з огляду на підстави та обґрунтування заявленого представником позивача позову до ОСОБА_1 в порядку регресу, судом встановлено, що позивачем ПАТ «Промінвест Банк» були виплачені кошти за судовими рішеннями у зв’язку із спричиненням шкоди ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, спадкоємцем якого є ОСОБА_7, яких в кримінальному провадженні було визнано потерпілими від злочину завданого відповідачкою, як співробітником ПАТ «Промінвест Банк». Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідачки від обов’язків відшкодувати завдані збитки, судом не встановлено.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicataостаточні рішення національних судів не мають ставитися під сумнів.

Частиною 5 ст. 83 ЦПК України передбачено, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, в межах, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного, суд вважає, у позивача виникло право на стягнення в порядку регресу, після виплати коштів за судовими рішеннями, з винної особи ОСОБА_1 в порядку ст.1191 ЦК України, тому позов слід задовольнити.

Разом з тим, в межах задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82,141, 206, 259, 430, 263-265 ЦПК України, п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, ч.1 ст. 134 Кодексу законів про працю, 1161,1191 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» виплачені на відшкодування шкоди кошти в сумі 241743 (двісті сорок одна тисяча сімсот сорок три) гривні та 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) долари США 20 (двадцять) центів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 4557 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; місце перебування: Чорноморська виправна колонія (№74) вул. Люсдорська дорога, 15 м. Одеса, 62059, РНОКПП НОМЕР_1), Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (місцезнаходження: м. Київ, провулок Шевченка, 12, ЄДРПОУ 09302576).

Суддя: