Рішення № 71973864, 22.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36145/16-а

Провадження № 2-а/761/14/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притула Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника Київського міського

військового комісаріату: Ткаченко Т.Г.,

представника Міністерства оборони України: Калюжного А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2016 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В своїх вимогах з урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просить: визнати протиправною діяльність Київського міського військового комісаріату, які полягають у відмові 28.04.2016 року та 10.05.2016 року в прийнятті від нього документів для здійснення доплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності; визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату, яка полягає у не складанні висновку щодо можливості здійснення позивачу доплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності та з урахуванням раніше виплаченої суми, а також неподання зазначеного висновку головному розпорядникові бюджетних коштів; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не проведення перерахунку та виплати заявнику одноразової грошової допомоги, виходячи із встановленого постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року у справі № 2-а-5199/11 розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 9859,15 грн.; зобов'язати Міністерство оборони України вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 зазначеної одноразової грошової допомоги виходячи з постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року у справі № 2-а-5199/11, а також зобов'язати Київський міський військовий комісаріат скласти висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності; визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату, з урахуванням раніше виплаченої суми, а також неподання зазначеного висновку головному розпорядникові бюджетних коштів; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не проведення перерахунку та виплати заявнику одноразової грошової допомоги, виходячи із встановленого постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року у справі № 2-а-5199/11 розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 9859,15 грн., який подати головному розпоряднику бюджетних коштів.

Вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2011 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби та виплачено одноразову допомогу.

У квітні 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що дає право йому на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з врахуванням раніше виплачених сум.

Як зазначає позивач, 28.04.2016 року в порядку визначеному постановою Кабінету міністрів України №499 від 28.05.2008 року він звернувся до Київського міського військового комісаріату для складання висновку щодо виплати доплати до одноразової грошової допомоги на направлення документів розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України для прийняття відповідного рішення. Але йому було відмовлено у прийнятті документів. Потім він звернувся зі скаргою до Київського міського військового комісаріату від 29.04.2016 року, проте його скаргу залишено без належного реагування.

29.04.2016 року позивач звернувся зі скаргою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та йому було повідомлено, що на осіб, які отримали інвалідність первинно до 2014 року дія постанови Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975 не поширюється.

Позивач зазначає, що йому не вірно розрахована одноразова грошова допомога, оскільки постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року у справі №2-а-5199/11 розмір його грошового забезпечення за березень 2011 року встановлено в розмірі 9 859,15 грн., а тому відповідно він має право додатково на суму 111 216,00 грн.

Позивач в судовому засіданні просив зупинити провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №760/11122/17, проте ухвалою суду від 22.01.2018 року його заява була відхилена.

Представник Міністерства оборони України в запереченнях, які надійшли до суду 19.09.2017 року просив частину позовних вимог до Міністерства оборони України залишити без розгляду та справу передати до Окружного адміністративного суду. Водночас в судовому засіданні представник не підтримав заявлені клопотання та не заперечував щодо подальшого розгляду справи Шевченківським районним судом м.Києва.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що в їх діях відсутнє порушення вимог діючого законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник Київського міського військового комісаріату в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог, оскільки їх дії відповідали положенням чинного законодавства.

Вислухавши сторони, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в позові за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в червні 2011 року ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності.

В квітні 2016 року ОСОБА_1 при повторному огляді було встановлено ІІ групу інвалідності.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року (справа 2-а-5199/11) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинених на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення ОСОБА_1 основної пенсії у належному розмірі з урахуванням всіх складових грошового забезпечення з 1 квітня 2011 року довічно у розмірі згідно частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України від 04.04.2006 № 3591-VI) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 у справі № 2а-5199/11; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 основну пенсію з 1 квітня 2011 року довічно відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону України від 04.04.2006 № 3591-VI) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 у справі № 2а-5199/1, виходячи із розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 9859,15 грн., що включає грошове забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням в сумі 7275,94 грн. та виплачену грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 2583,21 грн., здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.

Постанова набрала законної сили.

Позивач звертався до Міністерства оборони України із зверненням та просив здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги з врахуванням розміру грошового забезпечення в сумі 9 859,15 грн., яке визначене постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2016 року у справі №2-а-5199/11, проте йому листом від 04.01.2017 року за №248/3/6/2963/30 відмовлено в цьому, оскільки зазначене рішення суду не має зобов'язання щодо перерахунку Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги.

Крім того, Солом'янський районний суд м.Києва розглянув позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (справа №760/11122/17) та визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року /у редакції станом на 21 червня 2011 року/, у неналежному розмірі; зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 як інваліду 3 групи станом на 21 червня 2011 року одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року /у редакції станом на 21 червня 2011 року/, виходячи з розміру грошового забезпечення в розмірі 9 859,15 грн. з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 як інваліду 2 групи станом на 26 квітня 2016 року одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року /у редакції станом на 21 червня 2011 року/, виходячи з розміру грошового забезпечення в розмірі 9 859,15 грн. з урахуванням раніше виплаченої суми.

Рішення станом на день розгляду справи не набрало законної сили.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час встановлення ІІІ групи інвалідності позивачу) було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб були визначені постановою Кабінету міністрів України від 28.05.2008 №499.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У відповідності до п.7 Порядку, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п.3 Порядку, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04 липня 2012 року N 5040-VI статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції та доповнено статтею 16-3 згідно з якою якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Водночас згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону від 04 липня 2012 року N 5040-VI, дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що відносно ОСОБА_1 в 2011 році було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 184 558,50 грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що йому 28.04.2016 року та 10.05.2016 року Київським міським військовим комісаріатом було відмовлено в прийнятті документів для здійснення доплати одноразової грошової допомоги.

Проте в судовому засіданні не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення позивача в зазначені дати до Київського міського військового комісаріату.

ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату зі скаргою, на яку листом від 10.05.2016 року за №ВСЗ/1057 Київський міський військовий комісаріат повідомив, що ОСОБА_1 21.06.2011 року первинно встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби відповідно до чого виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 184 558,50 грн. Так як у квітні 2016 року встановлено вищу групу інвалідності при повторному огляді, у відповідності до положень ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975 доплата одноразової грошової допомоги не передбачена, так як пройшло понад два роки після первинного встановлення інвалідності.

На звернення ОСОБА_1 департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 31.05.2016 року №248/3/6/2841/2505 надав відповідь та пояснив, що на колишніх військовослужбовців та тих, що отримали інвалідність первинно до 2014 року, дія Закону України від 04.07.2012 року №5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», яким змінено редакцію статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975) не поширюється. Також повідомлено, що згідно з листом Міністерства охорони здоров'я України від 27.04.2016 року №16.06-16/625-16/10515 днем встановлення інвалідності вважається дата проходження громадянином первинного огляду медико-соціальної експертної комісії.

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 направив до Київського міського військового комісаріату заяву в якій просив прийняти від нього документи, скласти мотивований висновок та подати документи розпорядникові бюджетних коштів відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 28.05.2008 №499 для виплати доплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності та з урахуванням раніше виплаченої суми, виходячи із розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 9 859,15 грн.

Зазначена заява отримана Київським міським військовим комісаріатом 17.10.2016 року.

В подальшому Київський міський військовий комісаріат листом від 19.10.2016 року №ВСЗ/2578 направив директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України за належністю заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року №499 як інваліду війни 2 групи (травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби) для подальшого опрацювання.

До листа було прикладено копії документів необхідних для прийняття рішення Міністерством оборони України. Як вбачається, до листа не було прикладено копії постанови суду.

Зазначений лист із документами не повертався до Київського міського військового комісаріату для складання висновку на виконання п.7 Порядку.

Позивач в позовній заяві зазначав, що Київський міський військовий комісаріат не підготував висновок в порушення п.7 Порядку та не направив копії постанови суду. Проте представник Київського міського військового комісаріату зазначив, що зазначений лист і є висновком, оскільки законодавством не встановлено його форми, а їх обов'язку щодо направлення копії постанови не встановлено законодавством, так як п.3 Порядку містить вичерпний перелік документів, які мають бути направлені.

Отже, оскільки Порядком не затверджена форма висновку, суд вважає, що лист, який було направлено до Міністерства оборони України і є висновком в розумінні п.7 Порядку.

Що ж стосується направлення копії постанови суду, то так як Порядком не передбачено направлення рішень суду, тому такі дії (бездіяльність) Київського міського військового комісаріату не можуть бути визнані протиправними.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на засіданні, яке відбулось 25.11.2016 року розглянула питання призначення одноразової грошової допомоги та прийшла до висновку про відмову в її призначенні, оскільки зміна інвалідності відбулась протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.

В судовому засіданні позивач пояснив, що зазначений висновок він на даний час оскаржує в судовому порядку, справа знаходиться на розгляді в Солом'янському районному суді м.Києва. Рішення на даний час по справі не прийнято.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, так як Київський міський військовий комісаріат на виконання положень Порядку направив до Міністерства оборони України висновок із документами, які визначені п.3 Порядку. Міністерство оборони прийняло рішення (відмову) щодо виплати одноразової грошової допомоги, яке на даний час оскаржується в судовому порядку в іншому провадженні, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296КАС України, суд

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула