Рішення № 71972224, 25.01.2018, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/927/17

№2-а/680/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2018 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Польової В.Є.,

за участі секретаря судового засідання – Максимчука С.М.,

позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи тим, що має загальний стаж роботи 25 років і 6 місяців, з них трактористом понад 20 років 6 місяців. Відповідач листом відмовив у призначенні пільгової пенсії та зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи. З урахуванням уточнених у судовому засіданні позовних вимог просить визнати відмову відповідача в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправною; зобов’язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах з 21 липня 2015 року, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01 червня 1977 року по 13 травня 2002 року.

В судовому засіданні позивач та його представник, позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, пояснив суду, що позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії через те, що його загальний стаж роботи становить 20 років 7 місяців 22 дні, з них стаж роботи трактористом становить 15 років 8 місяців 5 днів. Пільговий стаж не підтверджено первинними документами, відсутні відомості про роботу в ТОВ «Вільховецьке». Окрім того, згідно акту перевірки у відомостях нарахування заробітної плати професія позивача вказана – «механізатор». Тому підстав для призначення пенсії на підставі п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не має.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», відповідно до якого змінено предметну юрисдикцію адміністративних суддів. Так, відповідно вимог ст. 20 КАС України з 16 грудня 2017 року окружним адміністративним судам підсудні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Проте ч. 3 ст. 30 КАС України передбачає, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до п. 10 Розділ VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження у даній справі відкрито 7 листопада 2017 року, тому дана справа підлягає розгляду Новоушицьким районним судом Хмельницької області за правилами КАС України в редакції Закону №2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року у порядку загального позовного провадження, оскільки питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відповідності до ст. 260 КАС України, не було вирішено в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши докази окремо, а також у їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Призначення пенсії за віком на пільгових умовах закріплено в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до п. «в» якого, передбачено, що таке право мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

До трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносять працівників, які оформлені на роботу трактористами - машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам - машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або в міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних та причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.18 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

04 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення відповідної пенсії /а.с.57/.

Віньковецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області листом № 2019/03 від 10 липня 2017 року позивачу відмовлено у призначені пільгової пенсії, оскільки рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 26 грудня 2015 року № 21 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи: з 14 листопада 1978 року по 18 листопада 1980 року - через проходження позивачем військової служби; з 01 червня 1977 року по 13 листопада 1978 року, з19 листопада 1980 року по 31 грудня 1980 року, з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року - через не підтвердження первинними документами роботи на посаді тракториста; з 01 січня 2001 року по 13 травня 2002 року – через відсутність відомостей про роботу у ТОВ «Вільховецьке».

Зараховано до пільгового стажу періоди роботи трактористом в колгоспі ім. Кірова, згодом КСП «Кірова», ТОВ «Вільховецьке» з 01 січня 1981 року по 31 грудня 1985 року, з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 червня 1977 року по 14 листопада 1978 року працював трактористом в колгоспі ім. Кірова; з 14 листопада 1978 року по 18 листопада 1980 року проходив строкову військову службу, після якої продовжив працювати у колгоспі імені Кірова, в подальшому реформованого у КСП «Кірова» , ССВ імені Кірова, ТОВ «Вільховецьке», ТОВ «Батьківщина» с. Вільховець; 13 травня 2002 року звільнений з ТОВ «Батьківщина» за власним бажанням; 17 січня 2002 року прийнятий опалювачем на період відпустки основного працівника, а 15 лютого 2002 року звільнений з посади опалювача в зв’язку із виходом із відпустки основного працівника.

Підтвердження вищевказаних періодів роботи містяться у трудовій книжці, військовому квитку № 3766457, архівних довідках за № 591, №592, № 593, №594, №595, №596 від 21 квітня 2017 року.

Як свідчить витяг з ЄДРПОУ ТОВ «Батьківщина» є сільськогосподарським підприємством, вид економічної діяльності – сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги, державна реєстрація якого припинена 17 листопада 2005 року.

Факт роботи позивача у вказані періоди трактористом підтверджено показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали з позивачем і підтвердили факт роботи останнього трактористом у колгоспі імені Кірова, реформованого у КСП «Кірова» , ССВ імені Кірова , ТОВ «Вільховецьке», ТОВ «Батьківщина» с. Вільховець, Новоушицького району, Хмельницької області.

Що стосується періодів стажу з 01 червня 1977 року по 13 листопада 1978 року, з 19 листопада 1980 року по 31 грудня 1980 року, з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року, суд зазначає наступне.

З листа відповідача вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу зазначених періодів роботи через не підтвердження первинними документами роботи трактористом.

Стаж роботи ОСОБА_1 трактористом в колгоспі ім. Кірова с. Вільховець та його правонаступниках у зазначений вище період підтверджений належним та допустимим доказом, зокрема, трудовою книжкою, та безпідставно не включений відповідачем до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що встановлений п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а факт відсутності первинних документів не є підставою для відмови в зарахуванні даного стажу до пільгового стажу.

Відносно відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу періоду строкової військової служби з 14 листопада 1978 року по 18 листопада 1980 року, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Тобто, необхідною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є займання особою на момент призову на строкову військову службу, посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 з 01 червня 1977 року по 14 листопада 1978 року він працював трактористом в колгоспі ім. Кірова, а з 14 листопада 1978 року по 18 листопада 1980 року проходив строкову військову службу.

Тому зазначений вище період строкової військової служби необхідно зарахування до пільгового стажу позивача.

Що стосується періоду роботи з 01 січня 2001 року по 13 травня 2002 року, відповідачем відмовлено у зарахуванні даного стажу у зв’язку із відсутністю відомостей про роботу у ТОВ «Вільховецьке». З трудової книжки позивача вбачається, що останній був звільнений 13 травня 2002 року ТОВ «Батьківщина», а не ТОВ «Вільховецьке». Крім того згідно архівної довідки №596 від 21 квітня 2017 року /а.с.29/ ОСОБА_1 протягом 2001-2002 років працював у ТОВ «Батьківщина», а тому відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача, як тракториста є необґрунтованою.

Враховуючи наведене відмова відповідача у зарахуванні позивачу до пільгового стажу період роботи з 01 червня 1977 року по 13 травня 2002 року включно трактористом є незаконною, тому позов в цій частині є обґрунтованим.

Посилання представника відповідача на те, що позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоди де зазначено професію «механізатор» не може братися до уваги, оскільки термін «механізатор» (у випадку визначення посади ОСОБА_1Б.) є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів, де зазначено професію «механізатор» є необґрунтованою.

В той же час, у задоволені позовних вимог про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня виникнення даного права, слід відмовити, виходячи з наступного.

Пункт «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає три умови, які дають право особі (чоловіку) на отримання пільгової пенсії, а саме: 1) досягнення 55 років; 2) наявність необхідного загального стажу - не менше 30 років; 3) наявність пільгового стажу на роботі тракториста - машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства – не менше 20 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 досяг віку 55 років, його пільговий стаж роботи трактористом становить 24 роки 11 місяців 12 днів, загальний трудовий стаж становить 25 років 10 днів (за період з 01 червня 1977 року по 13 травня 2002 року – 24 роки 11 місяців 12 днів; за період з 17 січня 2002 року по 15 лютого 2002 року – 28 днів), тобто є меншим 30 років, та недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Наявний у позивача загальний стаж також є недостатнім для призначення пільгової пенсії за зниженням пенсійного віку, оскільки з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року необхідний стаж становить не менше 26 років 6 місяців, який у позивача відсутній.

Доводи представника позивача щодо зарахування позивачу «додаткового стажу» за роботу з шкідливими умовами праці є необґрунтованими, оскільки таких вимог позивач не заявляв та не звертався з такими до відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії позивачу відповідно до п. «в» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 1 ст. 132, ч. ч.1,4 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру за які сплачено судовий збір у сумі 1920 гривень та задоволення судом лише однієї позовної вимоги, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір у сумі 640 гривен.

Керуючись ст.ст.2,5, 139,241,242,244, 245, 246 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Віньковецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01 червня 1977 року по 13 травня 2002 року включно трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі імені Кірова, реформованого в КСП «Кірова», ССВ імені Кірова, ТОВ «Вільховецьке», ТОВ «Батьківщина» с. Вільховець, Новоушицького району, Хмельницької області.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на користь ОСОБА_1 640 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи , якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_1.

Відповідач: Віньковецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, місцезнаходження: 32500, Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вулиця Лесі Українки, будинок 1А, ЄДРПОУ - 40355092.

Суддя: ОСОБА_5