Рішення № 71971200, 23.01.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1853/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Палюх Н.М.

при секретарі Андрушко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Чортківської міської ради, Виконавчого комітету Чортківської міської ради, треті особи: Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації та Відділ у Чортківському районі Головного управління держгеокадасту у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання до вчинення дій

в с т а н о в и в:

Представництво Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу 26.04.2017р. звернулося до суду з позовом, змінивши в подальшому предмет позову, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Чортківської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань – «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Д. Пігути 31Б – Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні у м.Чорткові Тернопільської області та зобов'язати Чортківську міську раду та її виконавчий комітет виконати вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань – «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Д. Пігути 31Б – Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні у м.Чорткові Тернопільської області. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в м.Чорткові є три єврейських кладовища, які перебувають на обліку Тернопільської обласної інспекції охорони памяток історії та культури. Найдавніше кладовище розташоване в межах вул. Пігути, 31 Б - Незалежності, 24-А в м.Чорткові Тернопільської області біля корпусу районної лікарні. На місці кладовища посаджено сад, частково збережено мур 6-8м та відновлено могилу єврейського філософа і духовного наставника Давида – ОСОБА_1, яка є місцем паломництва євреїв. В межах кладовища неодноразово відбувались порушення законодавства в сфері охорони та збереження культурної спадщини, що підтверджується листом управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА від 29.07.2005р., згідно якого на території стародавнього єврейського кладовища виконувалися роботи з будівництва зовнішньої мережі каналізації без належних дозволів. Усі намагання позивача усунути такі порушення, винести каналізаційну мережу з території єврейського кладовища, створити ландшафтно-меморіальний комплекс «Історичний Єврейський цвинтар» чи в інший спосіб домогтися виконання органами місцевого самоврядування у м.Чорткові своїх повноважень у сфері охорони та збереження культурної спадщини, утримання кладовищ, використання земель кладовища за цільовим призначенням, встановлення їх статусу тощо, виявилися безрезультатними. Згідно останньої відповіді Чортківської міської ради від 11.11.2016р. №01-11/1533 на звернення позивача щодо виготовлення проекту землеустрою з метою упорядкування місць поховань на кладовищі запропоновано звернутись до керівництва Чорківської центральної комунальної міської лікарні, що свідчить про її формальність та бездіяльність Чортківської міської ради. Саме з цієї дати діями (бездіяльністю) відповідача порушено безпосередні права та інтереси позивача за захистом яких він звернувся. Окрім цього, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998р. № 604 –р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» затверджено додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України, згідно якого на відповідачів покладено обов»язок виконувати функції замовника та укладати з цією метою контракти на виявлення, дослідження об»єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об»єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об»єкти. Однак відповідачі вимоги даного розпорядження не виконують.

В судовому засідання представники позивача позов підтримали, покликаючись на мотиви такого, дали пояснення аналогічні доводам наведеним в позовній заяві. Просять позов задовольнити.

В судове засідання представники відповідачів - Чортківської міської ради та Виконавчого комітету Чортківської міської ради не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про причини неявки суду не повідомили. Чортківська міська рада надала суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову з мотивів викладених в такому та просить в позові відмовити. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Представник третьої особи - Управління культури Тернопільської області державної адміністрації в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні доводам викладеним в письмовому поясненні. Просить позов задовольнити.

Треті особи - Міністерство закордонних справ України, Відділ у Чортківському районі Головного управління держгеокадасту у Тернопільській області в судове засідання своїх представників не направили, проте надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності, що суд вважає за можливе.

Третя особа - Міністерство культури України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направило та причини його неявки не повідомило і суд вважає за можливе розглянути справу без участі такого.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи Управління культури Тернопільської області державної адміністрації, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органами управління у сфері охорони культурної спадщини є спеціально уповноважені органи, до яких віднесені органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Обов'язки із забезпечення охорони, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог ч.5 ст.8, ст.31, ч.2 ст.23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

Статтею 3 цього Закону визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України тощо.

Відповідно до Міжурядової Угоди, укладеній між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки "Про охорону та збереження культурної спадщини" від 04.03.1994 p., - кладовища, похований жертв репресій тоталітарних режимів визначені об'єктами культурної спадщини, які підлягають до збереження та охороні в цілях і рамках цієї Угоди. Сторони (Україна та США) взяли на себе зобов'язання щодо виконання умов даної Угоди.

Поняття "культурна спадщина", в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам'ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», до історичних об'єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Судом встановлено, що у м. Чорткові Тернопільської області є три єврейських кладовища, які перебувають на обліку Тернопільської обласної інспекції охорони пам»яток історії та культури. Найдавніше кладовище розташоване в межах вул. Д.Пігути 31 Б - Незалежності 24-А біля корпусу районної лікарні. Надмогильні пам»ятники не збереглися. На місці кладовища посаджено сад. Частково збережено мур 6- 8 м та відновлено могилу єврейського філософа і духовного наставника ОСОБА_2 ОСОБА_1, яка є місцем паломництва єврейських хасидів, що підтверджується листом Тернопільської ОДА від 27.04.2005 року /а.с. 186/.

В межах кладовища неодноразово відбувались порушення законодавства в сфері охорони та збереження культурної спадщини. Так, згідно листа управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА від 29 липня 2005 року щодо виконання робіт з будівництвазовнішньої мережі каналізації на території стародавнього єврейського кладовища за наслідками перевірки управління проінформувало, що за виконання будівельних робіт без належного оформлення дозволу постановами обласної інспекції Держархбудконтролю притягнуто до відповідальності начальника ПМК-258 згідно вимог ст..96 КУпАП, ч.2 ст.1 ЗУ «Про відповідальність підприємств, їх об»єднань, установ та організацій за правопорушення у сферімістобудування». Приписами інспекції зобов’язано припинити виконання робіт, а будівництво привести до вимог чинного законодавства /а.с. 185/.

Згідно листа управління охорони здоров»я Тернопільської ОДА від 01 серпня 2005р. вбачається, що Приписами інспекції від 21.06.2005р. № 12 зобов’язано ПМК – 258 невідкладно припинити виконання будівельних робіт та попереджено головного лікаря Чортківської районної лікарні про недопустимість порушення припису Держархбудконтролю та запропоновано Чортківській міській раді спільно з позивачем визначити межі території спірного кладовища та його охоронної зони /а.с.184/.

Усі листування позивача та прохання з вимогами усунути такі порушення і винести каналізаційну мережу з території єврейського кладовища неодноразово безрезультатно розглядались протягом останніх років, Розпорядженням голови Чортківської РДА було створено комісію, проведено обстеження та обговорено варіанти переносу системи водовідведення.

Позивачем також було ініційовано можливість розміщення ландшафтно-меморіального комплексу у м.Чорткові, розроблено пояснювальну записку та креслення.

Директор Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу також звертався до Прокуратури Чортківського району Тернопільської області з приводу статусу єврейського кладовища, що знаходиться по вул. Незалежності, 24-А в м. Чорткові. З наданої Прокуратурою Чортківського району Тернопільської області за результатами перевірки щодо статусу єврейського кладовища було винесено протест на п.2.1 рішення сесії міської ради №250 від 30 вересня 2005 року «Про відкликання рішення XVII сесії Чортківської міської ради від 29 липня 2005 року», згідно якого питання встановлення ландшафтно- меморіального комплексу «Історичний єврейський цвинтар» вирішено винести на розгляд комісії представників районної та міської рад, райадміністрації. Голові виконавчого комітету Чортківської міської ради внесено припис про негайне вжиття заходів щодо організації охорони та утримання в належному стані території стародавнього єврейського кладовища і з цією метою затвердити положення з охоронним режимом і підписанням землекористувачами охоронного зобов’язання /а.с. 187-188/.

Тривалі намагання позивача усунути такі порушення, створити ландшафтно- меморіальний комплекс «Історичний Єврейський цвинтар» чи в інший спосіб домогтися виконання органами місцевого самоврядування у м.Чорткові своїх повноважень у сфері охорони та збереження культурної спадщини, утримання кладовищ, використання земель кладовища за цільовим призначення, встановлення їх статусу тощо виявились безрезультатним.

Також судом встановлено, що представник позивача звертався до відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Чортківської міської ради щодо виготовлення проекту землеустрою з метою упорядкування місць поховань на єврейському кладовищі у м. Чорткові. Дане звернення було розглянуто 03.11.2016р. на засіданні постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин, екології на сталого розвитку міської ради, якою позивачу запропоновано звернутись до керівництва Чортківської центральної комунальної міської лікарні, оскільки дана земельна ділянка по вул. Д. Пігути, 31 б у м. Чорткові, знаходиться у їхньому користування, на підставі Державного Акту на право постійного користування Серія ЯЯ № 297309 від 29.07.2010р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998р. № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України" затверджено додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України.

Відповідно до п. 2 Додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації.

Пунктом 3 цього розпорядження зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

Відповідно до п. 4 цього розпорядження зобов»язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування постійно не допускати проведення будівельних робіт у місцях де залишились сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ.

Суд зазначає, що моментом припинення дії нормативно-правового акта є момент втрати його юридичної сили. Згаданий акт Кабінету Міністрів України є чинним, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час. Коло осіб, на яких розповсюджується його дія, є необмеженим, що свідчить про його нормативний характер та не містить жодної ознаки акту індивідуальної дії.

Тому, на переконання суду, встановлений у розпорядженні проміжок часу виконання робіт (1998-1999 років) не свідчить про завершення його дії в часі, а навпаки вказує на тривалу бездіяльність відповідачів щодо невиконання п.п. 2, 3, 4 цього розпорядження щодо місць давніх поховань - "Єврейського кладовища", яке розташоване в межах вул. Пігути, 31 Б - Незалежності, 24-А в м.Чорткові Тернопільської області.

Враховуючи наведене, виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998р. № 604-р, а саме віднесення об'єктів (в тому числі кладовищ) до історичних об'єктів культурної спадщини проводиться в порядку визначеному Законом України "Про охорону культурної спадщини" та "Порядку обліку об'єктів культурної спадщини", що затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158.

Положеннями ст.1 Закон України «Про охорону культурної спадщини», визначено, що об'єкт культурної спадщини визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам»яткою культурної спадщини, в силу положень ст.1 Закон України «Про охорону культурної спадщини», є об"єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих памяток України, або обєкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) обєкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих памяток України.

Охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст.1 Закон України «Про охорону культурної спадщини» являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Тобто, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно із ст.ст. 3-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, частиною 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих памяток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих обєктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення обєктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих памяток України та про внесення змін до нього щодо памяток національного значення; 6) занесення обєктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих памяток України та внесення змін до нього щодо памяток місцевого значення.

При цьому, частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Таким чином, на відповідачів покладено обов'язок виконувати функції замовника та укладати з цією метою контракти на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об'єкти.

"Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626).

Зокрема, п. 1 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 року №626) (далі - Порядок) передбачено, що обєкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих памяток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо обєктів національного значення) та Мінкультури (щодо обєктів місцевого значення).

На кожний об"єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення обєкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (п. 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно п. 3 Порядку облікова документація на об"єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються памятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об"єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об"єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об"єктів культурної спадщини.

Згідно п. 4 Порядку облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об"єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

«Порядок обліку об'єктів культурної спадщини» регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року №158.

Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об"єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення обєктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (п. 1.3. Порядку).

На виявлені об"єкти культурної спадщини складається облікова картка об"єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об»єкта (пам"ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 2.3. Порядку).

Таким чином, суд зазначає, що занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, Чортківської міської ради Тернопільської області та його виконавчого органу, який повинен виготовити облікову документацію на кожен із об"єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня. За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення обєкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення обєкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об'єктів культурної спадщини.

Однак, як досліджено судом, попри наведені правові норми у сфері охорони культурної спадщини, відповідачами облікова документація на об»єкти культурної спадщини не складалася і на розгляд органу охорони культурної спадщини вищого рівня не скеровувалася.

Натомість судом встановлено, що територія колишнього єврейського кладовища є занедбаною, втратила зовнішні ознаки, на місці кладовища посаджено сад, частково збережено мур 6-8 м, що в межах кладовища неодноразово відбувались порушення законодавства в сфері охорони та збереження культурної спадщини так як на території стародавнього єврейського кладовища виконувалися роботи з будівництва зовнішньої мережі каналізації без належних дозволів, що підтверджується зібратими по справі доказами, зокрема листом Управління охорони здоров»я Тернопільської ОДА від 01.08.2005р. та листом Управління містобудування та архітектури від 29.07.2005р., а тому дане свідчить про бездіяльність відповідачів та невиконання ними норм чинного законодавства.

Також судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що територія давнього єврейського кладовища та давніх поховань були предметом вивчення та дослідження позивачем, з цією метою вивчалися архівні документи, що зберігаються, як у вітчизняних, так і в закордонних архівах, та що позивач неодноразово звертався до відповідачів із заявами про вчинення дій щодо організації, обстеження та вивчення місць давніх поховань - "Єврейське кладовище", що розташоване в межах вул. Пігути, 31 Б - Незалежності, 24-А в м.Чорткові Тернопільської області, однак відповідачем жодних дій вчинено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Чортківська міська ради та її виконавчий комітет не виконали п. 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998р. № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме єврейське кладовище не обстежено, межі не вивчено, на облік не взято, заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження відповідачами не вжито.

Бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України.

Відповідачами до справи не надано жодних належних та допустимих доказів про виконання дій щодо предмету спору, які повинні були і могли вчинити.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов»язання вчинити дії є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чортківської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань – «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Д. Пігути 31Б – Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні у м. Чорткові Тернопільської області.

Зобов'язати Чортківську міську раду та її виконавчий комітет виконати вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань – «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Д. Пігути 31Б – Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні у м. Чорткові Тернопільської області.

Стягнути на користь Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу з Чортківської міської ради та її виконавчого комітету по 800 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя