Рішення № 71969174, 02.02.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-о/243/83/2018

Номер справи 243/11849/17

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«02» лютого 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.

за участю секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи: Слов’янської міської ради Донецької області про встановлення факту постійного проживання,-

ВСТАНОВИВ :

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області в інтересах ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи: Слов’янської міської ради Донецької області про встановлення факту постійного проживання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 січня 2017 року у віці 80 років померла мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначена квартира з 09 вересня 2015 року відповідно Договору дарування квартири належить ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але він постійно проживав і вів спільне господарство зі своєю матір’ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, з вересня 2015 року до моменту її смерті, тобто 04 січня 2017 року.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 зі своєю матір’ю ОСОБА_3 підтверджується Актом обстеження житлово-матеріальних умов № 133 від 21 лютого 2017 року та Довідкою від 21 лютого 2017 року.

Встановлення факту постійного проживання необхідне ОСОБА_1 для визнання фактичного прийняття ним спадщини після своєї матері ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки реєстрація місця проживання в нього значиться АДРЕСА_2.

Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. 02 лютого 2018 року надав суду Заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.22).

Представник заявника – адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі Договору про надання правових послуг від 01 листопада 2017 року (а.с.12-13) у судове засідання не з’явився. 02 лютого 2018 року надав суду Заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.23).

Заінтересована особа - Слов’янська міська рада Донецької області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, явку свого представника у судове засідання не забезпечила. 10 січня 2018 року на адресу суду надійшло Клопотання за вихідним № 01.01-12/29 від 05 січня 2018 року в якому Слов’янська міська рада просить суд розглядати справу без участі її представника. Рішення просили винести на розсуд суду (а.с.19).

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги заявлені представником ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи: Слов’янської міської ради Донецької області про встановлення факту постійного проживання, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 03 січня 2017 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 1-НО № 969801, виданим Слов’янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина.

Згідно Свідоцтва про народження № 276330 ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_1 (а.с.5).

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Як вбачається із копії Паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії МК № 194460, виданого Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 02 серпня 1996 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_3, до дня смерті останньої підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом обстеження житлово-матеріальних умов № 133 від 20 лютого 2017 року, складеного керівником комітету мікрорайону «Центр-2» ОСОБА_5, в присутності свідків та Довідкою від 21 лютого 2017 року, складеною керівником комітету мікрорайону «Центр-2» ОСОБА_5, в яких зафіксовано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав разом із ОСОБА_3, та разом вели спільне господарство з 2015 року по 03 січня 2017 року за адресою: місто Слов’янськ Донецької області, вул. Короленко, 4/15 (а.с.8-9).

Отже, в силу ст. 1268 ЦК України позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент її відкриття, вони зі спадкодавицею ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами.

Таким чином, мають місце обставини, які свідчать про прийняття заявником спадщини після смерті матері шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В зв'язку з наявністю розбіжностей щодо зареєстрованого та фактичного місця проживання спадкоємця заявник не має можливості іншим шляхом, крім як встановлення в судовому порядку факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, підтвердити факт її прийняття.

За таких обставин вимоги заявника ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із матір»ю ОСОБА_3 на момент її смерті має для заявника юридичне значення та встановлюється з метою підтвердження наявності обставин, що свідчать про прийняття спадкоємцем ОСОБА_1 спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи: Слов’янської міської ради Донецької області про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, Паспорт серії МК № 194460, виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 02 серпня 1996 року, разом із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 03 січня 2017 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_6