Рішення № 71968520, 01.02.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2009/17

Провадження № 2/226/35/2018

РІШЕННЯ

іменем України

01.02.2018 Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Попенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову зазначив, що він працював гірничим робітником підземним 5 розряду у ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», був звільнений за власним бажанням 26.09.2017. При звільненні підприємство не виплатило йому заробітну плату за відпрацьований час, фактично розрахунок відбувся 16.11.2017. Просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні у розмірі 18023,40 гривень та понесені ним судові витрати.

В подальшому позивачем були змінені позовні вимоги. Так, враховуючи надану відповідачем довідку про середньоденний заробіток у розмірі 557,12 гривень, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20613,44 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій наполягав на позовних вимогах.

Представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» також до суду не прибув, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника та письмові заперечення, у відповідності до яких позовні вимоги відповідач не визнає повністю, зазначає, що ОСОБА_1 дійсно був звільнений з підприємства 26.09.2017 за власним бажанням, звільнення здійснене у повній відповідності з чинним законодавством. Під час отримання трудової книжки позивач будь-яких вимог про здійснення з ним розрахунку не заявляв, фактично погодився з проведеним розрахунком 16.11.2017. Позовні вимоги вважає безпідставними. В подальшому представником відповідача подана заява, в якій вона просить прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши і оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Так, ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений 26.09.2017 за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням наказом №625 від 26.09.2017, що встановлено на підставі записів в трудовій книжці позивача (а.с.7) та підтверджено відповідачем у наданому відзиві.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В той самий час, в порушення вказаної норми Закону, при звільненні з позивачем не був здійснений повний розрахунок.

Так, згідно з інформацією, наданою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» у довідці №09 від 05.01.2018, сплата належних сум при звільненні ОСОБА_1 відбувалася частинами протягом листопада 2017 року і остаточно була здійснена 16.11.2017 (а.с.44).

Згідно з роз’ясненнями, наведеними у п.25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування передбаченої ст.117 КЗпП України відповідальності. Тобто, проведення повного розрахунку зі звільненим працівником проводиться не на вимогу такого працівника, а є обов’язком роботодавця, закріпленим законодавчо, і не може ставитися у залежність від певної дії звільненої особи. Суд не приймає до уваги позицію відповідача щодо непред’явлення позивачем вимоги про проведення з ним розрахунку, оскільки відповідно до положень ст.43 Конституції України, кожен має право на заробітну плату, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Законом.

Оскільки відповідачем порушені вимоги закону щодо своєчасного розрахунку зі звільненим працівником, у відповідності до положень ст.117 КЗпП України з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» належить стягнути на користь ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум.

Згідно з довідкою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» №1628 від 15.12.2017, середньоденний заробіток позивача складає 557,12 гривень (а.с.43). Таким чином, саме ці відомості суд бере за основу при обрахуванні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню. Крім того, суд бере за основу дату проведення остаточного розрахунку з позивачем як 16.11.2017, оскільки це підтверджується довідкою відповідача і не заперечене позивачем.

Отже, стягненню підлягає сума 19499,20 гривень із розрахунку 557,12 гривень середньоденного заробітку, помножених на 35 робочих днів за період прострочення з 27.09.2017 по 16.11.2017.

Позивачем сплачено судовий збір за пред’явлення позову в сумі 640,00 гривень. Судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 605,38 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», (ЄДРПОУ 31599557, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Мирноград, м-н Світлий, 31/37) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19499 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п’ять) гривень 38 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.С. Салькова