Постанова № 71968501, 01.02.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/5594/17

2-а/221/10/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої – судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі – Метьолкіній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання незаконним рішення Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області № 2774 від 29.09.2017р. щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням розміру матеріальної грошової допомоги на оздоровлення та зобов»язання вчинити певні дії, здійснити перерахунок довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 23.10.2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням розміру матеріальної грошової допомоги на оздоровлення неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок №№ 1519, 1520, виданих начальником ТУ ДСА України в Донецькій області 15.09.2017 року, без обмеження граничного розміру та із урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 19.09.2016 року.

Належним чином сповіщена про час та дату розгляду справи позивач ОСОБА_1 до зали суду не з»явилась, надала заяву про вирішення справи по суті за її відсутності, на задоволенні своїх позовних вимог наполягала.

Представник відповідача, будучи належним чином сповіщеним про час та дату розгляду справи, до зали суду не з»явився, не погодився з позовними вимогами, вважає законним і обґрунтованим постановлене УПФУ рішення № 2774 від 29.09.2017р., про що надав письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - не передбачено зарахування до стажу роботи, матеріальної грошової допомоги на оздоровлення - тому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсягу.

Вивчивши позовні вимоги, заперечення на позов представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.

Згідно із ст.9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею, звільненою у зв»язку із відставкою. 19.09.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке їй було призначено, у відповідності до вимог діючого законодавства. Вважаючи, що під час визначення їй суми грошового утримання, відповідачем, помилково, не було враховано суму матеріальної допомоги на оздоровлення - 22.09.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення такого перерахунку.

Рішенням № 2774 від 29.09.2017 року відповідачем було відмовлено в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення з посиланням на п.п. 2, 6 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до статті 8 ОСОБА_2 України в Україні діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Статтею 58 ОСОБА_2 України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з вимогами статті 64 ОСОБА_2 України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_2 України. Частиною 1 ст. 126 ОСОБА_2 України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується ОСОБА_2 і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

При цьому, ч.1 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 2 ст. 133 вказаного Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Як зазначено вище, довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області від 15.09.2017р. включають в складі інших виплат матеріальну допомогу на оздоровлення.

Суд вважає, що в даному випадку спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Оскільки до складу суддівської винагороди не входить матеріальна допомога на оздоровлення, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, а отже, і підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ч. 4 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, безпосередньо до апеляційного Адміністративного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Н.В.Писанець