Ухвала суду № 71965281, 02.02.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7392/16-ц

Провадження № 2/204/41/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

02 лютого 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: Приватне підприємство «Цесія», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської ради про витребування майна,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: Приватне підприємство «Цесія», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської ради про витребування майна.

15 січня 2018 року до суду надійшла заява від представника приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4, в якій він просив залишити без розгляду дану позовну заяву. В обґрунтування заяви вказав на те, що звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Прокурором в позовній заяві зазначено, що він звертається з вказаним позовом до суду, оскільки Дніпропетровською міською радою не вижито заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею, що свідчить про бездіяльність міської ради, яка є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції. Разом з тим, відсутні правові підстави для подачі прокурором позову в інтересах Дніпропетровської міської ради, оскільки повноваження щодо управління комунальною власністю належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міської ради, а не до делегованих повноважень, які надані органами виконавчої влади. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Однак прокурором у позові лише зазначено про бездіяльність Дніпропетровської міської ради, але не наведено жодних доказів вказаної бездіяльності: проведення службових перевірок, притягнення до відповідальності винних осіб тощо.

Представник прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення даної заяви представника приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4 та просив відмовити в її задоволенні. При цьому, вказав, що дана заява є необґрунтованою та безпідставною, оскільки незаконне вибуття майна з власності територіальної громади підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам громадян та держави. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з власності територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, нежитлового приміщення № 390, що розташоване за адресою: вул. Робоча, буд. 73, блок 4 у м. Дніпро, за відсутності її волі та всупереч встановленого законом порядку. Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності територіальної громади на спірне майно, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Представник Дніпровської міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заперечення ОСОБА_1 та також просила відмовити представнику приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4 в задоволенні його заяви.

Інші сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Вислухавши представників позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нерухоме майно, що є у комунальній власності територіальної громади міста є матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст.143 Конституції України, ч. 2 ст. 327 ЦК України).

Зазначене узгоджується із положеннями ч. ч. 5-6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Пунктом же 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відтак, виникнення підстави для представництва прокурором інтересів держави пов’язане не тільки з відсутністю відповідного органу, до компетенції якого віднесено відповідні функції у спірних правовідносинах, але і з невиконанням або неналежним виконанням таким органів покладених на нього функцій щодо захисту інтересів держави.

Частиною 2 ст. 45 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначається з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

За таких обставин, з урахуванням зазначених вимог чинного законодавства, вбачається, що прокуратура має права здійснювати представницькі функції щодо інтересів держави в особі: Дніпровської міської ради, у зв’язку з чим заява представника приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави, встановлені ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 43, 182-183, 247, 257, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника приватного підприємства «Цесія» ОСОБА_4 про залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: Приватне підприємство «Цесія», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської ради про витребування майна - відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя В.В. Самсонова