Рішення № 71965210, 19.01.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2129/17

Провадження №2/173/238/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючої: - судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду на 19.01.2018 року.

10.01.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Страва слухалась без участі сторін від яких надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 6906 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в сумі 160862 грн. 01коп., за кредитно – заставним договором № DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 6906 за кредитно – заставним договором № DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року укладеного між позивачем та відповідачем про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів в сумі 160862 грн. 01 коп., з яких сума заборгованості за кредитом складає 35941грн. 53 коп., сума заборгованості за відсотками 4480 грн., 23 коп., сума комісії 2485 грн., 73 коп.. сума пені та комісії 107437 грн., 73 коп., сума штрафу складає - 7517 грн., 24 коп., та сума плати за вчинення виконавчого напису 3000.00 грн.

На підставі даного виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється за даним позовом, державним виконавцем Мишкою А.В., ВДВС ГТЮ у Дніпропетровській області 17.10.2017 року відкрите виконавче провадження № 54900445 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в загальному розмірі 160862 грн. 01 коп.

Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наступним: у виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за 7 років 07 місяців 22 днів, тобто поза межами строку позовної давності, що суперечить вимогам чинного законодавства про вчинення виконавчих написів стосовно безспірних вимог.

Крім того на суму заборгованості нараховані комісія, пеня, та штраф, тобто декілька видів відповідальності за одне і теж порушення, що суперечить ст. 16 Конституції України.

Також відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 року за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до нього, третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет застави, позовні вимоги буди задоволені та звернено стягнення на предмет застави , а саме автомобіль Ford модель КА, рік випуску 1997 , в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором. Але даний факт відповідач приховав, ввівши нотаріуса в оману щодо суми заборгованості за укладеним кредитним договором, що є грубим порушенням чинного законодавства та стало підставою звернення до суду.

В судове позивач та представник позивача не з'явились, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі

Відповідач, представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з'явився, надавши суду відзив на позовну заяву згідно якого вказує на те, що позивач помилково дійшов висновку про те, що заборгованість за укладеним кредитно-заставним договором є спірною. Крім того нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, з урахуванням положень переліку, якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Також позивач не вказав в чому полягає спірність заборгованості за по кредитному договору, а лише за власними міркуваннями дійшов необґрунтованого висновку про наявність спору. А доводи позивача про невідповідність договору чинному законодавству можуть заслуговувати на уваги лише при оспорюванні кредитного договору. На підставі чого в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: представник Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 6906 за кредитно – заставним договором № DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року укладеного між позивачем та відповідачем про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів в сумі 160862 грн. 01 коп., з яких сума заборгованості за кредитом складає 35941грн. 53 коп., сума заборгованості за відсотками 4480 грн., 23 коп., сума комісії 2485 грн., 73 коп.. сума пені та комісії 107437 грн., 73 коп., сума штрафу складає - 7517 грн., 24 коп. грн., та сума плати за вчинення виконавчого напису 3000.00 грн., що підтверджується копією виконавчого напису.

На підстав даного виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється за даним позовом, державним виконавцем Мишкою А.В., ВДВС ГТЮ у Дніпропетровській області 17.10.2017 року відкрите виконавче провадження № 54900445 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в загальному розмірі 160862 грн. 01 коп., що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що він вчинений без врахування строку позовної давності, а також, визначаючи суму заборгованості, відповідач притягнув його до відповідальності декілька раз за одне і теж правопорушення, а також приховав факт того, що з нього вже стягувалась заборгованість за укладеним кредитним договором та звернене стягнення на предмет застави, про те даний факт не був повідомлений нотаріусу , який видав виконавчий напис.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цивільного законодавства та у встановлений в законодавстві строк.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли кредитні зобов'язання на підставі укладеного кредитно - заставного договору DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року. За даним договором позивачу були надані кредитну кошти для придбання майна, а саме автомобіля, який був переданий в заставу банку. Позивач неналежним чином виконував умови укладеного кредитно-заставного договору. В зв'язку з чим у нього виникла заборгованість

Відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4В,. третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення позовні вимоги були задоволені та передане відповідачу ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1В,. належний йому, а саме автомобіль Ford модель КА, рік випуску 1997, в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором,що підтверджується рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 року

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. А у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2. 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172

Пунктами 1.2 Переліку документів передбачено, що такими документами є: 1) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) б) документ, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. 2) кредитні договори, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов'язанням. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка із рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення із відміткою стягувача про погашення заборгованості.

Згідно дослідженого виконавчого напису від 25.07.2017 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено. А лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути з позивача ОСОБА_1, на користь відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитно - заставного договору DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року.

З виконавчого напису також вбачається, що строк за який провадиться стягнення становить: 07 років 07 місяців 22 днів, а саме за період з 11.11.2009 року по 03.07.2017 року. Тобто перевищує трирічний строк позовної давності.

Також у виконавчому написі вказується, що з позивача стягуються: комісія в сумі 2485.28 грн., пеня 107437. 71 грн., та штраф -7517.24 грн., тобто три види стягнення за одне і теж порушення.

Всі вищезазначені підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами,що виникли між сторонами 11.11.2009 року в результаті укладення кредитно - заставного договору DZH0AD40306502, що стало підставою для вчинення виконавчого напису. Та вказують на наявність спору між сторонами, який може бути вирішений лише в судовому порядку.

За цими ж підставами суд вважає, що доводи представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що позивач не вказав в чому полягає спірність заборгованості за по кредитному договору, а лише виклав власними міркуваннями про наявність спору, суд вважає безпідставними так як за заначеним вище підставами спір між сторонами існує. Безпідставними суд вважає і посилання представника відповідача на те, що невідповідність договору чинному законодавству можуть заслуговувати на уваги лише при оспорюванні кредитного договору. Так як в позовній заяві позивач прохаючи визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, не посилається на невідповідність укладеного між ним та відповідачем кредитно-заставного договору чинному законодавству, а заперечує саме безспірність вимог позивача.

При цьому суд погоджується з тим, що між сторонами існує спір, який може бути вирішений лише в судовому порядку. А саме з приводу наявності підстав для застосування строку позовної давності, правомірності нарахування комісії, пені, штрафу, правильності визначення розміру заборгованості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні, суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

У випадку , якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспорюваного права, свободи або інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної позовної вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України не передбачено способу захисту порушеного цивільного права у вигляді визнання документу (а саме виконавчого напису ) таким, що не підлягає виконанню. Проте виходячи з правової природи вчинення виконавчого напису нотаріуса, який є виконавчим документом, суд відповідно до заявленої позовної вимоги з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту прав позивача так як він не суперечить закону і на думку с уду найбільш повно захищає права позивача.

Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ( адреса: 49000м. Дніпро АДРЕСА_1), зареєстрований в реєстрі за № 6906 про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001 вул. Грушевського, 1Д м. Київ МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованості в сумі 160862 грн. 01 коп., за кредитно - заставним договором № DZH0AD40306502 від 11 листопада 2009 року

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001 вул. Грушевського, 1Д м. Київ МФО 305299, ЄДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 19.01.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 19.01.2018

Оприлюднене 02.02.2018

Рішення набирає законної сили: 20 лютого 2018 року