Ухвала суду № 71964162, 31.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/71109/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., за участю секретаря судового засідання Войтюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 у рамках кримінального провадження 12015000000000541,-

В С Т А Н О В И В :

27.11.2017 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 174 КПК України.

ОСОБА_1 у вимогах даного клопотання просить скасувати арешт накладений на грошові кошти, які в безготівковому вигляді знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, без достатніх правових підстав, також посилається на те, що кошти, на рахунку який арештовано, є її власністю, не є речовим доказом, а рахунок не відповідає критеріям визначеними ст. 98 КПК України. Окрім того, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти на рахунку. Слідчим не було надано доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання особа, яка заявила клопотання будучи належним чином повідомлена у судове засідання не з'явилася, до суду ОСОБА_1 подала заяву в якій просила провести розгляд клопотання про скасування арешту майна за її відсутності, вимоги означенні у клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Особа, за клопотанням якої було арештоване майно у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000541, внесеного 22.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частинами 2,5 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, за підозрою ОСОБА_2, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_3, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_4, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України.

В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 накладено арешт на кошти, розташовані на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Отже, ОСОБА_1 є належним суб'єктом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Частиною ч. 2 ст. 132 КПК України імперативно передбачено, що усі клопотання про застосування або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

ГСУ НП України, як юридична особа та орган досудового розслідування, знаходиться за адресою м. Київ, вул. А.Богомольця 10, що за територіальним принципом відноситься до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 однією із підстав накладення арешту на майно є можливість застосування спеціальної конфіскації майна.

Виходячи із аналізу положень ст. 170 КПК України, обов'язковою передумовою, яка обумовлює можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування заподіяної шкоди, є наявність в кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів, а саме: підозрюваного та/або обвинуваченого чи особи, яка несе матеріальну відповідальність за їх дії; юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також наявність мети такого арешту - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно приписам ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

При цьому, треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Разом з тим, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри (п. 2, 3 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Окрім того, особа, яка заявила клопотання ОСОБА_1 не є відповідачем, відповідно до заявленого у кримінальному провадження № 12015000000000541 ПАТ «Інтеграл-банк» цивільного позову щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Слідчому судді не надано даних, що станом на час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні ОСОБА_1. повідомлено про підозру, тобто остання не є суб'єктом кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку фізичної особи, переслідуючи мету забезпечення збереження речових доказів, а також з метою припинення злочинної діяльності колишнього керівництва ПАТ «Інтеграл-банк», оскільки встановлено достатніх підстав вважати, що саме ці кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, має місце посилання слідчого на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Тарасенка А.С. від 14.04.2016 про визнання речовими доказами коштів, які знаходяться на рахунках окремих фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк», в тому числі ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1. Дана постанова винесена у рамках кримінального провадження №12015100100013856.

Слідчим не надано підтверджуючих документів щодо протиправності джерел набуття грошових коштів ОСОБА_1, а відтак слідчий суддя в даному випадку враховує, що наданими даними спростовується висновок про те, що арештовані грошові кошти, які знаходяться на рахунку згаданому вище, є предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, також спростовуються доводи, що арештовані грошові кошти на банківському рахунку є саме тими коштами які перераховано на рахунки працівникам та пов'язаним особам в якості фінансових позик, які стали підпадати під гарантійні виплати, оскільки доказів які могли б слугувати підтвердженням даних доводів слідчому судді не надано.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, на даній стадії досудового розслідування не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт рахунку ОСОБА_1, з чим кримінально процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ОСОБА_1, наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунку останньої взагалі спростовується. Тобто спростовується той факт, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, здобутті незаконним шляхом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 у рамках кримінального провадження 12015000000000541 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 на грошові кошти ОСОБА_1, розташовані на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Карабань